1 до коринтян 10
1 Не хо́чу я, браття, щоб ви не знали, що під хмарою всі отці наші були́, — і всі перейшли через море,
Now I would not have you ignorant, brothers, that our fathers were all under the cloud, and all passed through the sea;
2 і всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея,
and were all baptized into Moses in the cloud and in the sea;
3 і всі їли ту саму пожи́ву духовну,
and all ate the same spiritual food;
4 і пили́ всі той самий духовний напі́й, бо пили від духовної скелі, що йшла вслід за ними, а та скеля — був Христос!
and all drank the same spiritual drink. For they drank of a spiritual rock that followed them, and the rock was Christ.
5 Але їх багатьох не вподо́бав був Бог, бо „понищив Він їх у пустині“.
However with most of them, God was not well pleased, for they were overthrown in the wilderness.
6 А це були при́клади нам, щоб ми пожадливі на зле не були́, як були пожадливі й вони.
Now these things were our examples, to the intent we should not lust after evil things, as they also lusted.
7 Не будьте також ідоля́нами, як деякі з них, як написано: „Люди сіли, щоб їсти та пити, і встали, щоб грати“.
Neither be idolaters, as some of them were. As it is written, "The people sat down to eat and drink, and rose up to play."
8 Не станьмо чинити блу́ду, як деякі з них блудоді́яли, — і полягло їх одно́го дня двадцять три тисячі.
Neither let us commit sexual immorality, as some of them committed, and in one day twenty-three thousand fell.
9 Ані не випробо́вуймо Христа, як деякі з них випробо́вували, — та й від змі́їв загинули.
Neither let us test the Christ, as some of them tested, and perished by the serpents.
10 Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, — і загинули від погуби́теля.
Neither grumble, as some of them also grumbled, and perished by the destroyer.
11 Усе це трапилось з ними, як при́клади, а написане нам на науку, бо за нашого ча́су кінець віку прийшов. (aiōn g165)
Now these things happened to them by way of example, and they were written for our admonition, on whom the ends of the ages have come. (aiōn g165)
12 Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
Therefore let him who thinks he stands be careful that he does not fall.
13 Досягла́ вас спроба не інша, тільки лю́дська; але вірний Бог, Який не попу́стить, щоб ви випробо́вувалися більше, ніж можете, але при спробі й поле́гшення дасть, щоб зне́сти могли ви її.
No temptation has taken you except what is common to humanity. God is faithful, who will not allow you to be tempted above what you are able, but will with the temptation also make the way of escape, that you may be able to endure it.
14 Тому, мої любі, утікайте від служі́ння ідолам.
Therefore, my beloved, flee from idolatry.
15 Кажу́, як розумним; судіть самі, що кажу́ я.
I speak as to wise people. Judge what I say.
16 Чаша благослове́ння, яку благословляємо, — чи не спільно́та то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільно́та він тіла Христового?
The cup of blessing which we bless, is it not a sharing of the blood of Christ? The bread which we break, is it not a sharing of the body of Christ?
17 Тому́ що один хліб, тіло одне — нас багато, бо ми всі спільники хліба одного.
Because there is one loaf of bread, we, who are many, are one body; for we all partake of the one loaf of bread.
18 Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що жертви їдять, не спільники́ вівтаря́?
Consider Israel according to the flesh. Do not those who eat the sacrifices participate in the altar?
19 Тож що́ я кажу́? Що ідольська жертва є щось? Чи що ідол є щось?
What am I saying then? That a thing sacrificed to idols is anything, or that an idol is anything?
20 Ні, але те, що в жертву приносять, „де́монам, а не Богові в жертву приносять“. Я ж не хо́чу, щоб ви спільника́ми для де́монів стали.
But I say that the things which pagans sacrifice, they sacrifice to demons, and not to God, and I do not desire that you would have fellowship with demons.
21 Бо не можете пити чаші Господньої та чаші де́монської; не можете бути спільника́ми Господнього сто́лу й столу де́монського.
You cannot both drink the cup of the Lord and the cup of demons. You cannot both partake of the table of the Lord, and of the table of demons.
22 Чи ми дратува́тимем Господа? Хіба ми поту́жніші за Нього?
Or do we provoke the Lord to jealousy? Are we stronger than he?
23 Усе мені можна, — та не все на пожи́ток. Усе мені можна, — та буду́є не все!
"All things are lawful," but not all things are profitable. "All things are lawful," but not all things build up.
24 Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!
Let no one seek his own, but his neighbor's good.
25 Їжте все, що на я́тках м'ясних продається, за сумління зовсім не турбуючись, —
Whatever is sold in the butcher shop, eat, asking no question for the sake of conscience,
26 Бо „Господня земля, і все, що на ній“!
for "the earth is the Lord's, and its fullness."
27 Як покличе вас хтось із невіруючих, і ви захочете піти́, — їжте все, що дадуть вам, за сумління зовсім не турбуючись.
But if one of those who do not believe invites you to a meal, and you are inclined to go, eat whatever is set before you, asking no questions for the sake of conscience.
28 Коли ж скаже вам хтось: „Це і́дольська жертва“, — не їжте тоді через того, хто сказав, та через сумління!
But if anyone says to you, "This was offered to idols," do not eat it for the sake of the one who told you, and for the sake of conscience.
29 Говорю́ ж не про власне сумління, але іншого, — чого б моя воля судилась сумлінням чужим?
Conscience, I say, not your own, but the other's conscience. For why is my liberty judged by another conscience?
30 Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?
If I partake with thankfulness, why am I denounced for that for which I give thanks?
31 Тож, коли ви їсте, чи коли ви п'єте́, або коли інше що робите, — усе на Божу славу робіть!
Whether therefore you eat, or drink, or whatever you do, do all to the glory of God.
32 Не робіть спокуси юдеям та ге́лленам, та Церкві Божій,
Give no occasions for stumbling, either to Jews, or to Greeks, or to the church of God;
33 як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони.
even as I also please all people in all things, not seeking my own profit, but the profit of the many, that they may be saved.
