1 до коринтян 10
1 Не хо́чу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були́, — і всі перейшли через море,
Brethren I wolde not that ye shuld be ignoraunt of this how yt oure fathers were all vnder a cloude and all passed thorow the see
2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
and were all baptised vnder Moses in the cloude and in the see:
3 і всі їли ту саму пожи́ву духовну,
and dyd all eate of one spirituall meate
4 і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!
and did all drincke of one maner of spirituall drincke. And they dranke of that spretuall rocke that folowed them which rocke was Christ.
5 Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“.
But in many of them had god no delite. For they were overthrowen in the wildernes.
6 А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.
These are ensamples to vs that we shuld not lust after evyll thinges as they lusted
7 Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“.
Nether be ye worshippers of Images as were some of them accordynge as it is written: The people sate doune to eate and drynke and rose vp agayne to playe.
8 Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі.
Nether let vs comit fornicacion as some of them committed fornicacion and were destroyed in one daye. xxiii. thousande.
9 Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули.
Nether let vs tempte Christ as some of them tempted and were destroyed of serpentes.
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля.
Nether murmure ye as some of them murmured and were destroyed of ye destroyer
11 Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов. (aiōn g165)
All these thinges happened vnto them for ensamples and were written to put vs in remembraunce whom the endes of the worlde are come apon. (aiōn g165)
12 Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
Wherfore let hym that thynketh he stodeth take hede least he fall.
13 Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її.
There hath none other temptacion taken you but soche as foloweth ye nature of ma. But God is faythfull which shall not suffer you to be tempted above youre strenght: but shall in the myddes of the temptacion make awaye to escape out.
14 Тому, мої любі, утікайте від служі́ння ідолам.
Wherfore my deare beloued fle from worshippynge of ydols.
15 Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я.
I speake as vnto them which have discrecion Iudge ye what I saye.
16 Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?
Ys not the cuppe of blessinge which we blesse partakynge of ye bloude of Christ? ys not the breed which we breake partetakynge of the body of Christ?
17 Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
because that we (though we be many) yet are one breed and one bodye in as moch as we all are partetakers of one breed.
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́?
Beholde Israhell which walketh carnally. Are not they which eate of the sacrifyse partetakers of the aultre?
19 Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
What saye I then? that the ymage is eny thinge? or that it which is offered to ymages is eny thinge?
20 Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.
Nay but I saye that those thinges which the gentyle offer they offer to devyls and not to god. And I wolde not that ye shuld have fellishippe with ye devils
21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.
Ye canot drincke of the cup of the lorde and of yt cup of ye deuyls. Ye cnanot be partetakers of the lordes table and of the table of deuelles.
22 Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?
Ether shall we provoke the lorde? Or are we stronger then he? All thynges are laufull vnto me but all thynges are not expedient.
23 Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!
All thynges are lawfull to me but all thinges edifye not.
24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!
Let no man seke his awne proffet: but let every man seke anothers welthe.
25 Їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —
What soever is solde in the market that eate and axe no questions for conscience sake
26 Бо „Господня земля, і все, що на ній“!
For the erth is the lordis and all that therein is.
27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
Yf eny of them which beleve not bid you to a feest and yf ye be disposed to goo what soever is seet before you: eate axinge no question for conscience sake.
28 Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
But and yf eny man saye vnto you: this is dedicate vnto ydols eate not of it for his sake that shewed it and for hurtynge of conscience.
29 Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
Conscience I saye not thyne: but the coscieuce of that other. For why shuld my liberte be iudged of another manes conscience:
30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?
For yf I take my parte with thakes: why am I evell spoken of for that thynge wherfore I geve thankes.
31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!
Whether therfore ye eate or dryncke or what soever ye do do all to the prayse of God.
32 Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,
Se that ye geve occasion of evell nether to ye Iewes nor yet to the gentyls nether to ye cogregacion of god:
33 як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони.
euen as I please all men in all thinges not sekynge myne awne proffet but the proffet of many that they myght be saved. Folowe me as I do Christ.
