1 до коринтян 14
1 Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше — щоб пророкува́ти.
Достигайте любви; ревнуйте о дарах духовных, особенно же о том, чтобы пророчествовать.
2 Як гово́рить хто чужою мовою, той не лю́дям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.
Ибо кто говорит на незнакомом языке, тот говорит не людям, а Богу; потому что никто не понимает его, он тайны говорит духом;
3 А хто пророку́є, той лю́дям говорить на збудува́ння, і на умо́влений, і на розраду.
а кто пророчествует, тот говорит людям в назидание, увещание и утешение.
4 Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.
Кто говорит на незнакомом языке, тот назидает себя; а кто пророчествует, тот назидает церковь.
5 Я ж хо́чу, щоб мовами говорили всі, а ліпше — щоб пророкува́ли: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будува́лася Церква.
Желаю, чтобы вы все говорили языками; но лучше, чтобы вы пророчествовали; ибо пророчествующий превосходнее того, кто говорит языками, разве он притом будет и изъяснять, чтобы церковь получила назидание.
6 А тепер, як прийду́ я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожи́ток зроблю́, коли не поясню́ вам чи то відкриття́м, чи знання́м, чи пророцтвом, чи наукою?
Теперь, если я приду к вам, братия, и стану говорить на незнакомых языках, то какую принесу вам пользу, когда не изъяснюсь вам или откровением, или познанием, или пророчеством, или учением?
7 Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лю́тня, коли б не видавали вони різних звуків, — як пізнати б тоді, що́ бринить або грає?
И бездушные вещи, издающие звук, свирель или гусли, если не производят раздельных тонов, как распознать то, что играют на свирели или на гуслях?
8 Бо коли сурма́ звук невира́зний дає, — хто до бо́ю гото́витись бу́де?
И если труба будет издавать неопределенный звук, кто станет готовиться к сражению?
9 Так і ви, коли мовою не подасте́ зрозумілого слова, — як пізнати, що́ кажете? Ви говоритимете на вітер!
Так если и вы языком произносите невразумительные слова, то как узнают, что вы говорите? Вы будете говорить на ветер.
10 Як багато, напри́клад, різних мов є на світі, — і жа́дна з них не без зна́чення!
Сколько, например, различных слов в мире, и ни одного из них нет без значения.
11 І коли я не знатиму зна́чення слів, то я буду чужи́нцем промовцеві, і промо́вець чужи́нцем мені.
Но если я не разумею значения слов, то я для говорящего чужестранец и говорящий для меня чужестранец.
12 Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, — дбайте, щоб збагачуватись через них на збудува́ння Церкви!
Так и вы, ревнуя о дарах духовных, старайтесь обогатиться ими к назиданию церкви.
13 Ось тому́, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.
А потому, говорящий на незнакомом языке, молись о даре истолкования.
14 Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без пло́ду!
Ибо когда я молюсь на незнакомом языке, то хотя дух мой и молится, но ум мой остается без плода.
15 Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.
Что же делать? Стану молиться духом, стану молиться и умом; буду петь духом, буду петь и умом.
16 Бо коли благословля́тимеш духом, то як той, що займає місце про́стої людини, промовить „амі́нь“на подяку твою? Не знає бо він, що́ ти кажеш.
Ибо если ты будешь благословлять духом, то стоящий на месте простолюдина как скажет: “аминь” при твоем благодарении? Ибо он не понимает, что ты говоришь.
17 Ти дякуєш добре, але не будується інший.
Ты хорошо благодаришь, но другой не назидается.
18 Дякую Богові моєму, — розмовляю я мовами більше всіх вас.
Благодарю Бога моего: я более всех вас говорю языками;
19 Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!
но в церкви хочу лучше пять слов сказать умом моим, чтобы и других наставить, нежели тьму слов на незнакомом языке.
20 Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте!
Братия! Не будьте дети умом: на злое будьте младенцы, а по уму будьте совершеннолетни.
21 У Зако́ні написано: „Іншими мовами й іншими устами Я говоритиму лю́дям оцим, та Мене вони й так не послухають“, каже Госпо́дь.
В законе написано: иными языками и иными устами буду говорить народу сему; но и тогда не послушают Меня, говорит Господь.
22 Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво — для віруючих, а не для невіруючих.
Итак языки суть знамение не для верующих, а для неверующих; пророчество же не для неверующих, а для верующих.
23 А як зі́йдеться Церква вся ра́зом, і всі говоритимуть чужими мовами, і ввійдуть туди й сторонні чи невіруючі, — чи ж не скажуть вони, що біснуєтесь ви?
Если вся церковь сойдется вместе, и все станут говорить незнакомыми языками, и войдут к вам незнающие или неверующие, то не скажут ли, что вы беснуетесь?
24 Коли ж усі пророкують, а вві́йде якийсь невіруючий чи сторонній, то всі докоряють йому, усі судять його,
Но когда все пророчествуют и войдет кто неверующий или незнающий, то он всеми обличается, всеми судится.
25 і так таємни́ці серця його виявляються, і так він падає ницьма́ і вклоняється Богові й каже: „Бог справді між вами!“
И таким образом тайны сердца его обнаруживаются, и он падет ниц, поклонится Богу и скажет: истинно с вами Бог.
26 То що ж, браття? Коли схо́дитесь ви, то кожен із вас псало́м має, має науку, має мову, об'я́влення має, має вия́снення, — нехай буде все це на збудува́ння!
Итак что же, братия? Когда вы сходитесь, и у каждого из вас есть псалом, есть поучение, есть язык, есть откровение, есть истолкование, - все сие да будет к назиданию.
27 Як говорить хто чужою мовою, говоріть по двох, чи найбільше по трьох, і то за черго́ю, а один нехай перекладає!
Если кто говорит на незнакомом языке, говорите двое, или много трое, и то порознь, а один изъясняй.
28 А коли б не було перекла́дача, то нехай він у Церкві мовчить, а говорить нехай собі й Богові!
Если же не будет истолкователя, то молчи в церкви, а говори себе и Богу.
29 А пророки нехай промовляють по двох чи по трьох, а інші нехай розпізнаю́ть.
И пророки пусть говорят двое или трое, а прочие пусть рассуждают.
30 Коли ж відкриття́ буде іншому з тих, хто сидить, — нехай перший замовкне!
Если же другому из сидящих будет откровение, то первый молчи.
31 Бо можете пророкувати ви всі по одно́му, — щоб училися всі й усі ті́шилися!
Ибо все один за другим можете пророчествовать, чтобы всем поучаться и всем получать утешение.
32 І ко́ряться духи пророчі пророкам,
И духи пророческие послушны пророкам,
33 бо Бог не є Богом бе́зладу, але миру.
потому что Бог не есть Бог неустройства, но мира. Так бывает во всех церквах у святых.
34 нехай у Церкві мовчать жінки ваші! Бо їм говорити не позволено, — тільки кори́тись, як каже й Зако́н.
Жены ваши в церквах да молчат, ибо не позволено им говорить, а быть в подчинении, как и закон говорит.
35 Коли ж вони хочуть навчитись чогось, нехай вдома питають своїх чоловіків, — непристойно бо жінці говорити в Церкві!
Если же они хотят чему научиться, пусть спрашивают о том дома у мужей своих; ибо неприлично жене говорить в церкви.
36 Хіба вийшло від вас Слово Боже? Чи прийшло воно тільки до вас?
Разве от вас вышло слово Божие? Или до вас одних достигло?
37 Коли хто вважає себе за пророка або за духовного, нехай розуміє, що́ я пишу́ вам, — бо Господня це заповідь!
Если кто почитает себя пророком или духовным, тот да разумеет, что я пишу вам, ибо это заповеди Господни.
38 Коли б же хто не розумів, — нехай не розуміє!
А кто не разумеет, пусть не разумеет.
39 Отож, браття мої, майте ревність пророкувати, та не бороніть говорити й мовами!
Итак, братия, ревнуйте о том, чтобы пророчествовать, но не запрещайте говорить и языками;
40 Але все нехай буде добропристо́йно і стате́чно!
только все должно быть благопристойно и чинно.
