1 до коринтян 11

1 Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!

Hei haꞌi conto mia au, ma tao tungga au dala masodꞌa ngga. Huu au haꞌi conto mia Kristus, ma tao tungga E.

2 Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав.

Au koa nggi, huu mae onaꞌ bee o, hei misinedꞌa au mikindooꞌ a. Boe ma basa dalaꞌ fo unori neu nggi, ama feꞌe tao tungga boe. Naa malolen seli!

3 Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.

Te au ae fee nesenenedꞌaꞌ neu nggi soꞌal dalaꞌ sa taꞌo ia: afiꞌ liliiꞌ hei mia bee ima. Touꞌ mana mamahereꞌ a, naꞌoka sia Kristus mana dadꞌi eni malanggan. Inaꞌ dadꞌi laoꞌ mia touꞌ. Boe ma Kristus nema mia Lamatualain.

4 Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову.

Naa! Touꞌ afiꞌ mboti langgan leleꞌ eni hule-oꞌe ma dui-bꞌengga Lamatualain hehelu-fufulin. Huu naa onaꞌ eni naꞌamamaeꞌ Kristus, huu eni nda fee hadꞌa-hormat tungga hita hadꞌa-dalan sa.

5 І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена.

Te inaꞌ musi mboti langgan leleꞌ eni hule-oꞌe, do leleꞌ eni dui-bꞌengga Lamatualain hehelu-fufulin. Te hokoꞌ, na, naa onaꞌ eni tao naꞌamamaeꞌ saon, huu eni nda tao tungga hita hadꞌa-dalan sa. Boe ma eni o tao naꞌamamaeꞌ baliꞌ aon, onaꞌ inaꞌ mana eu hendi langga fulun.

6 Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається!

Huu mete ma hambu inaꞌ nda nau mboti langgan sa, fo dadꞌi tatandaꞌ oi, eni fee hadꞌa-hormat neu saon sa, na, malole lenaꞌ nggute naꞌaꞌeꞌeku langga fulun. Te mete ma ana medꞌa nae langga mbolin tao eni mae, malole lenaꞌ mboti langgan.

7 Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава.

Sobꞌa duꞌa taꞌo ia: touꞌ nda parlu mboti langgan sa, huu Lamatualain tao touꞌ ra tungga Eni mata aon. Naeni de touꞌ dadꞌi buna-bꞌoaꞌ mana natudꞌu Lamatualain manaselin. Boe ma inaꞌ dadꞌi buna-bꞌoaꞌ mana natudꞌu touꞌ ra manaselin.

8 Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,

Huu leleꞌ Lamatualain naꞌadꞌadꞌadꞌiꞌ raefafoꞌ ia, Ana nda tao touꞌ mia inaꞌ sa. Te Ana tao inaꞌ mia touꞌ a.

9 не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.

Boe ma Ana nda tao touꞌ fee inaꞌ sa. Te Ana tao inaꞌ fee touꞌ.

10 Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів.

Dadꞌi malole lenaꞌ inaꞌ mboti langgan, fo atahori bubꞌuluꞌ rae, eni hule-oꞌe dui-bꞌengga Lamatualain hehelu-fufulin nendiꞌ eni hak na, tungga matetun. Ate nara mia sorga o bubꞌuluꞌ taꞌo naa boe.

11 Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.

Te mete ma nenepaꞌaꞌ ro Lamatualain, inaꞌ do touꞌ nda rambariiꞌ mesaꞌ se sa.

12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все — від Бога.

Mia teterin, Lamatualain tao inaꞌ mia touꞌ. Te basa naa ma, inaꞌ mana bonggi nala touꞌ. Ma Lamatualain mana tao de basaꞌ e dadꞌi.

13 Поміркуйте самі між собою, чи присто́йне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?

Hei duꞌa sobꞌa dei! Mete ma inaꞌ hule-oꞌe mbali Lamatualain, ma nda mboti langgan sa, tungga hei na, naa maloleꞌ, do hokoꞌ?

14 Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає воло́сся, то безчестя для нього?

Tungga hei hadꞌa ma sia kota Korintus, mete ma touꞌ langga fulu naruꞌ, naa tao naꞌamamaeꞌ e, do?

15 Коли ж жінка ко́су запускає, — це слава для неї, бо замість покрива́ла да́на коса́ їй.

Te mete ma inaꞌ langga fulun naruꞌ eni malolen seli, to? Lamatualain fee ne langga fulu naruꞌ fo mboti nala langgan. Naa fo matetuꞌ.

16 Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі.

Te mete ma hambu atahori rae rareresi rakandooꞌ a soꞌal dalaꞌ ia, misinedꞌa te, mia hai mana dadꞌi malangga, ma mia atahori saraniꞌ ra sia bee-bꞌee, ia eni hai hadꞌa-dalan.

17 Пропонуючи це вам, я не хвалю́, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.

Leleꞌ ia, au ae olaꞌ seluꞌ dalaꞌ esa fai. Sia dalaꞌ ia, au nda koa-boꞌu nggi sa. Huu leleꞌ hei miꞌibꞌue, ama nda tao tungga ndoo-tetuꞌ a sa, te ama boe mimue-mianggi fai.

18 Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають поді́лення, у що почасти я й вірю.

Fefeun, au rena oi, leleꞌ hei miꞌibꞌue tao kasasiꞌ, ama bingga-banggi. Ruma mia au renaꞌ naa ra, neꞌo tebꞌe.

19 Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.

(Memaꞌ, huu hei esa-esaꞌ dalam naa, dei fo naa natudꞌu seka mana tebꞌe-tebꞌeꞌ rena neu hita Lamatuan, ma seka nda nau rena neu E sa.)

20 А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю.

Leleꞌ hei atahori saraniꞌ ra mia miꞌibꞌue sia Lamatuaꞌ mein, hei musi misinedꞌa Lamatuaꞌ Yesus. Naa fo matetuꞌ. Te hei nda tao taꞌo naa sa.

21 Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається.

Eni bukti na, naeni leleꞌ hei endoꞌ mia, ruma nda rahani atahori laen ra sa, ruma raa no bare-naꞌo, ma ruma fai rinu mafu. De atahori laen ra ruma nda hambu sa, de ara ndoe rala seli.

22 Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́!

Taꞌo bee ia!? Hei nda maumeꞌ fo mia-minu sia naa sa, do? Do, ama miꞌena masud mae tao milutu Lamatuaꞌ atahori sarani nara nara malolen? Do, mae tao miꞌimamaeꞌ atahori mana tudꞌa-loloeꞌ ra? Hei nau au olaꞌ taꞌo bee fai? Nau au koa nggi sia dalaꞌ ia, do? Afiꞌ duduꞌa taꞌo naa, o!

23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб,

Lamatuaꞌ Yesus mesaꞌ ne nafadꞌe memaꞌ dalaꞌ ia neu au, de au fee neu nggi fai. Oi, leleꞌ atahori rahehere rae tao risa E, tetembaꞌ naa, Ana haꞌi nala roti balok esa.

24 подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“

Boe ma Ana hule-oꞌe noꞌe makasi mbali Lamatualain. Basa de Ana nafadꞌe ana mana tungga nara nae, “Mia roti ia. Huu ia Au ao ngga. Dei fo ara tao ralutu ao Ngga fee neu nggi. Dadꞌi ama musi mia roti ia fo misinedꞌa Au.”

25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“

Leleꞌ ara raa basa ma, Ana o tao onaꞌ naa boe neu nggalas oe anggor nae, “Oe anggor ia sosoan, naeni: Lamatualain nau paꞌa hehelu-fufuli feuꞌ no nggi. Boe ma Au musi fee raa ngga nandali losa mate dei, naa fo hehelu-fufuliꞌ naa feꞌe dadꞌi ena. De mete ma hei minu anggor onaꞌ ia, na, musi misinedꞌa Au mamate ngga.”

26 Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде.

Leleꞌ hei mia roti onaꞌ ia ma minu mia nggelas onaꞌ ia, losa Lamatuaꞌ baliꞌ nema, naa onaꞌ hei dui-bꞌengga seluꞌ soꞌal Eni mamaten.

27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої!

Naa! Huu naa, mete ma hambu atahori naa roti ma ninu anggor mia nggalas naa fo nasanedꞌa hita Lamatuan, te ralan nda matetuꞌ sa naa, dei fo Lamatualain hukun e. Huu naa, Lamatuaꞌ Yesus aon ma raan. Dadꞌi mete ma atahori ralan nda matetuꞌ sa, na, ana nda nandaa naa ma ninu sia naa sa, huu naa tao neꞌemutis neu Lamatuaꞌ Yesus.

28 Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.

Malole lenaꞌ, atahori esa-esaꞌ paresaꞌ ralan dei. Basaꞌ fo, mete ma ana namahere tebꞌe nae ralan ndoos ena, dei fo feꞌe na naa roti ma ninu oe anggor naa.

29 Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!

Te hambu atahori raa ma rinu te rala nara nda matetuꞌ sa. Huu ara duꞌa rae, “Yesus mamaten, nda naꞌena sosoan saa sa boe. Yesus aon nda naꞌena sosoaꞌ neu au sa.” De atahori onaꞌ naa lemba-doi sosoeꞌ ao nara, huu dei fo ara hambu huku-dokiꞌ.

30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли.

Naeni de sia taladꞌa mara, hambu ruma nda beꞌi sa, ruma akaꞌ hedꞌi-hedꞌiꞌ a, ma ruma mate ena.

31 Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.

Te mete ma hita paresaꞌ malolole rala tara dei, ata nda hambu huku-dokiꞌ onaꞌ naa sa.

32 Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.

Mete ma hita Lamatuan huku-doki nggita, Ana tao taꞌo naa fo nanori nggita tungga dala ndoo-tetuꞌ a. Huu Ana nda nau hita hambu huku-dokiꞌ sa, boe ma tambalutu ona esaꞌ to basa atahori sia raefafoꞌ ia.

33 Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.

Dadꞌi toronoo susue nggara, e! Leleꞌ miꞌibꞌue fo mia sia Lamatuaꞌ mein, na, esa musi nahani esa.

34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́.

Mete ma ruma ndoe rala seli, na, malole lenaꞌ mia mala mbei sia ume dei. Basa fo, mete ma ama miꞌibꞌue mii esa, na, ama afiꞌ hambu huku-dokiꞌ. Soꞌal dedꞌeat laen fo hei mitaneꞌ ra, hela au eti, fo ator.