1 царів 13
1 А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу. А Єровоам стояв при же́ртівнику, щоб кадити.
Ciertamente un varón de ʼElohim, por revelación de Yavé fue desde Judá a Bet-ʼEl [y llegó] cuando Jeroboam estaba junto al altar para quemar incienso.
2 І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: „Же́ртівнику, же́ртівнику, — так сказав Господь: Ось у Давидовому домі наро́диться син, Йосія ім'я́ йому, і він на тобі принесе в жертву священиків па́гірків, що на тобі ка́дять, і кості лю́дські спа́ляться на тобі.
Por mandato de Yavé clamó contra el altar: ¡Altar, altar! Yavé dice: Mira, le nacerá un hijo a la casa de David que se llamará Josías, quien sacrificará sobre ti a los sacerdotes de los lugares altos que queman incienso, y quemarán huesos de hombres.
3 І дасть він того дня чудо, гово́рячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей же́ртівник розпаде́ться, і ви́сиплеться попіл, що на ньому!“
Aquel mismo día dio una señal: Esta es la señal que Yavé dio: ¡Ciertamente el altar se partirá, y se esparcirá la ceniza que está sobre él!
4 І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до же́ртівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від же́ртівника, говорячи: „Схопі́ть його!“І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе.
Sucedió que cuando el rey oyó la palabra que el varón de ʼElohim dijo contra el altar de Bet-ʼEl, Jeroboam extendió su mano desde el altar y dijo: ¡Deténganlo! Y al momento se le secó la mano que extendió contra él, y no pudo recogerla hacia él.
5 А же́ртівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім...
Entonces el altar se partió, y la ceniza se esparció, en conformidad con la señal que el varón de ʼElohim dio por mandato de Yavé.
6 А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: „Умилости́в лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай ве́рнеться рука моя до мене!“І чоловік Божий умилости́вив Господнє лице, і царська́ рука вернулася до нього, і була, як перед тим...
Entonces el rey tomó la palabra y dijo al varón de ʼElohim: Te ruego que implores a Yavé tu ʼElohim y ores por mí, para que sea restaurada mi mano. Por tanto el varón de ʼElohim imploró a Yavé. Le fue restaurada la mano al rey y volvió a ser como antes.
7 І сказав цар до Божого чоловіка: „Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі да́ра!“
Entonces el rey dijo al varón de ʼElohim: Ven conmigo a casa y come, y te daré un presente.
8 А чоловік Божий сказав до царя: „Якщо ти даси мені пів дому свого, — не ввійду́ я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!.
Pero el varón de ʼElohim contestó al rey: Aunque me des la mitad de tu casa, no iré contigo, ni comeré pan, ni beberé agua en este lugar,
9 Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не ве́рнешся дорогою, якою пішов!“
porque por la Palabra de Yavé me fue ordenado: No comas pan, ni bebas agua, ni vuelvas por el camino que fuiste.
10 І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу.
Salió por otro camino y no volvió por el camino por el cual fue a Bet-ʼEl.
11 А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли́ йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова́, що він говорив до царя, — і оповіли́ їх своєму батькові.
Un profeta anciano vivía en Bet-ʼEl. Sus hijos le informaron todo lo que el varón de ʼElohim hizo aquel día en Bet-ʼEl. También contaron a su padre las palabras que habló al rey.
12 I промовив до них їхній батько: „Де́ ж та дорога, якою він пішов?“А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.
Y su padre les preguntó: ¿Por cuál camino salió? Y sus hijos le mostraron el camino por donde salió el varón de ʼElohim que vino de Judá.
13 І сказав він до синів своїх: „Осідла́йте мені осла!“І вони осідлали йому осла, і він сів на нього.
Y él dijo a sus hijos: ¡Aparéjenme el asno! Entonces le aparejaron el asno, montó sobre él
14 І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: „Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди?“А той відказав: „Я“.
y fue tras aquel varón de ʼElohim. Al hallarlo sentado debajo de un roble, le preguntó: ¿Eres tú el varón de ʼElohim que vino de Judá? Le respondió: Sí, soy.
15 І сказав він до нього: „Іди зо мною до дому та з'їж хліба!“
Entonces le dijo: Ven conmigo a casa y come pan.
16 А той відказав: „Не мо́жу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці!
Pero él dijo: No puedo volver contigo, ni entrar contigo. No comeré pan, ni beberé agua contigo en este lugar,
17 Бо було мені ска́зано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!“
porque por revelación de Yavé me fue ordenado: No comerás pan, ni beberás agua allí, ni volverás por el camino que fuiste.
18 А той відказав йому: „І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого́, і нехай він їсть хліб і нехай п'є во́ду“. Він же говорив йому неправду!
Pero él le dijo: Yo también soy profeta como tú. Un ángel me habló por revelación de Yavé: Hazlo volver contigo a tu casa, para que coma pan y beba agua. Pero le mintió.
19 І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду.
Se volvió con él, comió pan en su casa y bebió agua.
20 І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його́.
Aconteció que cuando ellos estaban recostados, el profeta que lo devolvió tuvo revelación de Yavé,
21 І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: „Так сказав Господь: Тому́, що був ти неслухняний Господнім нака́зам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій,
clamó y le dijo al varón de ʼElohim que fue de Judá: Yavé dice: Porque fuiste rebelde a la Palabra de Yavé, y no guardaste el mandato que te impuso Yavé tu ʼElohim,
22 і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, — то не вві́йде твій, труп до гро́бу батьків твоїх!“
sino regresaste, comiste pan y bebiste agua en este lugar, del cual se te dijo: No comerás pan, ni beberás agua, tu cadáver no entrará en el sepulcro de tus antepasados.
23 І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому проро́кові, що він вернув його.
Y sucedió que comió pan y bebió. El profeta que lo hizo devolver le aparejó el asno.
24 І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був ки́нений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при тру́пі.
Cuando salió, un león lo encontró en el camino y lo mató. Su cadáver quedó tendido en el camino, y el asno parado junto a él. El león también quedó parado junto al cadáver.
25 Аж ось прихо́дять люди, і побачили того тру́па, ки́неного на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли́ й говорили в тім місті, де сидів стари́й пророк.
Unos hombres pasaron y vieron el cadáver tendido en el camino y al león junto al cadáver. Fueron y lo dijeron en la ciudad donde vivía el profeta anciano.
26 І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: „Це той Божий чоловік, що був неслухня́ний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому“.
Cuando el profeta que lo hizo devolver del camino oyó esto, dijo: Es el varón de ʼElohim que fue desobediente a la Palabra de Yavé. Por eso Yavé lo entregó al león que lo destrozó y mató, según la Palabra que Yavé le habló.
27 І сказав він до синів своїх, говорячи: „Осідлайте мені осла!“І осідлали.
Entonces habló a sus hijos y les dijo: ¡Aparéjenme el asno! Ellos lo aparejaron,
28 І поїхав він, і знайшов його трупа, ки́неного на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, — не з'їв той лев трупа й не роздер осла.
y él fue y halló el cadáver tendido en el camino. El asno y el león estaban parados junto al cadáver. El león no había devorado el cadáver, ni destrozó el asno.
29 І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов стари́й пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.
El profeta levantó el cadáver del varón de ʼElohim, lo colocó sobre el asno y lo llevó. Y el profeta anciano fue a la ciudad a hacer duelo por él y sepultarlo.
30 І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: „Ой, брате мій!“
Depositó su cadáver en su propio sepulcro, lo endecharon y dijeron: ¡Ay, hermano mío!
31 І сталося по його по́хороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: „Коли я помру́, то поховаєте мене в гро́бі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костя́х його покладіть мої кості!
Después de sepultarlo, sucedió que habló a sus hijos: Cuando yo muera, sepúltenme en el sepulcro en el cual está sepultado el varón de ʼElohim. Pongan mis huesos junto a los suyos,
32 Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим же́ртівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівнико́вими місцями на па́гірках, що в містах самарійских.“
porque sin duda se cumplirá la Palabra que por revelación de Yavé él proclamó contra el altar que está en Bet-ʼEl, y contra todos los santuarios de los lugares altos que están en las ciudades de Samaria.
33 По цій приго́ді Єровоа́м не зійшов зо своєї злої дороги, і настановля́в священиків па́гірків з усього народу, — хто хотів, той призначався, і ставав священиком па́гірків.
Después de este suceso, Jeroboam no se devolvió de su mal camino, sino volvió a designar sacerdotes de entre la gente común para los lugares altos. Investía a quien deseaba, y así era sacerdote de los lugares altos.
34 І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на ви́гублення, і на ви́нищення з-над поверхні землі.
Este fue el pecado de la casa de Jeroboam por el cual fue cortada y destruida de sobre la superficie de la tierra.
