1 до коринтян 12
1 А щодо духовних да́рів, то не хо́чу я, браття, щоб не відали ви.
hE bhrAtaraH, yUyaM yad AtmikAn dAyAn anavagatAstiSThatha tadahaM nAbhilaSAmi|
2 Знаєте, що коли ви поганами були́, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.
pUrvvaM bhinnajAtIyA yUyaM yadvad vinItAstadvad avAkpratimAnAm anugAmina Adhbam iti jAnItha|
3 Тому́ то кажу́ вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: „Нехай ана́тема буде на Ісуса“, і не може сказати ніхто: „Ісус — то Госпо́дь“, як тільки Духом Святим.
iti hEtOrahaM yuSmabhyaM nivEdayAmi, IzvarasyAtmanA bhASamANaH kO'pi yIzuM zapta iti na vyAharati, punazca pavitrENAtmanA vinItaM vinAnyaH kO'pi yIzuM prabhuriti vyAharttuM na zaknOti|
4 Є різниця між да́рами ми́лости, Дух же той Самий.
dAyA bahuvidhAH kintvEka AtmA
5 Є й різниця між служі́ннями, та Господь той же Самий.
paricaryyAzca bahuvidhAH kintvEkaH prabhuH|
6 Є різниця й між ді́ями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.
sAdhanAni bahuvidhAni kintu sarvvESu sarvvasAdhaka Izvara EkaH|
7 І кожному дається ви́явлення Духа на ко́ристь.
Ekaikasmai tasyAtmanO darzanaM parahitArthaM dIyatE|
8 Одно́му бо Духом дається слово мудрости, а дру́гому слово знання́ тим же Духом,
Ekasmai tEnAtmanA jnjAnavAkyaM dIyatE, anyasmai tEnaivAtmanAdiSTaM vidyAvAkyam,
9 а іншому віра тим же Духом, а іншому да́ри вздоро́влення тим же Духом,
anyasmai tEnaivAtmanA vizvAsaH, anyasmai tEnaivAtmanA svAsthyadAnazaktiH,
10 а іншому ро́блення чуд, а іншому пророкува́ння, а іншому розпізнава́ння ду́хів, а тому різні мови, а іншому вия́снення мов.
anyasmai duHsAdhyasAdhanazaktiranyasmai cEzvarIyAdEzaH, anyasmai cAtimAnuSikasyAdEzasya vicArasAmarthyam, anyasmai parabhASAbhASaNazaktiranyasmai ca bhASArthabhASaNasAmaryaM dIyatE|
11 А все оце чинить один і той Самий Дух, уділя́ючи кожному осібно, як Він хоче.
EkEnAdvitIyEnAtmanA yathAbhilASam Ekaikasmai janAyaikaikaM dAnaM vitaratA tAni sarvvANi sAdhyantE|
12 Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж чле́ни ті́ла, хоч їх багато, то тіло одне, — так і Христос.
dEha EkaH sannapi yadvad bahvaggayuktO bhavati, tasyaikasya vapuSO 'ggAnAM bahutvEna yadvad EkaM vapu rbhavati, tadvat khrISTaH|
13 Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, — чи то юдеї, чи ге́ллени, чи раби, чи то вільні, — і всі ми напо́єні Духом одним.
yatO hEtO ryihUdibhinnajAtIyadAsasvatantrA vayaM sarvvE majjanEnaikEnAtmanaikadEhIkRtAH sarvvE caikAtmabhuktA abhavAma|
14 Бо тіло не є один член, а багато.
EkEnAggEna vapu rna bhavati kintu bahubhiH|
15 Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, — то хіба через це не від тіла вона?
tatra caraNaM yadi vadEt nAhaM hastastasmAt zarIrasya bhAgO nAsmIti tarhyanEna zarIrAt tasya viyOgO na bhavati|
16 І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, — то хіба через це не від тіла воно?
zrOtraM vA yadi vadEt nAhaM nayanaM tasmAt zarIrasyAMzO nAsmIti tarhyanEna zarIrAt tasya viyOgO na bhavati|
17 Коли б оком було ці́ле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?
kRtsnaM zarIraM yadi darzanEndriyaM bhavEt tarhi zravaNEndriyaM kutra sthAsyati? tat kRtsnaM yadi vA zravaNEndriyaM bhavEt tarhi ghraNEndriyaM kutra sthAsyati?
18 Та нині Бог розкла́в чле́ни в тілі, кожного з них, як хотів.
kintvidAnIm IzvarENa yathAbhilaSitaM tathaivAggapratyaggAnAm EkaikaM zarIrE sthApitaM|
19 Якби всі одним чле́ном були́, — то де тіло було б?
tat kRtsnaM yadyEkAggarUpi bhavEt tarhi zarIrE kutra sthAsyati?
20 Отож, тепер чле́нів багато, — та тіло одне.
tasmAd aggAni bahUni santi zarIraM tvEkamEva|
21 Бо око не може сказати руці: „Ти мені непотрібна“; або голова знов нога́м: „Ви мені непотрібні“.
ataEva tvayA mama prayOjanaM nAstIti vAcaM pANiM vadituM nayanaM na zaknOti, tathA yuvAbhyAM mama prayOjanaM nAstIti mUrddhA caraNau vadituM na zaknOtiH;
22 Але чле́ни тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.
vastutastu vigrahasya yAnyaggAnyasmAbhi rdurbbalAni budhyantE tAnyEva saprayOjanAni santi|
23 А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,
yAni ca zarIramadhyE'vamanyAni budhyatE tAnyasmAbhiradhikaM zObhyantE| yAni ca kudRzyAni tAni sudRzyatarANi kriyantE
24 а нашим пристойним того не — потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,
kintu yAni svayaM sudRzyAni tESAM zObhanam niSprayOjanaM|
25 щоб поді́лення в тілі не було́, а щоб чле́ни одна́ково дбали один про о́дного.
zarIramadhyE yad bhEdO na bhavEt kintu sarvvANyaggAni yad aikyabhAvEna sarvvESAM hitaM cintayanti tadartham IzvarENApradhAnam AdaraNIyaM kRtvA zarIraM viracitaM|
26 І коли те́рпить один член, то всі чле́ни з ним те́рплять; і коли один член пошано́ваний, то всі члени з ним тішаться.
tasmAd EkasyAggasya pIPAyAM jAtAyAM sarvvANyaggAni tEna saha pIPyantE, Ekasya samAdarE jAtE ca sarvvANi tEna saha saMhRSyanti|
27 І ви — тіло Христове, а зосібна — ви чле́ни!
yUyanjca khrISTasya zarIraM, yuSmAkam Ekaikazca tasyaikaikam aggaM|
28 А інших поставив Бог у Церкві поперше — апо́столами, подруге — проро́ками, потрете — учителя́ми, потім дав сили, також да́ри вздоро́влення, допомо́ги, управлі́ння, різні мови.
kEcit kEcit samitAvIzvarENa prathamataH prEritA dvitIyata IzvarIyAdEzavaktArastRtIyata upadESTArO niyuktAH, tataH paraM kEbhyO'pi citrakAryyasAdhanasAmarthyam anAmayakaraNazaktirupakRtau lOkazAsanE vA naipuNyaM nAnAbhASAbhASaNasAmarthyaM vA tEna vyatAri|
29 Чи ж усі апо́столи? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?
sarvvE kiM prEritAH? sarvvE kim IzvarIyAdEzavaktAraH? sarvvE kim upadESTAraH? sarvvE kiM citrakAryyasAdhakAH?
30 Чи ж усі мають да́ри вздоро́влення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясня́ють?
sarvvE kim anAmayakaraNazaktiyuktAH? sarvvE kiM parabhASAvAdinaH? sarvvE vA kiM parabhASArthaprakAzakAH?
31 Тож дбайте ре́вно про ліпші да́ри́, а я вам покажу́ путь іще кращу!
yUyaM zrESThadAyAn labdhuM yatadhvaM| anEna yUyaM mayA sarvvOttamamArgaM darzayitavyAH|
