1 до коринтян 12

1 А щодо духовних да́рів, то не хо́чу я, браття, щоб не відали ви.

De spiritualibus autem, nolo vos ignorare fratres.

2 Знаєте, що коли ви поганами були́, то ходили до німих ідолів, ніби воджено вас.

Scitis quoniam cum gentes essetis, ad simulacra muta prout ducebamini euntes.

3 Тому́ то кажу́ вам, що ніхто, хто говорить Духом Божим, не скаже: „Нехай ана́тема буде на Ісуса“, і не може сказати ніхто: „Ісус — то Госпо́дь“, як тільки Духом Святим.

Ideo notum vobis facio, quod nemo in Spiritu Dei loquens, dicit anathema Jesu. Et nemo potest dicere, Dominus Jesus, nisi in Spiritu Sancto.

4 Є різниця між да́рами ми́лости, Дух же той Самий.

Divisiones vero gratiarum sunt, idem autem Spiritus:

5 Є й різниця між служі́ннями, та Господь той же Самий.

et divisiones ministrationum sunt, idem autem Dominus:

6 Є різниця й між ді́ями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.

et divisiones operationum sunt, idem vero Deus qui operatur omnia in omnibus.

7 І кожному дається ви́явлення Духа на ко́ристь.

Unicuique autem datur manifestatio Spiritus ad utilitatem.

8 Одно́му бо Духом дається слово мудрости, а дру́гому слово знання́ тим же Духом,

Alii quidem per Spiritum datur sermo sapientiæ: alii autem sermo scientiæ secundum eumdem Spiritum:

9 а іншому віра тим же Духом, а іншому да́ри вздоро́влення тим же Духом,

alteri fides in eodem Spiritu: alii gratia sanitatum in uno Spiritu:

10 а іншому ро́блення чуд, а іншому пророкува́ння, а іншому розпізнава́ння ду́хів, а тому різні мови, а іншому вия́снення мов.

alii operatio virtutum, alii prophetia, alii discretio spirituum, alii genera linguarum, alii interpretatio sermonum.

11 А все оце чинить один і той Самий Дух, уділя́ючи кожному осібно, як Він хоче.

Hæc autem omnia operatur unus atque idem Spiritus, dividens singulis prout vult.

12 Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж чле́ни ті́ла, хоч їх багато, то тіло одне, — так і Христос.

Sicut enim corpus unum est, et membra habet multa, omnia autem membra corporis cum sint multa, unum tamen corpus sunt: ita et Christus.

13 Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, — чи то юдеї, чи ге́ллени, чи раби, чи то вільні, — і всі ми напо́єні Духом одним.

Etenim in uno Spiritu omnes nos in unum corpus baptizati sumus, sive Judæi, sive gentiles, sive servi, sive liberi: et omnes in uno Spiritu potati sumus.

14 Бо тіло не є один член, а багато.

Nam et corpus non est unum membrum, sed multa.

15 Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, — то хіба через це не від тіла вона?

Si dixerit pes: Quoniam non sum manus, non sum de corpore: num ideo non est de corpore?

16 І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, — то хіба через це не від тіла воно?

Et si dixerit auris: Quoniam non sum oculus, non sum de corpore: num ideo est de corpore?

17 Коли б оком було ці́ле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?

Si totum corpus oculus: ubi auditus? Si totum auditus: ubi odoratus?

18 Та нині Бог розкла́в чле́ни в тілі, кожного з них, як хотів.

Nunc autem posuit Deus membra, unumquodque eorum in corpore sicut voluit.

19 Якби всі одним чле́ном були́, — то де тіло було б?

Quod si essent omnia unum membrum, ubi corpus?

20 Отож, тепер чле́нів багато, — та тіло одне.

Nunc autem multa quidem membra, unum autem corpus.

21 Бо око не може сказати руці: „Ти мені непотрібна“; або голова знов нога́м: „Ви мені непотрібні“.

Non potest autem oculus dicere manui: Opera tua non indigeo: aut iterum caput pedibus: Non estis mihi necessarii.

22 Але чле́ни тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.

Sed multo magis quæ videntur membra corporis infirmiora esse, necessariora sunt:

23 А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,

et quæ putamus ignobiliora membra esse corporis, his honorem abundantiorem circumdamus: et quæ inhonesta sunt nostra, abundantiorem honestatem habent.

24 а нашим пристойним того не — потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,

Honesta autem nostra nullius egent: sed Deus temperavit corpus, ei cui deerat, abundantiorem tribuendo honorem,

25 щоб поді́лення в тілі не було́, а щоб чле́ни одна́ково дбали один про о́дного.

ut non sit schisma in corpore, sed idipsum pro invicem sollicita sint membra.

26 І коли те́рпить один член, то всі чле́ни з ним те́рплять; і коли один член пошано́ваний, то всі члени з ним тішаться.

Et si quid patitur unum membrum, compatiuntur omnia membra: sive gloriatur unum membrum, congaudent omnia membra.

27 І ви — тіло Христове, а зосібна — ви чле́ни!

Vos autem estis corpus Christi, et membra de membro.

28 А інших поставив Бог у Церкві поперше — апо́столами, подруге — проро́ками, потрете — учителя́ми, потім дав сили, також да́ри вздоро́влення, допомо́ги, управлі́ння, різні мови.

Et quosdam quidem posuit Deus in ecclesia primum apostolos, secundo prophetas, exinde doctores, deinde virtutes, exinde gratias curationum, opitulationes, gubernationes, genera linguarum, interpretationes sermonum.

29 Чи ж усі апо́столи? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?

Numquid omnes apostoli? numquid omnes prophetæ? numquid omnes doctores?

30 Чи ж усі мають да́ри вздоро́влення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясня́ють?

numquid omnes virtutes? numquid omnes gratiam habent curationum? numquid omnes linguis loquuntur? numquid omnes interpretantur?

31 Тож дбайте ре́вно про ліпші да́ри́, а я вам покажу́ путь іще кращу!

Æmulamini autem charismata meliora. Et adhuc excellentiorem viam vobis demonstro.