1 Самуїлова 27

1 І сказав Давид у серці своїм: „Колись я попадуся в Саулову руку. Нема мені ліпшого, як, утікаючи, утечу́ до филистимського кра́ю, — і відмовиться від мене Саул, щоб шукати мене вже по всій Ізраїлевій країні, і я втечу́ від руки його“.

To Daudi noparo e chunye owuon niya, “Chiengʼ moro natho e lwet Saulo. Gima ber monego atim en ni onego atony karingo adhi e piny jo-Filistia. Eka Saulo nowe manya e Israel duto kendo natony e lwete.”

2 І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловіка, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя.

Omiyo Daudi gi ji mia auchiel mane ni kode nowuok modhi ir Akish wuod Maok ma ruodh Gath.

3 І осівся Давид з Ахі́шем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелі́тка Ахіно́ан та Авіґа́їл, коли́шня жінка Нава́лова, кармелі́тка.

Daudi kod joge nodak Gath ka gin gi Akish. Ngʼato ka ngʼato ne nigi joode, Daudi bende ne nigi monde ariyo: Ahinoam ma nyar Jezreel gi Abigael moa Karmel mane chi Nabal manosetho.

4 І донесено Саулові, що Давид утік до Ґату, і він більш уже не шукав його.

Kane onyis Saulo ni Daudi oseringo odhi Gath, ne ok ochako omanye.

5 А Давид сказав до Ахіша: „Якщо я знайшов милість в оча́х твоїх, нехай дадуть мені місце в одному з міст цієї землі, і нехай я осяду там. І чого сидітиме раб твій у місті твого царства ра́зом із тобою?“

Eka Daudi nowachone Akish niya, “Ka aseyudo ngʼwono e wangʼi, to miya kamoro e achiel kuom mier matindo manie piny, mondo mi adag kuno. Angʼo momiyo jatichni didag kodi e dala maduongʼ mar ruoth?”

6 І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царя́м аж до цього дня.

Kochakore odiechiengʼno Akish nomiye Ziklag, mosebet ka osiko e lwet ruodhi Juda nyaka chil kawuono.

7 А число днів, що Давид сидів на филистимській землі, було рік та чотири місяці.

Daudi nodak e piny Filistia kuom higa achiel gi dweche angʼwen.

8 І схо́див Давид та люди його, і напада́ли на Ґешуреянина, і на Ґірзеянина, і на Амаликитянина, бо вони ме́шканці цього кра́ю відвіку, аж доти, як іти до Шуру, і аж до єгипетського краю.

Koro Daudi gi joge nodhi momonjo jo-Geshur, jo-Girzi, gi jo-Amalek. Kochakore chon jogi nodak e piny mochopo Shur nyaka Misri.

9 І побивав Давид той край, і не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, і забирав худобу дрібну́ та худобу велику, і осли, і верблю́ди, і одежу, — і вертався, і прихо́див до Ахіша.

E kinde ka kinda mane Daudi omonjo pinjego ne ok oweyo dichwo kata dhako kangima, to noyako rombe, dhok, punde, gi ngamia gi lewni. Eka nodok ir Akish.

10 І питався Ахіш: „На ко́го нападали ви сьогодні?“А Давид казав: „На пі́вдень Юдин, і на пі́вдень Єрахмеелеянина, і на пі́вдень Кенеянина“.

Kane Akish openje niya, “Tinde ne idhi monjo kanye?” Daudi to ne jawacho niya, “Aa monjo Negev e piny Juda, kata ni Negev mar Jeramel kata ni Negev mar jo-Keni.”

11 А Давид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб приве́сти до Ґату, говорячи: „Щоб не доне́сли на нас, кажучи: Так зробив Давид, і такий його зви́чай по всі дні, коли сидів на филистимській землі“.

Ne ok owe dichwo kata dhako kangima mane inyalo kel Gath, nimar noparo e chunye niya, “Ginyalo hulowa kagiwacho ni, ‘Ma e gima Daudi notimo.’” Kendo ma netimne e kinde duto mane odak e piny Filistia.

12 І вірив Ахіш Давидові, говорячи: „Справді обри́днув він своєму народові в Ізраїлі, і буде мені за вічного раба!“

Akish nogeno Daudi kendo nowacho e chunye owuon niya, “Osebedo tik marach ne ogandane ma jo-Israel, omiyo obiro bedo jatichna nyaka chiengʼ.”