1 до коринтян 3
1 І я, браття, не міг говорити до вас, як до духовних, але як до тіле́сних, як до немовля́т у Христі.
And I, brethren, could not speak unto you as unto spiritual, but as unto carnal, [even] as unto babes in Christ.
2 Я вас годува́в молоком, а не твердо́ю ї́жею, бо ви не могли її їсти, та й тепер ще не можете,
I have fed you with milk, and not with meat: for hitherto ye were not able [to bear it], neither yet now are ye able.
3 бо ви ще тіле́сні. Бо коли за́здрість та суперечки між вами, то чи ж ви не тілесні, і хіба не по-лю́дському робите?
For ye are yet carnal: for whereas [there is] among you envying, and strife, and divisions, are ye not carnal, and walk as men?
4 Бо коли хто каже: „Я ж Павлів“, а інший: „Я Аполло́сів“, то чи ж ви не тіле́сні?
For while one saith, I am of Paul; and another, I [am] of Apollos; are ye not carnal?
5 Бо хто ж Аполло́с? Або хто то Павло? Вони тільки служи́телі, що ви ввірували через них, і то скільки кому́ дав Госпо́дь.
Who then is Paul, and who [is] Apollos, but ministers by whom ye believed, even as the Lord gave to every man?
6 Я посадив, Аполло́с поливав, Бог же зрости́в,
I have planted, Apollos watered; but God gave the increase.
7 тому́ ані той, хто са́дить, ані хто полива́є, є щось, але Бог, що ро́дить!
So then neither is he that planteth any thing, neither he that watereth; but God that giveth the increase.
8 І хто са́дить, і хто поливає — одне, і кожен оде́ржить свою нагоро́ду за працею сво́єю!
Now he that planteth and he that watereth are one: and every man shall receive his own reward according to his own labour.
9 Бо ми співробі́тники Божі, а ви — Боже поле, Божа буді́вля.
For we are labourers together with God: ye are God’s husbandry, [ye are] God’s building.
10 Я за благодаттю Божою, що да́на мені, як мудрий будівни́чий, основу поклав, а інший будує на ній; але нехай кожен пильнує, я́к він будує на ній!
According to the grace of God which is given unto me, as a wise masterbuilder, I have laid the foundation, and another buildeth thereon. But let every man take heed how he buildeth thereupon.
11 Ніхто бо не може покла́сти іншої основи, окрім покла́деної, а вона — Ісус Христос.
For other foundation can no man lay than that is laid, which is Jesus Christ.
12 А коли хто на цій основі будує з золота, срібла, дорогоцінного камі́ння, із дерева, сіна, соломи,
Now if any man build upon this foundation gold, silver, precious stones, wood, hay, stubble;
13 то буде ви́явлене ді́ло кожного, бо виявить день, тому що він огнем об'явля́ється, і огонь ді́ло кожного ви́пробує, яке воно є.
Every man’s work shall be made manifest: for the day shall declare it, because it shall be revealed by fire; and the fire shall try every man’s work of what sort it is.
14 І коли чиє ді́ло, яке збудував хто, усто́їть, то той нагороду оде́ржить;
If any man’s work abide which he hath built thereupon, he shall receive a reward.
15 коли ж ді́ло згорить, той матиме шкоду, та сам він спасе́ться, але́ так, як через огонь.
If any man’s work shall be burned, he shall suffer loss: but he himself shall be saved; yet so as by fire.
16 Чи не знаєте ви, що ви — Божий храм, і Дух Божий у вас пробува́є?
Know ye not that ye are the temple of God, and [that] the Spirit of God dwelleth in you?
17 Як хто ні́вечить Божого храма, того зні́вечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той — то ви!
If any man defile the temple of God, him shall God destroy; for the temple of God is holy, which [temple] ye are.
18 Хай не зво́дить ніхто сам себе́. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим. (aiōn g165)
Let no man deceive himself. If any man among you seemeth to be wise in this world, let him become a fool, that he may be wise. (aiōn g165)
19 Цьогосві́тня бо мудрість — у Бога глупо́та, бо написано: „Він ловить премудрих у хи́трощах їхніх!“
For the wisdom of this world is foolishness with God. For it is written, He taketh the wise in their own craftiness.
20 І зно́ву: „Знає Госпо́дь думки мудрих, що марно́тні вони!“
And again, The Lord knoweth the thoughts of the wise, that they are vain.
21 Тож нехай ніхто не хва́литься людьми́, бо все ваше:
Therefore let no man glory in men. For all things are yours;
22 чи Павло, чи Аполло́с, чи Ки́фа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи тепе́рішнє, чи майбутнє — усе ваше,
Whether Paul, or Apollos, or Cephas, or the world, or life, or death, or things present, or things to come; all are yours;
23 ви ж Христові, а Христос — Божий!
And ye are Christ’s; and Christ [is] God’s.
