1 царів 20
1 А Бен-Гада́д, цар сирі́йский, зібрав усе своє ві́йсько та тридцять і два царі з ним, і коні, і колесни́ці. І пішов він, і обліг Самарію та й воював проти неї.
Syria siangpahrang Ben-Hadad mah angmah ih misatuh kaminawk to pakhueng boih; siangpahrang quithum hnetto, hrangnawk, hrang lakoknawk hoiah misatuk hanah caeh tahang moe, Samaria to takui khoep, to pacoengah a tuk.
2 І послав він послів до Ахава, царя Ізраїлевого, до міста,
Anih mah laicaehnawk to vangpui thungah, Israel siangpahrang Ahab khaeah patoeh moe, anih khaeah, Ben-Hadad mah,
3 та й сказав йому: „Так сказав Бен-Гада́д: Срібло твоє та золото твоє — моє воно, а жінки́ твої та сини́ твої, ці найліпші, — мої вони“!
nang ih sui hoi phoisanawk loe kai ih ni; ka hoih koek na zunawk hoi na caanawk doeh kai ih boeh ni, tiah a thuih, tiah a naa.
4 І відповів Ізраїлів цар та й сказав: „ Буде за словом твоїм, пане мій ца́рю! Твій я та все, що моє!“
Israel siangpahrang mah, Aw siangpahrang, ka angraeng, na thuih ih lok baktih toengah, kaimah hoi ka tawnh ih hmuennawk boih loe nang ih ni, tiah a naa.
5 І знову верну́лися ті посли та й сказали: „Так сказав Бен-Гада́д, говорячи: Я посилав до те́бе, говорячи: Ти даси мені срібло своє, і золото своє, і жіно́к своїх, і синів своїх.
Laicaehnawk angzoh o let moe, Ben-Hadad mah, Nang ih sui hoi phoisanawk, na zu hoi na caanawk to nang paek hanah kami kang patoeh,
6 А взавтра цього ча́су пошлю́ я своїх рабів до тебе, і вони перешука́ють дім твій та доми твоїх рабі́в. І станеться, — на все, що сподо́бається їм, вони накладуть свої руки, та й заберуть“.
toe khawnbang vaihi tue thuem ah, ka tamnanawk kang patoeh han, nihcae mah na im hoi na tamnanawk ohhaih im to pakrong o tih, nihcae mah koeh ih atho kana hmuennawk to la o boih ueloe, phaw o tih, tiah a thuih, tiah a naa o.
7 І скликав Ізраїлів цар усіх старши́х Кра́ю та й сказав: „Дові́дайтеся й побачите, що він шукає зла, бо послав до мене по жіно́к моїх, і по синів моїх, і по срібло моє, і по золото моє, — і я йому не відмовив“.
To naah Israel siangpahrang mah a prae thung ih kacoehtanawk boih to kawk moe, nihcae khaeah, Khen oh, hae kami loe kawkrukmaw raihaih pakrong; ka zu hoi ka caanawk, ka sui hoi phoisanawk to lak hanah kami patoeh naah, ka kaang pae ai, tiah a naa.
8 І сказали до нього всі старші́ та ввесь народ: „Не слухай, і не пого́джуйся!“
Kacoehtanawk hoi kaminawk boih mah, a lok tahngai pae hmah loe, a hnik ih hmuen doeh poek hmah, tiah a naa o.
9 І сказав він до послів Бен-Гадада: „Скажіть моєму панові цареві: Усе, про що́ посилав ти до свого раба напоча́тку, я зроблю́, а цієї речі зробити не мо́жу“. І пішли посли, і відне́сли йому відповідь.
To pongah anih mah Ben-Hadad ih laicaehnawk khaeah, Ka angraeng siangpahrang khaeah hae tiah thui pae oh; na tamna patoeh moe, hnik hmaloe ih hmuen to ka sak han, toe hae hmuen loe ka sah mak ai, tiah a thuih, tiah thui paeh, tiah a naa. Laicaehnawk loe amlaem o moe, Ben-Hadad khaeah lok to sin pae o.
10 І послав до нього Бен-Гада́д та й сказав: „Нехай так зро́блять мені бо́ги, і нехай так додаду́ть, якщо самарійського по́роху вистачить по жмені всьому народо́ві, що стоїть при мені!“
Ben-Hadad mah Ahab khaeah laicaeh kalah maeto patoeh let, Samaria to ka phraek han, to ih maiphu to ka hnukbang kaminawk boih mah, ban tamsum to sin o han ih mataeng doeh khawt mak ai, to tiah ka sah ai nahaeloe sithawnawk mah to pongah kanung aep ah ka nuiah sah nasoe, tiah a naa.
11 І відповів Ізраїлів цар та й сказав: „Кажіть: Хай не хва́литься той, хто меча припина́є, а той, хто розв'я́зує“!
Israel siangpahrang mah, Maiphaw maica hoi amthoep kami loe, maiphaw maica angkringh kami baktiah amoek han om ai, tiah thuih paeh, tiah a naa.
12 І сталося, як почув він цю відповідь, — а він пив, він та царі в ша́трах, — то сказав до своїх рабів: „Пустіть тарани́!“І вони пустили тарани́, на місто.
To lok to imthung ah Ben-Hadad hoi nawnto mu kanae, angmah ih angraengnawk mah thaih o naah, a tamnanawk khaeah, Misatuk hanah amsak oh, tiah a naa. To pongah nihcae mah vangpui to tuk hanah amsak o.
13 Аж ось один пророк підійшов до Аха́ва, Ізраїлевого царя, та й сказав: „Так сказав Господь: Чи бачив ти ввесь оцей великий на́товп? Ось Я даю його сьогодні в руку твою, і ти пізна́єш, що Я — Господь!“
Khenah, Israel siangpahrang Ahab khaeah tahmaa maeto angzoh moe, Angraeng mah, Pop parai hae misatuh kaminawk hae na hnuk maw? Khenah, vaihniah hae kaminawk hae na ban ah kang paek han, to tiah ni kai loe Angraeng ni, tiah nang panoek o tih, tiah a thuih, tiah a naa.
14 І сказав Ахав: „Ким?“А той відказав: „Так сказав Господь: Слу́гами начальників округ“. І сказав: „Хто розпічне́ війну?“А той відказав: „Ти“.
Ahab mah, Mi khaeah maw paek tih? tiah a naa. Anih mah, prae ahap ukkungnawk hoi thendoengnawk khaeah paek tih, tiah Angraeng mah thuih, tiah a naa. Mi mah maw misatuk han lokpaek tih? tiah a dueng let bae. Tahmaa mah, Nang mah na paek tih, tiah a naa.
15 І перелічив він слуг начальників судо́вих окру́г, і було дві сотні й тридцять два. А по них перелічив увесь наро́д, усіх Ізраїлевих синів, — сім тисяч.
To pongah prae ukkung angraengnawk hoi thendoengnawk to Ahab mah kawk, kami cumvai hnet, quithumto pacoeng, hnetto angzoh o; nihcae pacoengah Israel kaminawk boih to pakoep o naah, kami sang sarihto phak.
16 І вийшли вони опі́вдні, а Бен-Гадад пив п'я́ний у ша́трах, він та царі, — тридцять і два царі, що допомагали йому.
Nihcae loe athun ah caeh o; Ben-Hadad hoi angmah bomkung siangpahrang quithumto pacoeng, hnettonawk loe angmacae iihhaih im ah mu paquih o.
17 І вийшли напоча́тку слуги начальників округ. І послав Бен-Гадад, і доне́сли йому, кажучи: „Ось повихо́дили люди з Самарії.“
Prae ukkung angraengnawk hoi thendoengnawk to hmaloe ah caeh o. Ben-Hadad mah patoeh ih kaminawk mah anih khaeah, Samaria vangpui hoiah kaminawk angzoh o, tiah a naa o.
18 А він відказав: „Якщо на мир вийшли вони, — схопі́ть їх живих, а якщо на війну повихо́дили, — теж живими схопі́ть їх у неволю!“
Anih mah, Angdaehhaih sak hanah angzo o cadoeh, kahing ah angzo o haih loe, misatuk han angzo o cadoeh, kahing ah angzo o haih ah, tiah a naa.
19 А то вийшли з міста слуги начальників округ та ві́йсько, що йшло за ними.
Prae ukkung angraengnawk hoi thendoengnawk loe vangpui thung hoiah tacawt o, misatuh kaminawk loe nihcae hnukah bang o.
20 І побива́ли вони один о́дного, і побігли сирі́яни, а Ізра́їль їх гнав. Та втік Бен-Гадад, сирійський цар, на коні та з верхівця́ми.
Nihcae mah angmacae ih misanawk to hum o boih pongah, Syria kaminawk loe cawnh o; Israel kaminawk mah nihcae to patom o. Toe Syria siangpahrang Ben-Hadad loe hrang angthueng misatuh kaminawk hoi nawnto cawnh pongah, a loih.
21 І вийшов Ізраїлів цар, та й побив коні та колесни́ці, і завдав в Сирії великої пора́зки.
Israel siangpahrang loe hmabangah tacawt moe, hrangnawk hoi hrang lakoknawk to paro pae pacoengah, paroeai Syria kaminawk to hum.
22 І підійшов пророк до Ізраїлевого царя та й сказав йому: „Іди, тримайся мужньо, і пізнай та побач, що́ ти зробиш, бо, як мине рік, сирійський цар зно́ву пі́де на тебе“.
Tahmaa loe Israel siangpahrang khaeah angzoh moe, anih khaeah, Na thacaksak loe, kawbangmaw ka sak han, tiah poek het ah; Syria siangpahrang loe nang tuk hanah hmabang saning ah angzo let tih, tiah a naa.
23 А слуги сирійського царя сказали йому: „Бог гір — їхній Бог, тому́ вони були сильніші від нас. Але воюймо з ними на рівни́ні, — присягаємо, що бу́демо сильніші від них!
Syria siangpahrang ih tamnanawk mah anih hanah, nihcae ih sithawnawk loe mae ukkung sithaw ah oh o; to pong ni aicae pongah thacak o; toe nihcae to azawn ah tuh o si, to tiah nahaeloe nihcae pongah tha a cak o kue tih, tiah poekhaih kahoih to paek o.
24 І зроби цю річ: Поскида́й тих царів, кожного з його місця, і понаставля́й намі́сників замість них.
Hae hmuen hae sah ah; siangpahrangnawk boih to takhoe ah loe, nihcae zuengah misatuh angraengnawk to suem ah.
25 А ти збереш собі ві́йсько, як те, що відпало від тебе, і ко́ней, скільки було ко́ней, і колесни́ць, скільки було колесни́ць, і бу́демо воювати з ними на рівни́ні. Присягаємо, що ми бу́демо сильніші від них!“І він послухався їхнього голосу, і зробив так.
Canghniah misa sung kami hoi hrang lakok angthueng misatuh kaminawk to kroek ah; to tiah ni Israel kaminawk to azawn ah a tuh o thaih ueloe, nihcae pongah tha a cak o kue tih, tiah a naa o. Nihcae mah thuih ih lok to anih mah tahngaih pae.
26 І сталося по році, і Бен-Гада́д переглянув Сирію, і пішов до Афеку на війну з Ізраїлем.
Hmabang saning phak let naah loe, Ben-Hadad mah Syria kaminawk to kok moe, Israel caanawk tuk hanah Aphek vangpui ah caeh o tahang.
27 А Ізраїлеві сини були перегля́нені й забезпечені живністю, та й вийшли навпроти них. І таборува́ли Ізраїлеві сини навпроти них, як дві отарі кіз, а сиріяни напо́внили Край.
Israel kaminawk mah doeh kami to kok o moe, caaknaek paroep o pacoengah, misatuk hanah caeh o toeng; Syria kaminawk loe prae boih ah koi o; Israel kaminawk loe nihcae hmaa ah tetta maeh caa hnetto baktiah ni oh o.
28 І підійшов Божий чоловік, і говорив до Ізраїлевого царя та й сказав: „Так сказав Господь: Тому́, що сказали сирі́яни: Господь — Бог гір, а не Бог долин Він, то дам увесь цей великий на́товп у твою руку, і ви пізна́єте, що Я — Господь!“
To naah Sithaw ih kami to angzoh moe, Israel siangpahrang khaeah, Angraeng mah, Syria kaminawk mah, Angraeng loe mae ukkung Sithaw ah poek o; azawn ukkung Sithaw ah poek o ai pongah, pop parai hae misatuh kaminawk hae na ban ah kang paek han, to naah kai loe Angraeng ni, tiah nang panoek o tih, tiah a thuih, tiah a naa.
29 І таборува́ли ті навпроти тих сім день. І сталося сьомого дня, і розпали́вся бій, — і побили Ізраїлеві сини Сирію, сто тисяч піхоти, одно́го дня.
Nihcae loe ni sarihto thung mikhmai kangtongh ah hae bang ahmuen hoi ho bang ahmuen ah atai o; ni sarihto naah misatuk amtong o; Israel kaminawk mah nito thungah, khok hoi misatuh Syria kami sang cumvaito hum o.
30 А позосталі повтікали до Афеку, до міста, та впав мур на двадцять і сім тисяч позосталих чоловіка. А Бен-Гадад утік і ввійшов до міста, до вну́трішньої кімнати.
Kaom kanghmatnawk loe, Aphek vangpui ah cawnh o; to naah vangpui sipae to tanimh moe, kami sang pumphae sarihto taeh moe, duek o; Ben-Hadad loe vangpui thungah cawnh moe, imthung ah anghawk.
31 І сказали до нього його слуги: „Ось ми чули, що царі Ізраїлевого дому — вони царі милости́ві. Покладім вере́тища на сте́гна свої, а шнури́ — на свої голови, і вийдім до Ізраїлевого царя, — може він пощади́ть твою душу“.
Angmah ih tamnanawk mah anih khaeah, Khenah, Israel imthung takoh siangpahrangnawk loe kami tahmenhaih palungthin tawnh o, tiah ka thaih o; to pongah kazii angzaeng si loe, lu to qui hoiah zaeng pacoengah, Israel siangpahrang khaeah caeh o si; to tiah nahaeloe na hinghaih pahlong khoe doeh om tih, tiah a naa o.
32 І підпереза́ли вони вере́тищами сте́гна свої, а шнури — на свої голови, і прийшли до Ізраїлевого царя та й сказали: „Твій раб Бен-Гадад сказав: Нехай живе душа моя!“А той відказав: „Чи він іще живий? Він мій брат!“
To pongah nihcae mah kazii to angzaeng o moe, lu to qui hoiah zaeng o pacoengah, Israel siangpahrang khaeah caeh o moe, Na tamna Ben-Hadad mah, Ka hinghaih pahlung raeh nasoe, tiah a thuih, tiah a naa o. Siangpahrang mah, Anih loe hing vop maw? Anih loe kai ih amnawk ni, tiah a naa.
33 А ті люди взяли́ це за натя́ка, і поспішили скориста́тися з того й сказали: „Брат твій Бен-Гадад!“І той відказав: „Підіть, приведіть його!“І вийшов до нього Бен-Гадад, а той посадив його на колесни́цю.
To kaminawk loe siangpahrang Ahab mah thuih ih lok to kahoih ah poek o moe, a thuikoehhaih lok to karangah naeh pae o; ue, namnawk Ben-Hadad loe hing vop, tiah a naa o. Siangpahrang mah, Caeh oh loe, anih to hoi oh, tiah a naa. Ben-Hadad anih khaeah angzoh naah, Ahab mah angmah ih hrang lakok pongah lak tahang.
34 І сказав до нього Бен-Гадад: „Ті міста, що ба́тько мій був забрав від твого батька, я поверну́. І ти уря́диш собі в Дама́ску вулиці, як мій батько урядив був у Самарії“. „А я — сказав Ахав — по умові відпущу́ тебе“. І він склав з ним умову, та й відпустив його.
Ben-Hadad mah anih khaeah, Kampa mah nampa khae hoiah lak ih vangpuinawk to kang paek let han; kampa mah Samaria vangpui ah sak ih baktih toengah, Damaska vangpui ah nangmah hanah hmuenmae zawhhaih to sah ah, tiah a naa. Ahab mah, Angdaehhaih lok na thuih pongah kang loisak han, tiah a naa. To pongah anih hoi lokkamhaih sak pacoengah, anih to caehsak.
35 Тоді один чоловік із пророчих синів сказав до свого ближнього за Господнім словом: „Удар мене!“Та відмовився той чоловік ударити його.
Angraeng mah paek ih lok hoiah tahmaa capa maeto mah angmah ih imtaeng kami maeto khaeah, Kai hae na takroek ah, tiah a naa. Toe to kami mah angmak pae.
36 І сказав він йому: „За те, що ти не послухався Господнього голосу, то ось ти пі́деш від мене — і вб'є тебе лев!“І пішов той від нього, і спіткав його лев та й забив.
To pacoengah tahmaa mah to kami khaeah, Angraeng ih lok na tahngai ai pongah, ka hmaa hoi na tacawt pacoengah, kaipui mah na kaek tih, tiah a naa. To kami tacawt pacoeng, akra ai ah kaipui mah anih to hnuk naah, anih to kaek maat.
37 І знайшов він іншого чоловіка та й сказав: „Удар мене!“І той чоловік ударив його, — ударив та й зранив.
Tahmaa mah kalah kami maeto hnuk let naah anih khaeah, Kai hae na hum ah tiah a naa let bae; to pongah to kami mah anih to takroek moe, ahma caak.
38 І пішов той пророк, і став цареві на дорозі, і перебрався, і закрив хусткою очі свої.
To pacoengah tahmaa loe caeh moe, siangpahrang to loklam ah zing; a mikhmai to pala hoiah khuk khoep moe, minawk kalah baktiah angsak.
39 І сталося, цар прохо́див, а він кричав до царя й говорив: „Раб твій ввійшов у сере́дину бою. Аж ось один чоловік відійшов, і підвів до мене мужа й сказав: Пильнуй цього мужа! Якщо його не стане, то буде твоє життя замість його життя, або відважиш тала́нта срібла.
Siangpahrang anih taengah phak naah tahmaa mah, Na tamna loe misa angtukhaih ahmuen ah caeh; misa angtukhaih ahmuen hoiah angzo kami maeto mah, a naeh ih kami maeto kai khaeah ang hoih; Hae kami hae kahoih ah toep ah; anih hae nang hmatsak ving nahaeloe, anih hinghaih zuengah na hinghaih to anghma tih, to tih ai boeh loe phoisa talent maeto paek han angaih, tiah ang naa.
40 І сталося, раб твій робив тут та тут, а він зник“. І сказав до нього Ізраїлів цар: „Такий твій при́суд, — ти сам проказа́в“.
Toe na tamna loe hae bangah ho bangah tok ka sak moe, kong ai pongah, naeh ih kami to anghmat ving, tiah a naa. To naah Israel siangpahrang mah, anih khaeah, Na thuih ih lok baktiah, na nuiah lokcaekhaih om tih, tiah a naa.
41 А той спішно зняв хустку з-над очей своїх, — і пізнав його Ізраїлів цар, що він із пророків.
Tahmaa mah mik zaenghaih pala to karangah khok naah, Israel siangpahrang mah anih loe tahmaa maeto ni, tiah panoek.
42 А той йому сказав: „Так сказав Господь: Тому́, що ти ви́пустив із руки чоловіка, Мені призна́ченого, то буде життя твоє за його життя, а наро́д твій — за його народ!“
To naah tahmaa mah siangpahrang khaeah, Angraeng mah, Kai mah paduek han ka suek ih kami to na loisak; to pongah anih hinghaih zuengah na hinghaih mah zok ueloe, anih ih kaminawk mah tongh zuengah, nang ih kaminawk mah tongh o tih, tiah a thuih, tiah a naa.
43 І пішов Ізраїлів цар до свого дому незадово́лений та гнівни́й, і прибув у Самарі́ю.
To naah Israel siangpaharng loe mawnhaih hoi palungboenghaih hoiah Samaria vangpui ih siangpahrang im ah caeh.
