1 Івана 2
1 Діточки мої, — це пишу́ я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згріши́ть, то маємо Заступника перед Отцем, — Ісуса Христа, Праведного.
My little children, these things write I unto you, that ye sin not. And if any man sin, we have an advocate with the Father, Jesus Christ the righteous:
2 Він ублага́ння за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу.
And he is the propitiation for our sins: and not for ours only, but also for [the sins of] the whole world.
3 А що ми пізнали Його, пізнає́мо це з того, коли заповіді Його доде́ржуємо.
And hereby we do know that we know him, if we keep his commandments.
4 Хто говорить: „Пізнав я Його“, але не доде́ржує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди!
He that saith, I know him, and keepeth not his commandments, is a liar, and the truth is not in him.
5 А хто доде́ржує Його слово, у тому Божа любов справді вдоскона́лилась. Із того ми пізнає́мо, що в Нім пробува́ємо.
But whoso keepeth his word, in him verily is the love of God perfected: hereby know we that we are in him.
6 А хто каже, що в Нім пробува́є, той повинен пово́дитись так, як пово́дився Він.
He that saith he abideth in him ought himself also so to walk, even as he walked.
7 Улю́блені, — не пишу́ я для вас нову́ заповідь, але заповідь давню, яку мали від поча́тку: заповідь давня, — то слово, що чули його від поча́тку.
Brethren, I write no new commandment unto you, but an old commandment which ye had from the beginning. The old commandment is the word which ye have heard from the beginning.
8 Але нову́ заповідь я вам пишу́, що справді вона в Нім та в вас, — що минається те́мрява, і світло правдиве вже світить.
Again, a new commandment I write unto you, which thing is true in him and in you: because the darkness is past, and the true light now shineth.
9 Хто говорить, що він пробува́є у світлі, та нена́видить брата свого, той у те́мряві досі.
He that saith he is in the light, and hateth his brother, is in darkness even until now.
10 А хто любить брата свого́, той пробува́є у світлі, і в ньому спотика́ння немає.
He that loveth his brother abideth in the light, and there is none occasion of stumbling in him.
11 Хто ж нена́видить брата свого, пробуває той у те́мряві й ходить у те́мряві, і не знає, куди він іде, бо те́мрява очі йому осліпила.
But he that hateth his brother is in darkness, and walketh in darkness, and knoweth not whither he goeth, because that darkness hath blinded his eyes.
12 Пишу́ я вам, ді́тоньки, що гріхи вам прощаються ради Йме́ння Його.
I write unto you, little children, because your sins are forgiven you for his name’s sake.
13 Пишу́ вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від поча́тку. Пишу́ вам, юнаки́, бо перемогли ви лукавого.
I write unto you, fathers, because ye have known him [that is] from the beginning. I write unto you, young men, because ye have overcome the wicked one. I write unto you, little children, because ye have known the Father.
14 Пишу́, діти, вам, бо ви пізнали Отця. Я писав вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від поча́тку. Писав я до вас, юнаки́, бо міцні́ ви, і Слово Боже в вас пробуває, і лукавого перемогли ви.
I have written unto you, fathers, because ye have known him [that is] from the beginning. I have written unto you, young men, because ye are strong, and the word of God abideth in you, and ye have overcome the wicked one.
15 Не любіть світу, ані того, що́ в світі. Коли любить хто світ, у тім немає любови Отцівської,
Love not the world, neither the things [that are] in the world. If any man love the world, the love of the Father is not in him.
16 бо все, що в світі: пожадливість тілесна, і пожадливість оча́м, і пиха́ життє́ва, — це не від Отця, а від світу.
For all that [is] in the world, the lust of the flesh, and the lust of the eyes, and the pride of life, is not of the Father, but is of the world.
17 Минається і світ, і його пожадли́вість, а хто Божу волю виконує, той повік пробува́є! (aiōn g165)
And the world passeth away, and the lust thereof: but he that doeth the will of God abideth for ever. (aiōn g165)
18 Діти, — остання година! А що чули були́, що анти́христ іде, — а тепер з'явилось багато анти́христів, — з цього ми пізнає́мо, що остання година настала!
Little children, it is the last time: and as ye have heard that antichrist shall come, even now are there many antichrists; whereby we know that it is the last time.
19 Із нас вони вийшли, та до нас не належали. Коли б були належали до нас, то залиши́лися б з нами; але вийшли, щоб відкрилось, що не всі вони наші.
They went out from us, but they were not of us; for if they had been of us, they would [no doubt] have continued with us: but [they went out], that they might be made manifest that they were not all of us.
20 А ви маєте пома́зання від Святого, і знаєте все.
But ye have an unction from the Holy One, and ye know all things.
21 Я не писав вам, немов ви не знаєте правди, але що знаєте її, і що всяка лжа не від правди.
I have not written unto you because ye know not the truth, but because ye know it, and that no lie is of the truth.
22 Хто неправдомо́вець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це анти́христ, що відрікається Отця й Сина!
Who is a liar but he that denieth that Jesus is the Christ? He is antichrist, that denieth the Father and the Son.
23 Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає́ Сина, той має Отця.
Whosoever denieth the Son, the same hath not the Father: [[but] he that acknowledgeth the Son hath the Father also].
24 Тож, що́ ви чули з поча́тку, нехай в вас пробуває воно; якщо в вас пробува́тиме те, що́ ви чули з поча́тку, то й ви пробува́тимете в Сині й Отці.
Let that therefore abide in you, which ye have heard from the beginning. If that which ye have heard from the beginning shall remain in you, ye also shall continue in the Son, and in the Father.
And this is the promise that he hath promised us, [even] eternal life. (aiōnios g166)
26 Це я написав вам про тих, хто обманює вас.
These [things] have I written unto you concerning them that seduce you.
27 А пома́зання, яке прийняли́ ви від Нього, — воно в вас залиша́ється, і ви не потребу́єте, щоб вас хто навчав. А що те пома́зання само вас навчає про все, — воно бо правдиве и нехи́бне, — то я́к вас навчило воно, у тім пробувайте.
But the anointing which ye have received of him abideth in you, and ye need not that any man teach you: but as the same anointing teacheth you of all things, and is truth, and is no lie, and even as it hath taught you, ye shall abide in him.
28 А тепер, діточки, залишайтеся в Нім, щоб, як з'явиться Він, то щоб ми мали відвагу та не були засоро́млені Ним під час Його прихо́ду.
And now, little children, abide in him; that, when he shall appear, we may have confidence, and not be ashamed before him at his coming.
29 Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить праведність, народився від Нього.
If ye know that he is righteous, ye know that every one that doeth righteousness is born of him.
