1 до коринтян 15
1 Звіщаю ж вам, браття, Єва́нгелію, яку я вам благовісти́в, і яку прийняли́ ви, в якій і стоїте́.
ORA, fratelli, io vi dichiaro l'evangelo, il quale io vi ho evangelizzato, il quale ancora avete ricevuto, e nel quale state ritti.
2 Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовісти́в вам, якщо тільки ви ввірували не нао́сліп.
Per lo quale ancora siete salvati, se [lo] ritenete nella maniera, che io ve [l]'ho evangelizzato; se non che abbiate creduto in vano.
3 Бо я передав вам найперш, що й прийняв, - що Христос був умер ради наших гріхів за Писа́нням,
Poichè imprima io vi ho dato ciò che ancora ho ricevuto: che Cristo è morto per i nostri peccati, secondo le scritture.
4 і що Він був похо́ваний, і що третього дня Він воскрес за Писа́нням,
E ch'egli fu seppellito, e che risuscitò al terzo giorno, secondo le scritture.
5 і що з'явився Він Ки́фі, потім Дванадцятьо́м.
E ch'egli apparve a Cefa, e dipoi a' dodici.
6 А по́тім з'явився нара́з більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочи́ли.
Appresso apparve ad una volta a più di cinquecento fratelli, dei quali la maggior parte resta infino ad ora; ed alcuni ancora dormono.
7 Пото́му з'явився Він Якову, опісля - усім апо́столам.
Poi apparve a Giacomo, e poi a tutti gli apostoli [insieme].
8 А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недо́родкові.
E dopo tutti, è apparito ancora a me, come all'abortivo.
9 Я бо найменший з апо́столів, що негі́дний зватись апо́столом, бо я переслідував був Божу Церкву.
Perciocchè io sono il minimo degli apostoli, e non son pur degno d'esser chiamato apostolo, perciocchè io ho perseguitata la chiesa di Dio.
10 Та благода́ттю Божою я те, що є, і благода́ть Його, що в мені, не даремна була́, але я працював більше всіх їх, правда - не я, але Божа благода́ть, що зо мною вона.
Ma, per la grazia di Dio, io son quel che sono; e la grazia sua, ch' [è stata] verso me, non è stata vana; anzi ho vie più faticato che essi tutti; or non già io, ma la grazia di Dio, la quale [è] meco.
11 Тож чи я, чи вони, - ми так проповідуємо, і так ви ввірували.
Ed io adunque, ed essi, così predichiamo, e così avete creduto.
12 Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, - як же дехто між вами гово́рять, що немає воскресіння мертвих?
Ora, se si predica che Cristo è risuscitato da' morti, come dicono alcuni fra voi che non vi è risurrezione de' morti?
13 Як немає ж воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес!
Ora, se non vi è risurrezione de' morti, Cristo ancora non è risuscitato.
14 Коли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!
E se Cristo non è risuscitato, vana [è] adunque la nostra predicazione, vana è ancora la vostra fede.
15 Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми сві́дчили, що воскреси́в Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.
E noi ancora siamo trovati falsi testimoni di Dio; poichè abbiamo testimoniato di Dio, ch'egli ha risuscitato Cristo; il quale egli non ha risuscitato, se pure i morti non risuscitano.
16 Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!
Perciocchè, se i morti non risuscitano, Cristo ancora non è risuscitato.
17 Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, - ви в своїх ще гріхах,
E se Cristo non è risuscitato, vana è la vostra fede, voi siete ancora ne' vostri peccati.
18 тоді то загинули й ті, що в Христі упоко́їлись!
Quelli adunque ancora che dormono in Cristo son periti.
19 Коли ми наді́ємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасні́ші від усіх людей!
Se noi speriamo in Cristo solo in questa vita, noi siamo i più miserabili di tutti gli uomini.
20 Та нині Христос воскрес із мертвих, - пе́рвісток серед покі́йних.
Ma ora Cristo è risuscitato da' morti; [egli] è stato fatto le primizie di coloro che dormono.
21 Смерть бо через люди́ну, і через Люди́ну воскресіння мертвих.
Perciocchè, poichè per un uomo [è] la morte, per un uomo altresì [è] la risurrezione de' morti.
22 Бо так, як в Ада́мі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,
Imperocchè, siccome in Adamo tutti muoiono, così in Cristo tutti saranno vivificati.
23 кожен у своєму порядку: пе́рвісток Христос, по́тім ті, що Христові, під час Його при́ходу.
Ma ciascuno nel suo proprio ordine: Cristo [è] le primizie; poi, nel suo avvenimento, [saranno vivificati] coloro che [son] di Cristo.
24 А пото́му кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уря́д, і вла́ду всяку та силу.
Poi [sarà] la fine, quando egli avrà rimesso il regno in man di Dio Padre; dopo ch'egli avrà ridotta al niente ogni signoria, ed ogni podestà, e potenza.
25 Бо належить Йому царювати, аж доки Він не „покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!“
Poichè conviene ch'egli regni, finchè egli abbia messi tutti i nemici sotto i suoi piedi.
26 Як ворог останній - смерть зни́щиться,
Il nemico, che sarà distrutto l'ultimo, [è] la morte.
27 бо „під ноги Його Він усе впокори́в“. Коли ж каже, що впоко́рено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокори́в Йому все.
Perciocchè [Iddio] ha posta ogni cosa sotto i piedi di esso; ora, quando dice che ogni cosa [gli] è sottoposta, è cosa chiara che [ciò è detto] da colui infuori, che gli ha sottoposta ogni cosa.
28 А коли Йому все Він упоко́рить, тоді й Сам Син упоко́риться Тому́, Хто все впокори́в Йому, щоб Бог бу́в у всьому все.
Ora, dopo che ogni cosa gli sarà stata sottoposta, allora il Figliuolo sarà anch'egli sottoposto a colui che gli ha sottoposta ogni cosa, acciocchè Iddio sia ogni cosa in tutti.
29 Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то на́що вони ради мертвих і христяться?
Altrimenti, che faranno coloro che son battezzati per li morti? se del tutto i morti non risuscitano, perchè son eglino ancora battezzati per li morti?
30 Для чого й ми повсякча́с наражаємось на небезпе́ки?
Perchè siamo noi ancora ad ogni ora in pericolo?
31 Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.
Io muoio tuttodì; sì, per la gloria di voi, ch'io ho in Cristo Gesù, nostro Signore.
32 Коли я зо звіра́ми боровся в Ефе́сі, яка мені по-лю́дському ко́ристь, коли мертві не воскресають? „Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!“
Se, secondo l'uomo, io ho combattuto con le fiere in Efeso, che utile ne ho io? se i morti non risuscitano, mangiamo e beviamo, perciocchè domani morremo.
33 Не дайте себе зве́сти, — товари́ство лихе псує добрі звича́ї!
Non errate: cattive compagnie corrompono i buoni costumi.
34 Протверезі́ться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, — говорю́ вам на сором!
Svegliatevi giustamente, e non peccate; perciocchè alcuni sono ignoranti di Dio; io [lo] dico per [farvi] vergogna.
35 Але дехто скаже: „Як мертві воскреснуть? І в якім тілі при́йдуть?“
Ma dirà alcuno: Come risuscitano i morti, e con qual corpo verranno?
36 Нерозумний, — що́ ти сієш, те не оживе, як не вмре.
Pazzo! quel che tu semini non è vivificato, se [prima] non muore.
37 І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зе́рно, яке тра́питься, — пшениці або чого іншого,
E quant'è a quel che tu semini, tu non semini il corpo che ha da nascere; ma un granello ignudo, secondo che accade, o di frumento, o d'alcun altro [seme].
38 і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його.
E Iddio, secondo che ha voluto, gli dà il corpo; a ciascuno de' semi il [suo] proprio corpo.
39 Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в люде́й, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташо́к, та інше у риб.
Non ogni carne [è] la stessa carne; anzi, altra [è la carne] degli uomini, altra la carne delle bestie, altra [la carne] de' pesci, altra [la carne] degli uccelli.
40 Є небесні тіла й тіла зе́мні, але ж інша слава небесним, а інша зе́мним.
[Vi sono] ancora de' corpi celesti, e de' corpi terrestri; ma altra [è] la gloria de' celesti, altra quella de' terrestri.
41 Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, — бо зоря́ від зорі́ відрізня́ється славою!
Altro [è] lo splendore del sole, ed altro lo splendor della luna, ed altro lo splendor delle stelle; perciocchè un astro è differente dall' [altro] astro in isplendore.
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тління, — в нетління встає,
Così ancora [sarà] la risurrezione dei morti; [il corpo] è seminato in corruzione, [e] risusciterà in incorruttibilità.
43 сіється в неславу, — у славі встає, сіється в немочі, — у силі встає,
Egli è seminato in disonore, [e] risusciterà in gloria; egli è seminato in debolezza, [e] risusciterà in forza; egli è seminato corpo animale, [e] risusciterà corpo spirituale.
44 сіється тіло звичайне, — встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.
Vi è corpo animale, e vi è corpo spirituale.
45 Так і написано: „Перша люди́на Ада́м став душею живою“, а останній Ада́м — то дух оживляючий.
Così ancora è scritto: Il primo uomo Adamo fu fatto in anima vivente; ma l'ultimo Adamo in ispirito vivificante.
46 Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.
Ma lo spirituale non [è] prima; ma [prima è] l'animale, poi lo spirituale.
47 Перша люди́на — з землі, зе́мна, друга Люди́на — із неба Госпо́дь.
Il primiero uomo, [essendo] di terra, [fu] terreno; il secondo uomo, [che è] il Signore, [è] dal cielo.
48 Який зе́мний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.
Qual [fu] il terreno, tali [sono] ancora i terreni; e quale [è] il celeste, tali ancora [saranno] i celesti.
49 І, як носили ми образ зе́много, так і образ небесного бу́демо носити.
E come noi abbiam portata l'immagine del terreno, porteremo ancora l'immagine del celeste.
50 І це скажу́, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.
Or questo dico, fratelli, che la carne e il sangue, non possono eredare il regno di Dio; parimente, la corruzione non ereda l'incorruttibilità.
51 Ось кажу́ я вам таємни́цю: не всі ми засне́мо, та всі перемінимось, —
Ecco, io vi dico un misterio: non già tutti morremo, ma ben tutti saremo mutati; in un momento, in un batter d'occhio, al [sonar dell]'ultima tromba.
52 раптом, як оком змигну́ти, при останній сурмі́: бо засурми́ть вона — і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!
Perciocchè la tromba sonerà, e i morti risusciteranno incorruttibili, e noi saremo mutati.
53 Мусить бо тлінне оце зодягну́тись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.
Poichè conviene che questo corruttibile rivesta incorruttibilità, e che questo mortale rivesta immortalità.
54 А коли оце тлінне в нетління зодя́гнеться, і оце смертне в безсмертя зодя́гнеться, тоді збудеться слово написане: „Поглинута смерть перемогою“!
E quando questo corruttibile avrà rivestita incorruttibilità, e che questo mortale avrà rivestita immortalità, allora sarà adempiuta la parola che è scritta: La morte è stata abissata in vittoria.
O morte, ov' [è] il tuo dardo? o inferno, ov' [è] la tua vittoria? (Hadēs g86)
56 Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н.
Or il dardo della morte [è] il peccato, e la forza del peccato [è] la legge.
57 А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.
Ma ringraziato sia Iddio, il qual ci dà la vittoria per lo Signor nostro Gesù Cristo.
58 Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь за́вжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марно́тна у Господі!
Perciò, fratelli miei diletti, state saldi, immobili, abbondanti del continuo nell'opera del Signore, sapendo che la vostra fatica non è vana nel Signore.
