1 до коринтян 11

1 Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!

Будьте подражателями мне, как я Христу.

2 Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав.

Хвалю вас, братия, что вы все мое помните и держите предания так, как я передал вам.

3 Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.

Хочу также, чтобы вы знали, что всякому мужу Глава Христос, жене Глава - муж, а Христу Глава - Бог.

4 Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову.

Всякий муж, молящийся или пророчествующий с покрытою головою, постыжает свою голову.

5 І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена.

И всякая жена, молящаяся или пророчествующая с открытою головою, постыжает свою голову, ибо это то же, как если бы она была обритая.

6 Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається!

Ибо если жена не хочет покрываться, то пусть и стрижется; а если жене стыдно быть остриженной или обритой, пусть покрывается.

7 Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава.

Итак муж не должен покрывать голову, потому что он есть образ и слава Божия; а жена есть слава мужа.

8 Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,

Ибо не муж от жены, но жена от мужа;

9 не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.

и не муж создан для жены, но жена для мужа.

10 Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів.

Посему жена и должна иметь на голове своей знак власти над нею, для Ангелов.

11 Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.

Впрочем, ни муж без жены, ни жена без мужа, в Господе.

12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все — від Бога.

Ибо как жена от мужа, так и муж через жену; все же - от Бога.

13 Поміркуйте самі між собою, чи присто́йне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?

Рассудите сами, прилично ли жене молиться Богу с непокрытою головою?

14 Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає воло́сся, то безчестя для нього?

Не сама ли природа учит вас, что если муж растит волосы, то это бесчестье для него,

15 Коли ж жінка ко́су запускає, — це слава для неї, бо замість покрива́ла да́на коса́ їй.

но если жена растит волосы, для нее это честь, так как волосы даны ей вместо покрывала?

16 Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі.

А если бы кто захотел спорить, то мы не имеем такого обычая, ни церкви Божии.

17 Пропонуючи це вам, я не хвалю́, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.

Но, предлагая сие, не хвалю вас, что вы собираетесь не на лучшее, а на худшее.

18 Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають поді́лення, у що почасти я й вірю.

Ибо, во-первых, слышу, что, когда вы собираетесь в церковь, между вами бывают разделения, чему отчасти и верю.

19 Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.

Ибо надлежит быть и разномыслиям между вами, дабы открылись между вами искусные.

20 А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю.

Далее, вы собираетесь, так, что это не значит вкушать вечерю Господню;

21 Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається.

ибо всякий поспешает прежде других есть свою пищу, так что иной бывает голоден, а иной упивается.

22 Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́!

Разве у вас нет домов на то, чтобы есть и пить? Или пренебрегаете церковь Божию и унижаете неимущих? Что сказать вам? Похвалить ли вас за это? Не похвалю.

23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб,

Ибо я от Самого Господа принял то, что и вам передал, что Господь Иисус в ту ночь, в которую предан был, взял хлеб

24 подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“

и, возблагодарив, преломил и сказал: приимите, ядите, сие есть Тело Мое, за вас ломимое; сие творите в Мое воспоминание.

25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“

Также и чашу после вечери, и сказал: сия чаша есть новый завет в Моей Крови; сие творите, когда только будете пить, в Мое воспоминание.

26 Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде.

Ибо всякий раз, когда вы едите хлеб сей и пьете чашу сию, смерть Господню возвещаете, доколе Он придет.

27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої!

Посему кто будет есть хлеб сей или пить чашу Господню недостойно, виновен будет против Тела и Крови Господней.

28 Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.

Да испытывает же себя человек, и таким образом пусть ест от хлеба сего и пьет из чаши сей.

29 Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!

Ибо кто ест и пьет недостойно, тот ест и пьет B осуждение себе, не рассуждая о Теле Господнем.

30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли.

Оттого многие из вас немощны и больны и немало умирает.

31 Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.

Ибо если бы мы судили сами себя, то не были бы судимы.

32 Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.

Будучи же судимы, наказываемся от Господа, чтобы не быть осужденными с миром.

33 Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.

Посему, братия мои, собираясь на вечерю, друг друга ждите.

34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́.

А если кто голоден, пусть ест дома, чтобы собираться вам не на осуждение. Прочее устрою, когда приду.