1 Івана 3

1 Подивіться, яку любов дав нам Отець, щоб ми були дітьми́ Божими, і ними ми є. Світ нас не знає тому́, що Його не пізнав.

Смотрите, какую любовь дал нам Отец, чтобы нам называться и быть детьми Божиими. Мир потому не знает нас, что не познал Его.

2 Улю́блені, — ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що́ ми будемо. Та знаємо, що, коли з'я́виться, то бу́дем подібні до Нього, бо бу́демо бачити Його, як Він є.

Возлюбленные! мы теперь дети Божии; но еще не открылось, что будем. Знаем только, что, когда откроется, будем подобны Ему, потому что увидим Его, как Он есть.

3 І кожен, хто має на Нього наді́ю оцю, очищає себе так же само, як чистий і Він.

И всякий, имеющий сию надежду на Него, очищает себя так, как Он чист.

4 Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззако́ння. Бо гріх — то беззако́ння.

Всякий, делающий грех, делает и беззаконие; и грех есть беззаконие.

5 І ви знаєте, що Він був з'явився, щоб гріхи наші взяти, а гріха в Нім нема.

И вы знаете, что Он явился для того, чтобы взять грехи наши, и что в Нем нет греха.

6 Кожен, хто в Нім пробува́є, не грішить; усякий, хто грішить, не бачив Його, і не пізнав Його.

Всякий, пребывающий в Нем, не согрешает; всякий согрешающий не видел Его и не познал Его.

7 Діточки, хай ніхто вас не зво́дить! Хто чинить праведність, той праведний, як праведний Він!

Дети! да не обольщает вас никто. Кто делает правду, тот праведен, подобно как Он праведен.

8 Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від поча́тку. Тому́ то з'явився Син Божий, щоб зни́щити справи диявола.

Кто делает грех, тот от диавола, потому что сначала диавол согрешил. Для сего то и явился Сын Божий, чтобы разрушить дела диавола.

9 Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога наро́джений він.

Всякий, рожденный от Бога, не делает греха, потому что семя Его пребывает в нем; и он не может грешить, потому что рожден от Бога.

10 Цим пізнаю́ться діти Божі та діти дияволові: Кожен, хто нраведности не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить!

Дети Божии и дети диавола узнаются так: всякий, не делающий правды, не есть от Бога, равно и не любящий брата своего.

11 Бо це та звістка, яку від початку ви чули, — щоб любили один о́дного,

Ибо таково благовествование, которое вы слышали от начала, чтобы мы любили друг друга,

12 не так, як той Каїн, що був від лукавого, і брата свого́ забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його — праведні.

не так, как Каин, который был от лукавого и убил брата своего. А за что убил его? За то, что дела его были злы, а дела брата его праведны.

13 Не дивуйтеся, бра́ття мої, коли світ вас нена́видить!

Не дивитесь, братия мои, если мир ненавидит вас.

14 Ми знаємо, що ми перейшли від смертн в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті.

Мы знаем, что мы перешли из смерти в жизнь, потому что любим братьев; не любящий брата пребывает в смерти.

15 Кожен, хто нена́видить брата свого, той душогу́б. А ви знаєте, що жоден душогуб не має вічного життя, що в нім перебувало б. (aiōnios g166)

Всякий, ненавидящий брата своего, есть человекоубийца; а вы знаете, что никакой человекоубийца не имеет жизни вечной, в нем пребывающей. (aiōnios g166)

16 Ми з того пізнали любов, що ду́шу Свою́ Він покла́в був за нас. І ми мусимо класти ду́ші за братів!

Любовь познали мы в том, что Он положил за нас душу Свою: и мы должны полагать души свои за братьев.

17 А хто має достаток на світі, і бачить брата свого в недостачі, та серце своє зачиняє від нього, то як Божа любов пробуває в такому?

А кто имеет достаток в мире, но, видя брата своего в нужде, затворяет от него сердце свое, - как пребывает в том любовь Божия?

18 Ді́точки, — любімо не словом, ані язико́м, але ді́лом та правдою!

Дети мои! станем любить не словом или языком, но делом и истиною.

19 Із цього дові́дуємось, що ми з правди, і впокорюєм наші серця́ перед Ним,

И вот, по чему узнаeм, что мы от истины, и успокаиваем пред Ним сердца наши;

20 бо коли винуватить нас серце, то Бог більший від нашого серця та ві́дає все!

ибо если сердце наше осуждает нас, то кольми паче Бог, потому что Бог больше сердца нашего и знает все.

21 Улю́блені, — коли не винуватить нас серце, то маємо відвагу до Бога,

Возлюбленные! если сердце наше не осуждает нас, то мы имеем дерзновение к Богу

22 і чого́ тільки попро́симо, одержимо від Нього, бо виконуємо Його заповіді та чинимо любе для Нього.

и, чего ни попросим, получим от Него, потому что соблюдаем заповеди Его и делаем благоугодное пред Ним.

23 І оце Його заповідь, щоб ми вірували в Ім'я́ Сина Його — Ісуса Христа, і щоб любили один о́дного, як Він нам заповідь дав!

А заповедь Его та, чтобы мы веровали во имя Сына Его Иисуса Христа и любили друг друга, как Он заповедал нам.

24 А хто Його заповіді береже́, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнає́мо це з того Духа, що Він нам Його дав.

И кто сохраняет заповеди Его, тот пребывает в Нем, и Он в том. А что Он пребывает в нас, узнаем по духу, который Он дал нам.