1 до коринтян 1

1 Павло́, волею Божою покликаний за апо́стола Ісуса Христа, і брат Состе́н,

Paul, élu, par la volonté de Dieu, apôtre de Jésus-Christ, et le frère Sosthènes, à l'église de Dieu qui est à Corinthe,

2 Божій Церкві, що в Кори́нті, посвяченим у Христі Ісусі, покли́каним святим, зо всіма́, що на всякому місті приклика́ють Ім'я́ Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, —

aux sanctifiés en Jésus-Christ, aux fidèles élus, et à tous ceux qui invoquent le nom de notre Seigneur Jésus-Christ dans tout ce pays, qui est le nôtre comme le leur.

3 благода́ть вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!

Grâce et paix vous soient accordées par Dieu notre Père et par le Seigneur Jésus-Christ.

4 Я за́вжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благода́ть, що була вам да́на в Христі Ісусі,

Je ne cesse de remercier Dieu de la grâce qu'il vous a accordée en Jésus-Christ.

5 бо ви всім збагати́лися в Ньому, — словом усяким і всяким знання́м,

Vous avez été, par lui, comblés de richesses; vous avez reçu beaucoup d'instruction et d'intelligence,

6 бо свідо́цтво Христове між вами утверди́лось,

et le témoignage du Christ a été bien solidement établi au milieu de vous.

7 так що не маєте недоста́чі в жоднім да́рі благода́ті ви, що очікуєте з'я́влення Господа нашого Ісуса Христа.

Aussi ne vous manque-t-il aucun don de la grâce, à vous qui attendez l'apparition de notre Seigneur Jésus-Christ.

8 Він вас утвердить до кінця неповинними бути дня Господа нашого Ісуса Христа!

Dieu, de son côté, vous fortifiera jusqu'à la fin, et vous serez irréprochables le jour de notre Seigneur Jésus-Christ.

9 Вірний Бог, що ви через Нього покли́кані до спільноти́ Сина Його Ісуса Христа, Господа нашого.

Ah! il est fidèle, le Dieu qui vous a appelés à la communion avec son fils Jésus-Christ notre Seigneur.

10 Тож благаю вас, браття, Ім'я́м Господа нашого Ісуса Христа, щоб ви всі говорили те саме, і щоб не було поміж вами поді́лення, але щоб були́ ви поєднані в однім розумінні та в думці одній!

Je vous conseille cependant, mes frères, au nom de notre Seigneur Jésus-Christ, d'être tous d'accord dans vos paroles; qu'il n'y ait pas de scission entre vous; soyez tous bien unis d'esprit et de sentiment.

11 Бо стало відо́мо мені про вас, мої браття, від Хло́їних, що між вами супере́чки.

Qu'ai-je appris, en effet, mes frères, par les fils de Chloé? qu'il y a de la discorde parmi vous.

12 А кажу́ я про те, що з вас кожен говорить: я ж Па́влів, а я Аполло́сів, а я Ки́фин, а я Христів.

Je m'explique: Voici ce qu'on vous entend dire: «Moi, je suis du parti de Paul!» — «Moi, de celui d'Apollos!» — «Moi, de celui de Képhas!» — «Moi, de celui de Christ!»

13 Чи ж Христос поділився? Чи ж Павло був розп'я́тий за вас? Чи в Павло́ве ім'я́ ви христились?

— Est-ce que le Christ est divisé? Est-ce que Paul a été crucifié pour vous? Est-ce que vous avez été baptisés au nom de Paul?

14 Дякую Богові, що я ані одно́го з вас не христив, окрім Крі́спа та Га́я,

Je rends grâces de n'avoir baptisé aucun de vous - (sauf toutefois Crispus et Caïus) —

15 щоб ніхто не сказав, ніби я охристив був у йме́ння своє.

pour que personne ne puisse dire que vous avez été baptisés en mon nom.

16 Охристив же був я й дім Степанів; більш не знаю, чи христив кого іншого я.

J'ai bien baptisé aussi la maison de Stephanas; à cela près, personne d'autre que je sache.

17 Бо Христос не послав мене, щоб христити, а звіщати Єва́нгелію, і то не в мудрості слова, щоб безсилим не став хрест Христа.

Christ ne m'a pas fait apôtre pour baptiser, mais pour prêcher l'Évangile, pour le prêcher sans aucune des habiletés de la philosophie, afin de ne pas rendre inutile la croix du Christ.

18 Бож слово про хреста тим, що гинуть, — то глупо́та, а для нас, що спасаємось, — Сила Божа!

La prédication de la croix, en effet, est folie pour ceux qui vont périr; pour nous, les sauvés, elle est une puissance de Dieu,

19 Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“

car il est écrit: «Je perdrai la sagesse des sages, Et la prudence des prudents je la rendrai vaine.»

20 Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту? (aiōn g165)

Où est le philosophe? où est le docteur de la Loi? où est le raisonneur mondain? Dieu n'a-t-il pas changé en folie la sagesse de ce monde? (aiōn g165)

21 Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді.

Puisque Dieu a permis, dans sa sagesse, que le monde ne parvînt pas avec sa philosophie à le connaître, il a bien voulu par une prédication appelée folie, sauver les croyants:

22 Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости,

les Juifs exigent des miracles, les Grecs veulent de la philosophie;

23 а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство,

nous, nous prêchons Christ crucifié; il est pour les Juifs un scandale;

24 а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість!

il est pour les païens une folie; mais pour les appelés, soit Juifs, soit Grecs, il est Christ, puissance de Dieu, sagesse de Dieu.

25 Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей!

Ah! cette «folie» de Dieu, elle est plus sage que ce qui vient des hommes; cette «faiblesse» de Dieu, elle est plus forte que ce qui vient des hommes!

26 Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні.

Voyez, mes frères, comment vous avez été appelés: il n'y a pas parmi vous beaucoup de philosophes, comme on les appelle, ni beaucoup d'hommes influents ou de haute naissance;

27 Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,

mais Dieu a choisi ce qui est insensé selon le monde pour confondre les philosophes, il a choisi ce qui est faible selon le monde pour confondre les forts;

28 і про́стих світу, і погорджених, і незначни́х вибрав Бог, щоб значне́ зні́вечити.

oui, ceux d'une condition inférieure, les méprisés, Dieu les a choisis; ceux qui n'étaient rien

29 так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло.

pour réduire au néant ceux qui étaient quelque chose, afin qu'aucun être mortel ne puisse s'enorgueillir en sa présence.

30 А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, — пра́ведністю ж, і освя́ченням, і відку́пленням,

Par lui, vous appartenez à Jésus-Christ, qui, grâce à Dieu, est devenu notre «philosophie», je veux dire notre justice, notre sanctification et notre rédemption,

31 щоб було, як написано: „Хто хва́литься, нехай хва́литься Господом!“

afin, comme dit l'Écriture, «Que celui qui veut se glorifier se glorifie...au sujet du Seigneur.»