1 до коринтян 4

1 Нехай кожен нас так уважає, якби служи́телів Христових і доморя́дників Божих таємни́ць;

So let a man consider us, as ministers of Christ, and stewards of the mysteries of God.

2 а що́ ще шукається в доморя́дниках, — щоб кожен був зна́йдений вірним.

Here, moreover, it is required among stewards, that every one must be found faithful.

3 А для мене то найменше, щоб судили мене ви чи суд лю́дський, бо я й сам не суджу́ себе.

But to me it is the smallest matter, that I may be judged by you, or by human day: but I do not judge myself.

4 Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не випра́вдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Госпо́дь.

For I know nothing against myself; but in this I am not justified; and the Lord is the one judging me.

5 Тому́ не судіть передчасно нічо́го, аж поки не при́йде Госпо́дь, що й ви́світлить таємниці те́мряви та виявить за́думи серде́ць, і тоді кожному бу́де похвала́ від Бога.

So judge nothing before the time, until the Lord may come, who will also bring to light the hidden things of darkness, and make manifest the counsels of the hearts; and then praise shall be to each one from God.

6 Оце ж усе, браття, приклав я до себе й Аполло́са ради вас, щоб від нас ви навчилися ду́мати „не більш, як написано“, щоб ви не чва́нились один за о́дним перед іншим.

But, brethren, I have transferred these things to myself and Apollos on your account: that you may learn among us not to be wise above what is written; in order that you may not be puffed up one in behalf of one against another.

7 Хто бо тебе вирізня́є? Що́ ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чва́нишся, ніби не взяв?

For who judges you? and what have you which you did not receive. But if indeed you received it, why do you boast, as not having received it?

8 Ви вже нагодовані, ви вже збагати́лися, без нас ви царюєте. І коли б то ви стали царюва́ти, щоб і ми царювали з вами!

Already are ye filled, already have ye become rich; you did reign without us: and I would indeed that you did reign, in order that we also might reign along with you.

9 Бо я ду́маю, що Бог нас, апо́столів, поставив за найоста́нніших, мов на смерть засу́джених, бо ми стали диво́вищем світові, — і ангола́м, і лю́дям.

For, I think, God has exhibited us apostles the last, as exposed to death: that we may become a theater to the world, and to angels, and to men.

10 Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні́; ви славні, а ми безчесні!

We are fools for Christ's sake, but you are wise in Christ; we are weak, but you are strong; you are glorious, but we are dishonorable.

11 Ми до цього ча́су і голодуємо, і пра́гнемо, і нагі́ ми, і като́вані, і тиняємось,

until this hour we both hunger and thirst, and suffer for insufficient clothing, and are buffeted; and we tramp,

12 і тру́димось, працюючи своїми руками. Коли нас лихосло́влять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми те́рпимо;

and we toil working with our own hands: being reviled, we bless; being persecuted, we endure it;

13 як лають, ми молимось; ми стали, як сміття́ те для світу, аж досі ми всім, як ті ви́кидки!

being scandalized, we entreat: we have become as the offscourings of the world, the refuse of all things until now.

14 Не пишу́ це для то́го, щоб вас осоро́мити, але остерігаю, як своїх лю́бих дітей.

I do not write these things shaming you, but admonishing you as my beloved children.

15 Бо хоч би ви мали десять тисяч наста́вників у Христі, та отців не багато; а я вас породив у Христі Ісусі через Єва́нгелію.

For if you have ten thousand instructors in Christ, but you have not many fathers; for in Christ Jesus I have begotten you through the gospel.

16 Тож благаю я вас: будьте наслі́дувачами мене!

Therefore I exhort you, be ye imitators of me.

17 Для цього послав я до вас Тимофі́я, що для мене улю́блений і вірний син у Господі, — він вам нагадає шляхи мої в Христі Ісусі, як навчаю я скрізь у кожній Церкві.

For this same thing I sent Timothy to you, who is my beloved and faithful child in the Lord, who will remind you of my ways which are in Christ Jesus, as I teach everywhere in every church.

18 Деякі згорділи, так немов би не мав я прийти до вас.

But some were inflated, as if I was not coming unto you.

19 Та неба́вом прийду́ до вас, як захоче Господь, і пізна́ю не слово згорділих, але силу.

But I will come to you quickly, if the Lord may will; and I will know not the word of those who have been puffed up, but the power.

20 Бо Царство Боже не в слові, а в силі.

For the kingdom of God is not in word, but in power.

21 Чого хочете? Чи прийти до вас з києм, чи з любов'ю та з духом ла́гідности?

What do you wish? must I come unto you with the rod, or in divine love and the spirit of meekness?