1 Петра 5

1 Тож благаю між вами пресві́терів, співпресві́тер та свідок Христових стражда́нь, співучасник слави, що повинна з'явитись:

2 пасіть стадо Боже, що у вас, наглядайте не з примусу, але добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно,

3 не пануйте над спа́дком Божим, але будьте для стада за взір.

4 А коли Архипа́стир з'я́виться, то одержите ви нев'яну́чого вінка́ слави.

5 Також молоді, — коріться ста́ршим! А всі майте покору один до о́дного, бо „Бог проти́виться гордим, а смиренним дає благода́ть!“

6 Тож покоріться під міцну́ Божу руку, щоб Він вас Свого ча́су пови́щив.

7 Покладіть на Нього всю вашу журбу́, бо Він опікується вами!

8 Будьте твере́зі, пильнуйте! Ваш супроти́вник — диявол — ходить, ричучи́, як лев, що шукає пожерти кого́.

9 Противтесь йому́, тверді в вірі, знавши, що ті самі му́ки трапляються й вашому братству по світу.

10 А Бог усякої благодаті, що покликав вас до вічної слави Своєї в Христі, нехай Сам удоскона́лить вас, хто трохи поте́рпів, хай упе́внить, зміцни́ть, уґрунтує. (aiōnios g166)

11 Йому слава та вла́да на вічні віки, амі́нь. (aiōn g165)

12 Я коротко вам написав через Силуя́на, як гада́ю — вірного брата. Закликаю та свідчу, що це Божа благода́ть правдива, що ви в ній стоїте́.

13 Вітає вас ра́зом ви́брана Церква в Вавилоні, і Ма́рко, мій син.

14 Вітайте один о́дного поцілунком любови. Мир вам усім у Христі! Амінь.