1 царів 13
1 А ось чоловік Божий прийшов за Господнім словом із Юди до Бет-Елу. А Єровоам стояв при же́ртівнику, щоб кадити.
Angbawnhaih sak hanah Jeroboam hmaicam pongah angdoet naah, Angraeng ih lok baktih toengah, Sithaw kami maeto loe Judah prae hoiah Bethel ah angzoh.
2 І кликнув чоловік Божий при жертівнику за словом Господнім і сказав: „Же́ртівнику, же́ртівнику, — так сказав Господь: Ось у Давидовому домі наро́диться син, Йосія ім'я́ йому, і він на тобі принесе в жертву священиків па́гірків, що на тобі ка́дять, і кості лю́дські спа́ляться на тобі.
To kami loe Angraeng ih lok baktih toengah, Aw hmaicam, hmaicam; Angraeng mah hae tiah thuih; Khenah, Josiah tiah ahmin kaom, caa nongpa maeto David imthung takoh ah tapen tih; anih mah na nuiah hmuihoih thlaek hmuensang ih qaimanawk to angbawnhaih ah paek ueloe, na nuiah kami ahuhnawk to hmai hoiah thlaek tih, tiah a naa.
3 І дасть він того дня чудо, гово́рячи: Оце те чудо, про яке говорив Господь: Ось цей же́ртівник розпаде́ться, і ви́сиплеться попіл, що на ньому!“
To na niah Sithaw kami mah angmathaih to paek, Hae loe Angraeng mah thuih ih angmathaih ah oh, Khenah, hmaicam to koi phom ueloe, a nui ih maiphunawk to takhoek boih tih, tiah a naa.
4 І сталося, як цар почув слова цього Божого чоловіка, що кликав до же́ртівника в Бет-Елі, то Єровоам простяг руку свою від же́ртівника, говорячи: „Схопі́ть його!“І всохла рука йому, яку він простяг до нього, і він не міг вернути її до себе.
Bethel vangpui ih hmaicam taeng hoi Sithaw kami hanghaih lok to Jeroboam siangpahrang mah thaih naah, hmaicam hoiah ban payangh moe, Anih to naeh oh; tiah a naa. Toe anih mah payangh ih ban to duek pae moe, a zuk let thai ai boeh.
5 А же́ртівник розпався, і попіл висипався з жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за словом Господнім...
Angraeng ih lok rang hoiah Sithaw kami mah paek ih angmathaih baktih toengah, hmaicam to koih phom moe, maiphunawk doeh anghaeh phang.
6 А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: „Умилости́в лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай ве́рнеться рука моя до мене!“І чоловік Божий умилости́вив Господнє лице, і царська́ рука вернулася до нього, і була, як перед тим...
To naah siangpahrang mah Sithaw kami khaeah, Ka ban hae hoih let thai hanah, na Angraeng Sithaw khaeah tahmenhnikhaih lawk na thui paeh, tiah a naa. To pongah Angraeng ih kami mah Angraeng khaeah tahmenhaih hnik pae let; to naah siangpahrang ih ban to hoih pae, hmaloe ih baktiah oh let.
7 І сказав цар до Божого чоловіка: „Увійди зо мною до дому й попоїж, і я дам тобі да́ра!“
Siangpahrang mah Sithaw kami khaeah, Kai hoi nawnto im ah angzo ah loe, caaknaek koi hmuen maeto caa raeh, tangqum kang paek han, tiah a naa.
8 А чоловік Божий сказав до царя: „Якщо ти даси мені пів дому свого, — не ввійду́ я з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води в цьому місці!.
Toe Sithaw kami mah siangpahrang khaeah, Na im ahap nang paek langlacadoeh, nang khaeah kang zo mak ai; hae ah buh ka caa mak ai, tui doeh ka nae mak ai;
9 Бо так наказано мені за словом Господнім, говорячи: Ти не їстимеш хліба, і не питимеш води, і не ве́рнешся дорогою, якою пішов!“
Angraeng ih lok mah, Buh na caa mak ai, tui doeh na nae mak ai ueloe, nang zohhaih loklam hoiah doeh nam laem let mak ai, tiah thuih, tiah siangpahrang khaeah a thuih pae.
10 І пішов він іншою дорогою, і не вернувся тією дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу.
To pongah anih loe loklam kalah bang hoiah caeh, angzohhaih loklam Bethel hoiah amlaem let ai.
11 А один старий пророк сидів у Бет-Елі. І прийшли його сини, і розповіли́ йому про ввесь чин, що зробив Божий чоловік сьогодні в Бет-Елі, про ті слова́, що він говорив до царя, — і оповіли́ їх своєму батькові.
Bethel ah tahmaa mitong maeto oh; tahmaa ih caanawk loe to na niah Sithaw kami mah sak ih hmuennawk hoi siangpahrang khaeah thuih pae ih loknawk to, ampa khaeah thuih pae o boih.
12 I промовив до них їхній батько: „Де́ ж та дорога, якою він пішов?“А його сини бачили ту дорогу, якою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.
To naah ampa mah a caanawk khaeah, Anih loe naa bang ih loklam ah maw caeh? tiah a naa; Judah prae hoiah angzo Sithaw kami amlaemhaih loklam to a hnuk o pongah, a caanawk mah ampa khaeah thuih pae o.
13 І сказав він до синів своїх: „Осідла́йте мені осла!“І вони осідлали йому осла, і він сів на нього.
To pongah anih mah a caanawk khaeah, Laa hrang na paek oh, tiah a naa. To pongah a caanawk mah anih hanah Laa hrang to paek o moe, angthueng o sak,
14 І поїхав він за Божим чоловіком, і знайшов його, як сидів під дубом. І сказав він до нього: „Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди?“А той відказав: „Я“.
Sithaw kami hnukah a caeh, oak thing tahlip ah kanghnu anih to hnuk naah, anih khaeah, Nang loe Judah prae hoiah angzo Sithaw ih kami maw? tiah a naa. Anih mah, Ue, tiah pathim pae.
15 І сказав він до нього: „Іди зо мною до дому та з'їж хліба!“
To naah tahmaaa mah anih khaeah, Ka hnukah im ah angzoh loe, caeknaek koi hmuen maeto caa raeh, tiah a naa.
16 А той відказав: „Не мо́жу вернутися з тобою та ввійти з тобою, і не їстиму хліба, і не питиму води з тобою в цьому місці!
Sithaw kami mah, Na hnukah angzoh hanah kam laem let mak ai, takaw doeh ka caa mak ai ueloe, hae ah tui doeh ka nae mak ai.
17 Бо було мені ска́зано за словом Господнім: Не їстимеш хліба й не питимеш там води, і не вернешся тією дорогою, якою ти йшов!“
Angraeng ih lok mah, To ah takaw na caa mak ai, tui doeh na nae mak ai ueloe, na caehhaih loklam hoiah doeh nam laem let mak ai, tiah ang thuih, tiah a naa.
18 А той відказав йому: „І я пророк, як ти! А Ангол говорив мені за Господнім словом, кажучи: Заверни його з собою до дому свого́, і нехай він їсть хліб і нехай п'є во́ду“. Він же говорив йому неправду!
Tahmaaa mitong mah, Kai doeh nang baktih tahmaaa maeto toeng ni, Angraeng ih lok baktih toengah van kaminawk mah kai khaeah, To kami to nangmah im ah amlaemsak let ah, takaw to caa nasoe loe, tui doeh nae nasoe, tiah ang thuih, tiah a naa. Toe anih mah amsawnlok ni a thuih pae.
19 І він вернувся з ним, і їв хліб у його домі та пив воду.
To pongah Sithaw kami loe anih hnukah amlaem let moe, anih im ah caak pacoengah, tui doeh a naek.
20 І сталося, як сиділи вони при столі, то було Господнє слово до пророка, що вернув його́.
Caboi pongah anghnut hoi li naah, anih amlaem let haih tahmaa mitong khaeah Angraeng ih lok to angzoh;
21 І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорячи: „Так сказав Господь: Тому́, що був ти неслухняний Господнім нака́зам, і не додержував тієї заповіді, що наказав тобі Господь, Бог твій,
anih mah Judah prae hoi angzo Sithaw kami khaeah, Angraeng mah hae tiah thuih; Angraeng ih lok to na aek moe, na Angraeng Sithaw mah ang paek ih lok to na pazui ai,
22 і ти вернувся, і їв хліб та пив воду в місці, про яке Він говорив тобі: Не їж хліба й не пий води, — то не вві́йде твій, труп до гро́бу батьків твоїх!“
nam laem let moe, Angraeng mah caak moe, naek han om ai, tiah thuih ih ahmuen ah takaw na caak moe, tui na naek pongah, na qok to nam panawk ih taprong ah aphum o mak ai, tiah a thuih pae.
23 І сталося, як той поїв хліба та напився, то він осідлав йому осла, тому проро́кові, що він вернув його.
Kamlaem let Sithaw kami loe buhcaak moe, tuinaek pacoengah, amlaem let han kathui tahmaa mitong mah Judah ih tahmaa hanah hrang to paek.
24 І той подався, та спіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був ки́нений труп його на дорозі, а осел стояв при ньому, а той лев стояв при тру́пі.
Loklam ah anih to kaipui mah hmaang moe, kaek maat; a qok to loklam ah suek sut, hrang hoi kaipui loe a taengah angdoet hoi.
25 Аж ось прихо́дять люди, і побачили того тру́па, ки́неного на дорозі, та лева, що стояв при трупі. І вони прийшли́ й говорили в тім місті, де сидів стари́й пророк.
To ah caeh kaminawk mah vah sut ih, kadueh qok taengah kangdoe kaipui to a hnuk o naah, caeh o moe, vangpui thung kaom, tahmaa mitong khaeah thuih pae o.
26 І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й сказав: „Це той Божий чоловік, що був неслухня́ний Господнім наказам, і Господь дав його левові, і він роздер його та вбив його за Господнім словом, що говорив йому“.
Loklam hoi Sithaw kami amlaem haih let, tahmaa mitong mah to lok to thaih naah, anih loe Angraeng ih lok aek kami ni, Angraeng mah anih to kaipui khaeah paek, Angraeng mah thuih ih lok baktih toengah, anih loe kaipui mah kaek moe, hum boeh, tiah a thuih.
27 І сказав він до синів своїх, говорячи: „Осідлайте мені осла!“І осідлали.
Tahmaa mah a caanawk khaeah, Laa hrang to hnik, to pongah nihcae mah laa hrang to angthueng o sak.
28 І поїхав він, і знайшов його трупа, ки́неного на дорозі, й осла та лева, що стояли при трупі, — не з'їв той лев трупа й не роздер осла.
A caeh naah loklam ah vah sut ih qok to hnuk; hrang hoi kaipui loe a taengah angdoet hoi; kaipui mah kami qok to caa ai, Laa hrang doeh kaek ai.
29 І підняв той пророк трупа Божого чоловіка, і поклав його на осла, та й вернув його. І ввійшов стари́й пророк до міста, щоб оплакати та поховати того.
Tahmaa mah Sithaw kami ih qok to lak moe, hrang nuiah thuengh pacoengah, angmah avang ah amlaem haih let; anih to qah haih moe, taprong ah aphum.
30 І поклав він його в своїм гробі, і плакали над ним: „Ой, брате мій!“
Sithaw kami ih qok to angmah ih taprong ah aphum pacoengah, Aw, kam nawk, tiah a qah haih.
31 І сталося по його по́хороні, і сказав він до синів своїх, говорячи: „Коли я помру́, то поховаєте мене в гро́бі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При костя́х його покладіть мої кості!
Anih to aphum pacoengah a caanawk khaeah, Ka duek naah, Sithaw kaminawk aphumhaih taprong ah na phum oh loe, anih ih ahuh taengah ka huh hae suem oh;
32 Бо конче збудеться те слово, що він кликнув був за Господнім словом над тим же́ртівником, що в Бет-Елі, та над усіма жертівнико́вими місцями на па́гірках, що в містах самарійских.“
Bethel vangpui ih hmaicam hoi Samaria vangpui hmuensang ah kaom im kawng loe, Sithaw mah thuih ih lok baktih toengah akoep tih, tiah a naa.
33 По цій приго́ді Єровоа́м не зійшов зо своєї злої дороги, і настановля́в священиків па́гірків з усього народу, — хто хотів, той призначався, і ставав священиком па́гірків.
To tiah oh pacoeng naah doeh Jeroboam loe a sak ih kahoih ai loklam hoiah amkhrai ai, kami rumramnawk to hmuensang ih qaima ah a suek let; qaima toksak han koeh kaminawk boih to hmuensang ah qaima toksakhaih to a paek.
34 І стала та річ гріхом для Єровоамового дому, і на ви́гублення, і на ви́нищення з-над поверхні землі.
Hae hmuen loe Jeroboam imthung takoh zaehaih ah oh moe, to tiah sak pongah Jeroboam ih acaeng to long pum hoi tahmaat boih hanah zaehaih ah angcoengsak.
