1 до коринтян 11
1 Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!
Be you followers of me, even as I also am of Christ.
2 Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав.
Now I praise you, brothers, that you remember me in all things, and keep the ordinances, as I delivered them to you.
3 Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.
But I would have you know, that the head of every man is Christ; and the head of the woman is the man; and the head of Christ is God.
4 Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову.
Every man praying or prophesying, having his head covered, dishonors his head.
5 І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена.
But every woman that prays or prophesies with her head uncovered dishonors her head: for that is even all one as if she were shaven.
6 Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається!
For if the woman be not covered, let her also be shorn: but if it be a shame for a woman to be shorn or shaven, let her be covered.
7 Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава.
For a man indeed ought not to cover his head, for as much as he is the image and glory of God: but the woman is the glory of the man.
8 Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,
For the man is not of the woman: but the woman of the man.
9 не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.
Neither was the man created for the woman; but the woman for the man.
10 Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів.
For this cause ought the woman to have power on her head because of the angels.
11 Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.
Nevertheless neither is the man without the woman, neither the woman without the man, in the Lord.
12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все — від Бога.
For as the woman is of the man, even so is the man also by the woman; but all things of God.
13 Поміркуйте самі між собою, чи присто́йне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?
Judge in yourselves: is it comely that a woman pray to God uncovered?
14 Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає воло́сся, то безчестя для нього?
Does not even nature itself teach you, that, if a man have long hair, it is a shame to him?
15 Коли ж жінка ко́су запускає, — це слава для неї, бо замість покрива́ла да́на коса́ їй.
But if a woman have long hair, it is a glory to her: for her hair is given her for a covering.
16 Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі.
But if any man seem to be contentious, we have no such custom, neither the churches of God.
17 Пропонуючи це вам, я не хвалю́, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.
Now in this that I declare to you I praise you not, that you come together not for the better, but for the worse.
18 Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають поді́лення, у що почасти я й вірю.
For first of all, when you come together in the church, I hear that there be divisions among you; and I partly believe it.
19 Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.
For there must be also heresies among you, that they which are approved may be made manifest among you.
20 А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю.
When you come together therefore into one place, this is not to eat the Lord’s supper.
21 Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається.
For in eating every one takes before other his own supper: and one is hungry, and another is drunken.
22 Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́!
What? have you not houses to eat and to drink in? or despise you the church of God, and shame them that have not? What shall I say to you? shall I praise you in this? I praise you not.
23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб,
For I have received of the Lord that which also I delivered to you, That the Lord Jesus the same night in which he was betrayed took bread:
24 подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“
And when he had given thanks, he broke it, and said, Take, eat: this is my body, which is broken for you: this do in remembrance of me.
25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“
After the same manner also he took the cup, when he had supped, saying, This cup is the new testament in my blood: this do you, as oft as you drink it, in remembrance of me.
26 Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде.
For as often as you eat this bread, and drink this cup, you do show the Lord’s death till he come.
27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої!
Why whoever shall eat this bread, and drink this cup of the Lord, unworthily, shall be guilty of the body and blood of the Lord.
28 Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.
But let a man examine himself, and so let him eat of that bread, and drink of that cup.
29 Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!
For he that eats and drinks unworthily, eats and drinks damnation to himself, not discerning the Lord’s body.
30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли.
For this cause many are weak and sickly among you, and many sleep.
31 Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.
For if we would judge ourselves, we should not be judged.
32 Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.
But when we are judged, we are chastened of the Lord, that we should not be condemned with the world.
33 Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.
Why, my brothers, when you come together to eat, tarry one for another.
34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́.
And if any man hunger, let him eat at home; that you come not together to condemnation. And the rest will I set in order when I come.
