1 до коринтян 11

1 Будьте наслідувачами мене, як і я Христа!

Následovníci moji buďte, jako i já Kristův.

2 Похваляю ж вас, браття, що ви все моє пам'ятаєте, і захо́вуєте так переда́ння, як я вам передав.

Chválímť pak vás, bratří, že všecky věci mé v paměti máte, a jakž jsem vydal vám, ustanovení zachováváte.

3 Хо́чу ж я, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова — Христос, а жінці голова — чоловік, голова ж Христові — Бог.

Chciť pak, abyste věděli, že všelikého muže hlava jest Kristus, a hlava ženy muž, hlava pak Kristova Bůh.

4 Кожен чоловік, що молиться чи пророкує з головою покритою, — осоромлює він свою го́лову.

Každý muž, modle se aneb prorokuje s přikrytou hlavou, ohyžďuje hlavu svou.

5 І кожна жінка, що молиться чи пророкує з головою відкритою, осоромлює тим свою го́лову, бо це є те саме, як була́ б вона виголена.

Každá pak žena, modleci se aneb prorokujici s nepřikrytou hlavou, ohyžďuje hlavu svou; nebo jednostejná věc jest, jako by se oholila.

6 Бо коли жінка не покривається, хай стрижеться вона; коли ж жінці сором стри́гтися чи голитися, нехай покривається!

Nebo nezavíjí-liť se žena, nechažť se také ostříhá. Pakli jest mrzká věc ženě oholiti se neb ostříhati, nechažť se zavíjí.

7 Отож, чоловік покривати голови не повинен, бо він образ і слава Бога, а жінка — чоловікові слава.

Mužť nemá zavíjeti hlavy, jsa obraz a sláva Boží, ale žena jest sláva mužova.

8 Бо чоловік не походить від жінки, але жінка від чоловіка,

Nebo není muž z ženy, ale žena z muže.

9 не ство́рений бо чоловік ради жінки, але жінка ради чоловіка.

Není zajisté muž stvořen pro ženu, ale žena pro muže.

10 Тому жінка повина мати на голові знака вла́ди над нею, ради анголів.

Protož máť žena míti obestření na hlavě pro anděly.

11 Одначе в Господі ані чоловік без жінки, ані жінка без чоловіка.

A však ani muž bez ženy, ani žena bez muže v Pánu.

12 Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; а все — від Бога.

Nebo jakož žena z muže, tak i muž skrze ženu, všecky pak věci z Boha.

13 Поміркуйте самі між собою, чи присто́йне воно, щоб жінка молилася Богові непокрита?

Vy sami mezi sebou suďte, sluší-li se ženě bez zavití modliti Bohu.

14 Чи ж природа сама вас не вчить, що коли чоловік запускає воло́сся, то безчестя для нього?

Zdaliž vás i samo přirození neučí, žeť jest ohyzda muži míti dlouhé vlasy?

15 Коли ж жінка ко́су запускає, — це слава для неї, бо замість покрива́ла да́на коса́ їй.

Ale ženě míti dlouhé vlasy poctivé jest; nebo vlasové k zastírání dáni jsou jí.

16 Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі.

Jestliže pak komu se vidí neustupným býti, myť takového obyčeje nemáme, ani církev Boží.

17 Пропонуючи це вам, я не хвалю́, що збираєтесь ви не на ліпше, а на гірше.

Tyto pak věci předkládaje, nechválím, že ne k lepšímu, ale k horšímu se scházíte.

18 Бо найперше, я чую, що як схо́дитесь ви на збо́ри, то між вами бувають поді́лення, у що почасти я й вірю.

Nejprvé zajisté, když se scházíte do shromáždění, slyším, že jsou roztržky mezi vámi, a poněkud tomu věřím.

19 Бо мусять між вами й поділи бути, щоб відкрились між вами й досвідчені.

Neboť musejí i kacířstva mezi vámi býti, aby právě pobožní zjeveni byli mezi vámi.

20 А далі, коли ви збираєтесь ра́зом, то не на те, щоб їсти Господню Вече́рю.

Když tedy tak se scházíte vespolek, toť není večeři Páně jísti,

21 Бо кожен спішить з'їсти власну вече́рю, і один голодує, а другий впивається.

Poněvadž jeden každý nejprv s jídlem večeře své se uspíší, a tu někdo lační, a jiný se přepil.

22 Хіба ж ви не маєте хат, щоб їсти та пити? Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаю́чих? Що маю сказати вам? Чи за це похвалю́ вас? Не похвалю́!

A což pak domů nemáte k jídlu a ku pití? Čili církev Boží tupíte, a zahanbujete ty, kteříž nemají? Což vám dím? Chváliti budu vás? V tom nechválím.

23 Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як ви́даний був, узяв хліб,

Já zajisté přijal jsem ode Pána, což i vydal jsem vám, že Pán Ježíš v tu noc, v kterouž zrazen jest, vzal chléb,

24 подяку віддав, і переломив, і сказав: „Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас лома́ється. Це робіть на спомин про Мене!“

A díky činiv, lámal a řekl: Vezměte, jezte, to jest tělo mé, kteréž se za vás láme. To čiňte na mou památku.

25 Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: „Ця чаша — Нови́й Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки бу́дете пити, на спомин про Мене!“

Takž i kalich, když povečeřel, řka: Tento kalich jest ta nová smlouva v mé krvi. To čiňte, kolikrátkoli píti budete, na mou památku.

26 Бо кожного ра́зу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, — смерть Господню звіщаєте, аж доки Він при́йде.

Nebo kolikrátž byste koli jedli chléb tento a kalich tento pili, smrt Páně zvěstujete, dokudž nepřijde.

27 Тому то, хто їстиме хліб цей чи питиме чашу Господню негідно, — буде винний супроти тіла та крови Господньої!

A protož kdokoli jedl by chléb tento, a pil kalich Páně nehodně, vinen bude tělem a krví Páně.

28 Нехай же люди́на випробо́вує себе, і так нехай хліб їсть і з чаші хай п'є.

Zkusiž tedy sám sebe člověk, a tak chléb ten jez, a z toho kalicha pí.

29 Бо хто їсть і п'є негі́дно, не розважаючи про тіло, той суд собі їсть і п'є!

Nebo kdož jí a pije nehodně, odsouzení sobě jí a pije, nerozsuzuje těla Páně.

30 Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто засну́ли.

Protož mezi vámi jsou mnozí mdlí a nemocní, a spí mnozí,

31 Бо коли б ми самі судили себе, то засу́джені ми не були́ б.

Ješto kdybychom se sami rozsuzovali, nebyli bychom souzeni.

32 Та засу́джені від Господа, караємося, щоб нас не засу́джено з світом.

Ale když býváme souzeni, ode Pána býváme poučováni, abychom s světem nebyli potupeni.

33 Ось тому́, мої браття, схо́дячись на поживу, чека́йте один о́дного.

A tak, bratří moji, když se scházíte k jídlu, jedni na druhé čekávejte.

34 А коли хто голодний, нехай вдома він їсть, щоб не схо́дилися ви на о́суд. А про інше, як прийду́, заряджу́.

Pakli kdo lační, doma jez, abyste se nescházeli k odsouzení. Jiné pak věci, když přijdu, zřídím.