1 до коринтян 8
1 А щодо і́дольських жертов, то ми знаємо, що всі маємо знання́. Знання́ ж надимає, любов же будує!
Sur la question des viandes offertes en sacrifice aux idoles, tous, nous le savons, nous sommes éclairés... (Être éclairé rend orgueilleux, c'est l'amour qui édifie );
2 Коли хто ду́має, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно.
— si quelqu'un s'imagine être éclairé sur quelque chose, il n'est pas encore éclairé comme il faudrait l'être,
3 Коли ж любить хто Бога, той пі́знаний Ним.
mais si quelqu'un a de l'amour pour Dieu, Dieu est éclairé sur lui —...
4 Тож про спожива́ння і́дольських же́ртов ми знаємо, що і́дол у світі ніщо, і що іншого Бога нема, окрім Бога Одно́го.
Ainsi donc sur la question: Peut-on manger des viandes offertes en sacrifice aux idoles? nous savons qu'il n'y a pas d'idoles au monde, et qu'il n'y a qu'un seul Dieu, qu'il n'y en a pas d'autre.
5 Бо хоч і існують так звані „боги“чи на небі, чи то на землі, як існує багато богів і багато панів,
Il y a bien de prétendus dieux qui seraient les uns au ciel, les autres sur la terre, et il y aurait ainsi plusieurs dieux et plusieurs seigneurs,
6 та для нас один Бог — Отець, що з Нього походить усе, ми ж для Нього, і один Госпо́дь — Ісус Христос, що все сталося Ним, і ми Ним.
mais nous n'avons qu'un seul Dieu, le Père, d'où tout vient et pour lequel nous sommes; nous n'avons qu'un seul Seigneur Jésus-Christ, par lequel tout existe et, nous aussi, nous sommes par lui.
7 Та не всі таке мають знання́, бо де́які мають призвича́єння до ідола й досі, і їдять, як ідольську жертву, — і їхнє сумління, бувши недуже, спога́нюється.
Mais tous ne sont pas éclairés; quelques personnes ont gardé leurs anciennes idées sur l'idole; elles croient manger d'un sacrifice fait à une idole réelle, et, par suite de cette faiblesse, leur conscience perd sa pureté.
8 Їжа ж нас до Бога не збли́жує: бо коли не їмо, то нічого не тратимо, а коли ми їмо, то не набуваєм нічо́го.
Or, ce n'est pas la manière dont nous nous nourrissons qui nous rendra agréables à Dieu; que nous mangions de ceci, que nous ne mangions pas de cela, nous n'y perdons, nous n'y gagnons rien;
9 Але стережіться, щоб ця ваша воля не стала якось за спотика́ння слаби́м!
mais prenez garde que votre force même ne soit la pierre d'achoppement des faibles;
10 Коли бо хто бачить тебе, маю́чого знання́, як ти в і́дольській божни́ці сидиш за столом, чи ж сумління його, бувши слабе́, не буде спону́кане їсти ідольські жертви?
si l'on te voit, toi qui es éclairé, à table dans un temple païen, celui dont la conscience est faible ne sera-t-il pas porté à manger de la viande sacrifiée aux idoles?
11 І через знання́ твоє згине недужий твій брат, що за нього Христос був умер!
et il se perd alors, parce que toi tu es éclairé, cet homme faible, ce frère pour lequel Christ est mort!
12 Грі́шачи так проти братів та вражаючи їхнє слабе сумління, ви проти Христа грішите́.
En étant ainsi coupables envers des frères, en blessant leur conscience qui est faible, vous vous rendez coupables envers Christ lui-même.
