1 царів 3
1 І посвоя́чився Соломон із фараоном, єгипетським царем, і взяв фараонову дочку́, і ввів її до Давидового Міста, ще доки він не закінчи́в будувати свого дому й храму Господнього, та муру навколо Єрусалиму.
Solomon loe Izip siangpahrang Faro hoi angdaehhaih sak moe, Faro canu to zu ah lak; angmah ih im, Angraeng ih im hoi Jerusalem ih sipae pacoeng ai karoek to, a zu to David vangpui ah ohsak.
2 Та народ прино́сив жертви на па́гірках, бо не був ще збудований дім для Господнього Імени аж до тих днів.
To nathuem ah Angraeng ih ahmin oh hanah sak ih tempul maeto doeh om ai vop pongah, kaminawk loe hmuensang ah angbawnhaih sak o.
3 І полюбив Соломон Господа, щоб ходити постановами свого батька Давида, тільки й він прино́сив жертви та кадив на па́гірках.
Solomon loe Angraeng to palung moe, ampa David caehhaih loklam to pazui; toe hmuensang ah angbawnhaih to sak moe, hmuihoih to a thlaek.
4 І пішов був цар до Ґів'ону, щоб прино́сити там жертви, бо то найбільший па́гірок. Тисячу цілопа́лень приніс Соломон на тому же́ртівникові.
Siangpahrang loe amgbawnhaih sak hanah Gibeon ah caeh; to ahmuen loe kalen parai kasang ahmuen maeto ah oh; to hmaicam ah Solomon mah hmai angbawnhaih sangto a sak.
5 У Ґів'оні з'явився Господь до Соломона в нічно́му сні. І Бог сказав: „Проси, що Я маю дати тобі!“
Gibeon ah oh naah qum amang ah Solomon khaeah Angraeng angphong pae. Sithaw mah hmuen kang paek hanah na hni ah, tiah a naa.
6 А Соломон відказав: „Ти зробив був велику милість із рабом Своїм Давидом, батьком моїм, як він ходив перед лицем Твоїм правдою та праведністю, та простото́ю серця з Тобою. І зберіг Ти йому ту велику милість, і дав йому сина, що сидить на його троні, як є й цього дня.
Solomon mah na tamna kampa David khaeah, kalen parai na tahmenhaih to nam tuengsak boeh; anih loe na hmaa ah loktang ah caeh moe, toenghaih, poektoenghaih palung hoiah caeh; anih khaeah kalen parai tahmenhaih na tawnh poe, vaihni roe ah, anih ih angraeng tangkhang nuiah anghnut hanah a capa maeto na paek boeh.
7 А тепер, Господи, Боже, Ти вчинив Свого раба царем замість батька мого Давида, — а я недо́росток, не знаю ви́ходу та входу.
Vaihiah, Aw ka Angraeng Sithaw, kampa David zuengah na tamna to siangpahrang ah na ohsak boeh; toe kai loe nawkta ah ka oh vop pongah, kawbangmaw tacawt moe, ka kun han, tito ka panoek ai.
8 А раб Твій серед народу Твого, якого Ти вибрав, — він народ числе́нний, що його не можна ані злічити, ані зрахувати через многоту́.
Na tamna kai loe na qoih ih, kapop parai kaminawk, kroek laek ai kaminawk salakah ka oh.
9 Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити народ Твій, щоб розрізня́ти добре від злого, бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?“
To pongah na tamna hanah, nangmah ih kaminawk uk thaihaih hoi kasae kahoih pathlaeng kophaih palungthin to na paek ah; mi mah maw hae tiah kapop nangmah ih kaminawk hae uk thai tih? tiah a naa.
10 І була́ та річ приємна в Господніх оча́х, що Соломон попросив оцю річ.
Solomon mah hae hmuen to hnik pongah, Angraeng loe poeknawm.
11 І сказав Бог до нього: „За те, що просив ти цю річ, а не просив для себе днів довгих та багатства, і не просив душ ворогів своїх, а просив собі розуму, щоб уміти судити,
Sithaw mah anih khaeah, Nang loe nangmah hanah hinglung sawkhaih, angraenghaih hoi misanawk hum thaihaih to hni ai ah, panoek thaihaih hoi lok takroek thaihaih to nang hnik pongah,
12 то ось зроблю́ Я за словом твоїм, — ось Я даю тобі серце мудре та розумне, так що такого, як ти, не було́ перед тобою й не встане такий, як ти, по тобі.
khenah, nang hnik ih lok baktih toengah ka sak boeh; palunghahaih hoi panoek thaihaih palung to kang paek boeh; canghnii ah nang baktih kami mi doeh om ai, hmabang tue ah doeh om mak ai.
13 А також те, чого не просив ти, Я даю тобі: і бага́тство, і славу таку, що такого, як ти, не було перед тобою й не буде ніко́го серед царів усе життя твоє.
To pacoengah nang hni ai ih hmuen, angraenghaih hoi pakoehhaih doeh kang paek bae vop; na hing thung nang hoi kanghmong siangpahrang mi doeh om mak ai.
14 А якщо ти ходи́тимеш Моїми дорогами, щоб дотримувати постанови Мої та заповіді Мої, як ходив був батько твій Давид, то продо́вжу дні твої!“
Nampa David mah pazui ih loklam baktiah, ka loklam to na pazui moe, ka lok takroekhaih hoi ka paek ih loknawk to na pazui nahaeloe, na hinglung kang sawksak han, tiah a naa.
15 І прокинувся Соломон, аж ось — це був сон. І ввійшов він до Єрусалиму, та й став перед ковчегом Господнього заповіту, і приніс цілопа́лення та вчинив жертви мирні. І зробив він гостину для всіх своїх слуг.
Solomon angthawk naah, khenah, amang ni, tiah panoek. Jerusalem ah a caeh moe, Angraeng ih lokkamhaih thingkhong hmaa ah angdoet pacoengah, hmai angbawnhaih hoi angdaeh angbawnhaih to a sak. Angmah ih tamnanawk boih hanah poih to a sak pae.
16 І прийшли до царя дві жі́нки блудни́ці, та й стали перед обличчям його.
Tangyat zaw nongpata hnetto loe siangpahrang khaeah angzoh hoi moe, a hmaa ah angdoet hoi.
17 І сказала одна жінка: „Прошу́, пане мій, — я та ця жінка сидимо́ в одно́му домі. І породила я при ній у цьому домі.
Nongpata maeto mah, Aw ka angraeng, kai loe hae nongpata hoi nawnto im maeto ah ka oh; anih hoi nawnto im ah ka oh naah caa ka sak.
18 І сталося третього дня по по́роді моїм, і породила теж оця жінка. А ми були́ ра́зом, ніко́го чужого в домі з нами не було́, тільки двоє нас було в домі.
Nawkta ka tapenhaih ni thumto naah, hae nongpata doeh caa a sak toeng; kaihnik khue ai ah loe, kaihnik hoi kaom kami kalah mi doeh hae im ah om ai.
19 А вночі помер син цієї жінки, бо вона налягла на нього.
Khoving naah anih loe a caa to angsong thuih maat pongah, a caa to duek ving.
20 І встала вона серед ночі, і взяла́ мого сина від мене, — а невільниця твоя спала, — і поклала його при своєму лоні, а свого померлого сина поклала при лоні моїм.
To pongah anih mah qum taning ah angthawk moe, na tamna kai ka iih li naah, ka taengah angsong ka capa to a lak ving moe, angmah taengah a pasongh, a capa kadueh to kai taengah a suek.
21 І встала я рано, щоб погодува́ти сина свого, аж ось — помер він! І придивилася я до нього рано, а ото — не був це син мій, що я породила“...
Khawnbang khawnthaw ah ka caa tahnu panaek hanah, kang thawk naah loe, khenah, anih loe duek ving boeh; khawnbang khodai ah ka khet het naah, anih loe ka tapen ih ka caa ah om ai, tiah a naa.
22 А інша жінка відказала: „Ні, то мій син — живий, а твій син — мертвий!“А та говорила: „Ні, то твій син — мертвий, а мій син — живий!“І так спереча́лись вони перед царем.
Kalah nongpata maeto mah, To tiah na ai ni; ka hing loe kai ih capa ni, kadueh hae ni nang ih capa, tiah thuih. Hmaloe ih nongpata mah, To tiah na ai ni; kadueh loe nang ih capa ni, kahing hae ni kai ih capa, tiah thuih: nihnik loe siangpahrang hmaa ah to tiah lok angaek hoi.
23 І сказав цар: „Ця говорить: Це мій син живий, а син твій — мертвий, а та говорить: Ні, то син твій — мертвий, а мій син — живий“.
Siangpahrang mah, Hae nongpata mah, Ka capa loe hing moe, na capa loe duek, tiah thuih; kalah nongpata maeto mah doeh, To tiah na ai ni; kadueh loe na capa ni, kahing hae ni ka capa, tiah thuih.
24 І сказав цар: „Подайте мені меча́!“І прине́сли меча перед цареве обличчя.
Siangpahrang mah, Sumsen maeto na sin oh, tiah a naa. To pongah siangpahrang hmaa ah sumsen to sin pae o.
25 І сказав цар: „Розітні́ть це живе дитя надво́є, і дайте половину одній, а половину дру́гій!“
To naah siangpahrang mah, Hae ih kahing nawkta hae hnetto ah takroek ah, ahap to nongpata maeto han paek ah loe, ahap to kalah nongpata maeto hanah paek ah, tiah a naa.
26 І сказала до царя жінка, що син її — той живий, бо запалилася любов її до сина свого, — і сказала вона: „Прошу́, пане мій, дайте їй немовлятко живим, а забити — не забивайте його́!“А та каже: „Хай не буде ні мені, ні тобі, — розтинайте!“
To naah a capa kahing nongpata loe a capa to paroeai tahmen pongah, siangpahrang khaeah, Aw ka angraeng, tahmenhaih hoiah kahing nawkta to anih han paek halat ah, hum hmah, tiah a naa. Toe kalah nongpata mah loe, Kai han na paek hmah loe, anih han doeh paek hmah, hnetto ah takroek ah, tiah a naa.
27 А цар відповів та й сказав: „Дайте їй це живе немовлятко, а вбивати — не вбивайте його. Вона його мати!“
To pacoengah siangpahrang mah, Kahing nawkta to hum o hmah; hmaloe ih nongpata hanah kahing nawkta to paek oh; nawkta ih amno loe anih ni, tiah a naa.
28 І почув увесь Єрусалим про той суд, що цар розсудив, і стали боятися царя, бо бачили, що в ньому Божа мудрість, щоб чинити суд.
Siangpahrang lok takroekhaih to Israel kaminawk boih mah thaih o; katoengah lok takroek thaih hanah, Sithaw palunghahaih a nuiah oh, tiah a hnuk o naah, nihcae mah siangpahrang to zit o.
