1 до коринтян 10
1 Не хо́чу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були́, — і всі перейшли через море,
Non voglio infatti che ignoriate, o fratelli, che i nostri padri furono tutti sotto la nuvola, tutti attraversarono il mare,
2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
tutti furono battezzati in rapporto a Mosè nella nuvola e nel mare,
3 і всі їли ту саму пожи́ву духовну,
tutti mangiarono lo stesso cibo spirituale,
4 і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!
tutti bevvero la stessa bevanda spirituale: bevevano infatti da una roccia spirituale che li accompagnava, e quella roccia era il Cristo.
5 Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“.
Ma della maggior parte di loro Dio non si compiacque e perciò furono abbattuti nel deserto.
6 А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.
Ora ciò avvenne come esempio per noi, perché non desiderassimo cose cattive, come essi le desiderarono.
7 Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“.
Non diventate idolàtri come alcuni di loro, secondo quanto sta scritto: Il popolo sedette a mangiare e a bere e poi si alzò per divertirsi.
8 Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі.
Non abbandoniamoci alla fornicazione, come vi si abbandonarono alcuni di essi e ne caddero in un solo giorno ventitremila.
9 Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули.
Non mettiamo alla prova il Signore, come fecero alcuni di essi, e caddero vittime dei serpenti.
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля.
Non mormorate, come mormorarono alcuni di essi, e caddero vittime dello sterminatore.
11 Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов. (aiōn g165)
Tutte queste cose però accaddero a loro come esempio, e sono state scritte per ammonimento nostro, di noi per i quali è arrivata la fine dei tempi. (aiōn g165)
12 Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
Quindi, chi crede di stare in piedi, guardi di non cadere.
13 Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її.
Nessuna tentazione vi ha finora sorpresi se non umana; infatti Dio è fedele e non permetterà che siate tentati oltre le vostre forze, ma con la tentazione vi darà anche la via d'uscita e la forza per sopportarla.
14 Тому, мої любі, утікайте від служі́ння ідолам.
Perciò, o miei cari, fuggite l'idolatria.
15 Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я.
Parlo come a persone intelligenti; giudicate voi stessi quello che dico:
16 Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?
il calice della benedizione che noi benediciamo, non è forse comunione con il sangue di Cristo? E il pane che noi spezziamo, non è forse comunione con il corpo di Cristo?
17 Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
Poiché c'è un solo pane, noi, pur essendo molti, siamo un corpo solo: tutti infatti partecipiamo dell'unico pane.
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́?
Guardate Israele secondo la carne: quelli che mangiano le vittime sacrificali non sono forse in comunione con l'altare?
19 Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
Che cosa dunque intendo dire? Che la carne immolata agli idoli è qualche cosa? O che un idolo è qualche cosa?
20 Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.
No, ma dico che i sacrifici dei pagani sono fatti a demòni e non a Dio. Ora, io non voglio che voi entriate in comunione con i demòni;
21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.
non potete bere il calice del Signore e il calice dei demòni; non potete partecipare alla mensa del Signore e alla mensa dei demòni.
22 Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?
O vogliamo provocare la gelosia del Signore? Siamo forse più forti di lui?
23 Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!
«Tutto è lecito!». Ma non tutto è utile! «Tutto è lecito!». Ma non tutto edifica.
24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!
Nessuno cerchi l'utile proprio, ma quello altrui.
25 Їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —
Tutto ciò che è in vendita sul mercato, mangiatelo pure senza indagare per motivo di coscienza,
26 Бо „Господня земля, і все, що на ній“!
perché del Signore è la terra e tutto ciò che essa contiene.
27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
Se qualcuno non credente vi invita e volete andare, mangiate tutto quello che vi viene posto davanti, senza fare questioni per motivo di coscienza.
28 Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
Ma se qualcuno vi dicesse: «E' carne immolata in sacrificio», astenetevi dal mangiarne, per riguardo a colui che vi ha avvertito e per motivo di coscienza;
29 Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
della coscienza, dico, non tua, ma dell'altro. Per qual motivo, infatti, questa mia libertà dovrebbe esser sottoposta al giudizio della coscienza altrui?
30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?
Se io con rendimento di grazie partecipo alla mensa, perché dovrei essere biasimato per quello di cui rendo grazie?
31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!
Sia dunque che mangiate sia che beviate sia che facciate qualsiasi altra cosa, fate tutto per la gloria di Dio.
32 Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,
Non date motivo di scandalo né ai Giudei, né ai Greci, né alla Chiesa di Dio;
33 як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони.
così come io mi sforzo di piacere a tutti in tutto, senza cercare l'utile mio ma quello di molti, perché giungano alla salvezza.
