1 до коринтян 10

1 Не хо́чу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були́, — і всі перейшли через море,

Car je ne veux pas vous laisser ignorer, frères, que nos pères ont tous été sous la nuée, qu'ils ont tous traversé la mer,

2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,

et qu'ils ont tous été baptisés en Moïse dans la nuée et dans la mer;

3 і всі їли ту саму пожи́ву духовну,

qu'ils ont tous mangé le même aliment spirituel,

4 і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!

et qu'ils ont tous bu le même breuvage spirituel, car ils buvaient à un rocher spirituel qui les accompagnait, et ce rocher était le Christ.

5 Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“.

Cependant ce n'est pas dans la plupart d'entre eux que Dieu trouva son plaisir, puisque leurs corps jonchèrent le désert.

6 А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.

Or ces choses ont été des figures de ce qui nous concerne, afin que nous n'ayons pas de désirs coupables, comme ils en ont eu,

7 Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“.

et que vous ne deveniez pas idolâtres, comme quelques-uns d'entre eux, selon qu'il est écrit: " Le peuple s'assit pour manger et pour boire; puis il se leva pour se divertir. "

8 Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі.

Ne nous livrons point à l'impudicité, comme quelques-uns d'entre eux s'y livrèrent; et il en tomba vingt-trois mille en un seul jour.

9 Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули.

Ne tentons point le Christ, comme le tentèrent quelques-uns d'entre eux, qui périrent par les serpents.

10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля.

Ne murmurez point comme murmurèrent quelques-uns d'entre eux, qui périrent sous les coups de l'Exterminateur.

11 Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов. (aiōn g165)

Toutes ces choses leur sont arrivées en figure, et elles ont été écrites pour notre instruction, à nous qui sommes arrivés à la fin des temps. (aiōn g165)

12 Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!

Ainsi donc que celui qui croit être debout prenne garde de tomber.

13 Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її.

Aucune tentation ne vous est survenue, qui n'ait été humaine; et Dieu, qui est fidèle, ne permettra pas que vous soyez tentés au delà de vos forces; mais, avec la tentation, il ménagera aussi une heureuse issue en vous donnant le pouvoir de la supporter.

14 Тому, мої любі, утікайте від служі́ння ідолам.

C'est pourquoi, mes bien-aimés, fuyez l'idolâtrie.

15 Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я.

Je vous parle comme à des hommes intelligents; jugez vous-mêmes de ce que je dis.

16 Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?

Le calice de bénédiction, que nous bénissons, n'est-il pas une communion au sang du Christ? Et le pain, que nous rompons, n'est-il pas une communion au corps du Christ?

17 Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.

Puisqu'il y a un seul pain, nous formons un seul corps, tout en étant plusieurs; car nous participons tous à un même pain.

18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́?

Voyez Israël selon la chair: ceux qui mangent les victimes ne participent-ils pas à l'autel?

19 Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?

Qu'est-ce à dire? Que la viande sacrifiée aux idoles soit quelque chose, ou qu'une idole soit quelque chose?

20 Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.

Nullement; je dis que ce que les païens offrent en sacrifice, ils l'immolent à des démons, et non à Dieu; or je ne veux pas que vous soyez en communion avec les démons.

21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.

Vous ne pouvez boire à la fois au calice du Seigneur et au calice des démons; vous ne pouvez prendre part à la table du Seigneur et à la table des démons.

22 Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?

Voulons-nous provoquer la jalousie du Seigneur? Sommes-nous plus forts que lui?

23 Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!

Tout est permis, mais tout n'est pas expédient; tout est permis, mais tout n'édifie pas.

24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!

Que personne ne cherche son propre avantage, mais celui d'autrui.

25 Їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —

Mangez de tout ce qui se vend au marché, sans faire aucune question par motif de conscience;

26 Бо „Господня земля, і все, що на ній“!

car " la terre est au Seigneur, et tout ce qu'elle renferme. "

27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.

Si un infidèle vous invite et que vous vouliez y aller, mangez de tout ce qu'on vous présentera, sans faire aucune question par motif de conscience.

28 Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!

Mais si quelqu'un vous dit: Ceci a été offert en sacrifice [aux idoles], n'en mangez pas, à cause de celui qui vous a donné ce renseignement et à cause de la conscience.

29 Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?

Je dis la conscience, non pas la vôtre, mais celle d'autrui. Pourquoi en effet ma liberté serait-elle jugée par une conscience étrangère?

30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?

Si je mange avec action de grâces, pourquoi serais-je blâmé pour une chose dont je rends grâces?

31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!

Soit donc que vous mangiez, soit que vous buviez, ou quelque autre chose que vous fassiez, faites tout pour la gloire de Dieu.

32 Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,

Ne soyez en scandale ni aux Juifs, ni aux Grecs, ni à l'Eglise de Dieu.

33 як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони.

C'est ainsi que moi-même je m'efforce en toutes choses de complaire à tous, ne cherchant pas mon propre avantage, mais celui du plus grand nombre, afin qu'ils soient sauvés.