1 до коринтян 7

1 А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.

論到你們信上所提的事，我說男不近女倒好。

2 Але щоб уни́кнути розпусти, нехай кожен муж має дружи́ну свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка.

但要免淫亂的事，男子當各有自己的妻子；女子也當各有自己的丈夫。

3 Нехай віддає́ чоловік своїй дружи́ні потрібну любов, так же само й чоловікові дружи́на.

丈夫當用合宜之分待妻子；妻子待丈夫也要如此。

4 Дружи́на не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружи́на.

妻子沒有權柄主張自己的身子，乃在丈夫；丈夫也沒有權柄主張自己的身子，乃在妻子。

5 Не вхиляйтесь одне від о́дного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості́ та молитві, та й схо́дьтеся зно́ву докупи, щоб вас сатана́ не споку́шував вашим нестри́манням.

夫妻不可彼此虧負，除非兩相情願，暫時分房，為要專心禱告方可；以後仍要同房，免得撒但趁着你們情不自禁，引誘你們。

6 А це говорю́ вам як раду, а не як нака́за.

我說這話，原是准你們的，不是命你們的。

7 Бо хо́чу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так.

我願意眾人像我一樣；只是各人領受上帝的恩賜，一個是這樣，一個是那樣。

8 Говорю́ ж неодруженим і вдо́вам: добре їм, як вони позостануться так, як і я.

我對着沒有嫁娶的和寡婦說，若他們常像我就好。

9 Коли ж не втри́маються, — нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпаля́тися.

倘若自己禁止不住，就可以嫁娶。與其慾火攻心，倒不如嫁娶為妙。

10 А тим, що побрались, наказую не я, а Госпо́дь: Нехай не розлуча́ється дружи́на з своїм чоловіком!

至於那已經嫁娶的，我吩咐他們；其實不是我吩咐，乃是主吩咐說：妻子不可離開丈夫，

11 А коли ж і розлу́читься, хай зостається незамі́жня, або з чоловіком своїм хай поми́риться, — і не відпускати чоловікові дружи́ни!

若是離開了，不可再嫁，或是仍同丈夫和好。丈夫也不可離棄妻子。

12 Іншим же я говорю́, не Госпо́дь: коли який брат має дружи́ну невіруючу, і згідна вона жити з ним, — нехай він не лишає її.

我對其餘的人說（不是主說）：倘若某弟兄有不信的妻子，妻子也情願和他同住，他就不要離棄妻子。

13 І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, — нехай не лишає його.

妻子有不信的丈夫，丈夫也情願和她同住，她就不要離棄丈夫。

14 Чоловік бо невіруючий освячується в дружи́ні, а дружи́на невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були́ б ваші діти, тепер же святі.

因為不信的丈夫就因着妻子成了聖潔，並且不信的妻子就因着丈夫成了聖潔。不然，你們的兒女就不潔淨，但如今他們是聖潔的了。

15 А як хоче невіруючий розлучи́тися, хай розлу́читься, — не нево́литься брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру.

倘若那不信的人要離去，就由他離去吧！無論是弟兄，是姊妹，遇着這樣的事都不必拘束。上帝召我們原是要我們和睦。

16 Звідки знаєш ти, дружи́но, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружи́ни?

你這作妻子的，怎麼知道不能救你的丈夫呢？你這作丈夫的，怎麼知道不能救你的妻子呢？

17 Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призна́чив, як Госпо́дь покликав його. І так усім Церква́м я наказую.

只要照主所分給各人的，和上帝所召各人的而行。我吩咐各教會都是這樣。

18 Хто покликаний був в обрі́занні, — нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрі́занні, — нехай не обрі́зується.

有人已受割禮蒙召呢，就不要廢割禮；有人未受割禮蒙召呢，就不要受割禮。

19 Обрі́зання ніщо, і ніщо необрі́зання, а важли́ве — дотри́мування Божих заповідей.

受割禮算不得甚麼，不受割禮也算不得甚麼，只要守上帝的誡命就是了。

20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покли́каний був.

各人蒙召的時候是甚麼身分，仍要守住這身分。

21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то ви́користай краще це.

你是作奴隸蒙召的嗎？不要因此憂慮；若能以自由，就求自由更好。

22 Бо покликаний в Господі раб — визволе́нець Господній; так само покликаний і визволе́нець — він раб Христа.

因為作奴僕蒙召於主的，就是主所釋放的人；作自由之人蒙召的，就是基督的奴僕。

23 Ви дорого ку́плені, — тож не ставайте рабами людей!

你們是重價買來的，不要作人的奴僕。

24 Браття, кожен із вас, в якім стані покли́каний був, хай у тім перед Богом лишається!

弟兄們，你們各人蒙召的時候是甚麼身分，仍要在上帝面前守住這身分。

25 Про дівчат же не маю нака́зу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним.

論到童身的人，我沒有主的命令，但我既蒙主憐恤能作忠心的人，就把自己的意見告訴你們。

26 Отож за суча́сного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.

因現今的艱難，據我看來，人不如守素安常才好。

27 Ти зв'язаний з дружи́ною? Не шукай розв'я́зання. Розв'язався від дружи́ни? Не шукай дружи́ни.

你有妻子纏着呢，就不要求脫離；你沒有妻子纏着呢，就不要求妻子。

28 А коли ти й оже́нишся, то не згрішив; і як дівчина заміж пі́де, — вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.

你若娶妻，並不是犯罪；處女若出嫁，也不是犯罪。然而這等人肉身必受苦難，我卻願意你們免這苦難。

29 А це, браття, кажу́ я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружи́н, були, як ті, що не мають,

弟兄們，我對你們說：時候減少了。從此以後，那有妻子的，要像沒有妻子；

30 а хто плаче, — як ті, хто не плаче, а хто тішиться, — як ті, хто не тішиться; і хто купує, — як би не набули́,

哀哭的，要像不哀哭；快樂的，要像不快樂；置買的，要像無有所得；

31 а хто цьогосвітнім кори́стується, — як би не кори́стувались, бо минає стан світу цього́.

用世物的，要像不用世物，因為這世界的樣子將要過去了。

32 А я хо́чу, щоб ви безклопі́тні були́. Неодру́жений про речі Господні клопо́четься, як догодити Господе́ві,

我願你們無所掛慮。沒有娶妻的，是為主的事掛慮，想怎樣叫主喜悅。

33 а одру́жений про речі життє́ві клопочеться, як догодити своїй дружи́ні,

娶了妻的，是為世上的事掛慮，想怎樣叫妻子喜悅。

34 і він поділений. Незамі́жня ж жінка та дівчина про речі Господні клопо́четься, щоб бути святою і тілом, і духом. А замі́жня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.

婦人和處女也有分別。沒有出嫁的，是為主的事掛慮，要身體、靈魂都聖潔；已經出嫁的，是為世上的事掛慮，想怎樣叫丈夫喜悅。

35 А це я кажу́ вам самим на пожиток, а не щоб сильце́ вам накинути, але щоб пристойно й горли́во держались ви Господа.

我說這話是為你們的益處，不是要牢籠你們，乃是要叫你們行合宜的事，得以殷勤服事主，沒有分心的事。

36 А як ду́має хто про дівчину свою, що со́ромно, як вона переросте́, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, — не згрішить: нехай за́між вихо́дять.

若有人以為自己待他的女兒不合宜，女兒也過了年歲，事又當行，他就可隨意辦理，不算有罪，叫二人成親就是了。

37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, вла́ду ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму — берегти свою дівчину, той робить добре.

倘若人心裏堅定，沒有不得已的事，並且由得自己作主，心裏又決定了留下女兒不出嫁，如此行也好。

38 Тому́ й той, хто віддає свою дівчину за́між, добре робить, а хто не віддає — робить краще.

這樣看來，叫自己的女兒出嫁是好，不叫她出嫁更是好。

39 Дружи́на зако́ном прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна вихо́дити заміж, за ко́го захоче, аби тільки в Господі.

丈夫活着的時候，妻子是被約束的；丈夫若死了，妻子就可以自由，隨意再嫁，只是要嫁這在主裏面的人。

40 Блаженніша вона, коли так позоста́неться за моєю порадою, бо мірку́ю, що й я маю Божого Духа.

然而按我的意見，若常守節更有福氣。我也想自己是被上帝的靈感動了。