1 хроніки 29

1 І сказав цар Давид до всього збору: „Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тенді́тний, а ця праця — велика, бо не для люди́ни ця будова, а для Господа Бога.

To pacoengah David siangpahrang mah kamkhueng kaminawk boih khaeah, Sithaw mah qoih ih, ka capa Solomon loe nawkta moe, saning doeh nawk vop; sak han koi tok loe len parai; siangpahrang im loe kami han ih na ai, Angraeng Sithaw han ih ni.

2 А я всією своєю силою пригото́вив для храму свого Бога золото на золоті речі, і срібло — на срібні, і мідь — на мідяні, і залізо — на залізні, і дерево — на дерев'я́ні, камі́ння шога́мське та до оправ, каміння нофе́хське та кольоро́ве, і всякий дорогий камінь та бе́зліч мармуро́вого камі́ння.

Ka Sithaw ih im hanah sui hoi sak han koi hmuen to sui, sumkanglung hoi sak han koi hmuen to sumkanglung, sumkamling hoi sak han koi hmuen to sumkamling, sum hoi sak han koi hmuen to sum, thing hoi sak han koi hmuen to thing, thlung hoi sak han koi hmuen to Onyx thlung, rong kampha thlung, rong congca kampha thlung, atho kaom congca thlung hoi thlung kanglungnawk doeh, ka sak thai thung paroeai sak hanah ka paroep boeh.

3 І ще, через моє зами́лування до дому Бога мого, є в мене скарб власного золота та срібла, — і його я віддав для дому свого Бога, понад усе, що я заготовив для святого храму:

Ka Sithaw bokhaih im ah palung ka suek pongah, ciimcai im sakhaih hmuennawk loe ka tawnh ih hmuennawk, im sak han ka paroep ih sui hoi sumkanglung to ka Sithaw ih im ah ka paek boih boeh,

4 три тисячі талантів золота, офі́рського золота, і сім тисяч очи́щеного срібла на покриття́ стін тих домів;

tasa bang hoiah im tapang pazut hanah, ophir sui talent sang thumto, atui kaciim sumkanglung talent sang sarihto,

5 на кожну золоту річ та на кожну срібну, і на всяку працю рукою майстрів. І хто ще же́ртвує, щоб сьогодні напо́внити свою́ ру́ку поже́ртвою для Господа?“

sui hoi sak han koi hmuennawk to sui, sumkanglung hoi sak han koi sumkanglung to, ban toksah kop kaminawk khaeah ka paek boih boeh. Mi maw vaihniah Angraeng khae angpaek han ka koeh? tiah a naa.

6 І стали же́ртвувати начальники ба́тьківських ро́дів та начальники Ізраїлевих племе́н, і тисячники та сотники, і начальники праці для царя.

To pacoengah imthung takoh lu koek, Israel acaeng angraengnawk, misatuh kami sangto ukkung, cumvaito ukkung angraengnawk hoi siangpahrang toksah ukkungnawk loe anghoehaih hoiah angpaek o.

7 І дали́ вони на роботу Божого дому золота п'ять тисяч тала́нтів та десять тисяч даре́йків, і срібла десять тисяч талантів, і міді десять тисяч і вісім тисяч талантів, а заліза сто тисяч талантів.

Nihcae loe Sithaw im toksak haih hanah, sui talent sang pangato, sui darik sang hato, sumkanglung talent sang hato, sumkamling talent sang hatlaitazetto hoi sum talent sang cumvaito a paek o.

8 А в кого знайшло́ся при ньому дорогоцінне каміння, ті дали його до скарбни́ці Господнього дому, до руки Ґершонівця Єхіїла.

Atho kana thlung tawn kaminawk doeh, Gershom acaeng Jehiel ban ah, Angraeng im ih hmuen pakuemhaih ahmuen ah a paek o.

9 І раді́в народ за їхню жертву, бо вони же́ртвували Господе́ві з ці́лого серця, а також цар Давид радів великою радістю.

Kaminawk loe paek koehhaih hoiah paek o pongah anghoe o; Angraeng khaeah paawt ai ah palung tang hoiah a paek o; David siangpahrang doeh paroeai anghoehaih hoiah oh.

10 І поблагослови́в Давид Господа на оча́х усього збору. І сказав Давид: „Благословенний Ти, Господи, Боже Ізраїля, нашого батька, від віку й аж до віку!

David mah rangpui hmaa ah, Kaicae ampa Israel ih Angraeng Sithaw, nang khaeah dungzan khoek to, tahamhoihaih om nasoe, tiah Angraeng to tahamhoihaih paek.

11 Твоя, Господи, могу́тність і сила, і ве́лич, і вічність, і слава, і все на небеса́х та на землі! Твої, Господи, ца́рства, і Ти підне́сений над усім за Голову!

Aw Angraeng, nang loe lenhaih, thacakhaih, pakoehhaih, pazawkhaih hoi ranui koekah lensawkhaih ah oh; long hoi van ah kaom hmuennawk boih loe nang ih ni; Aw Angraeng, nang mah na uk moe, kaminawk boih nuiah na oh.

12 І бага́тство та слава — від Те́бе, і Ти пануєш над усім, і в руці Твоїй сила та хоро́брість, і в руці Твоїй — побільши́ти та зміцни́ти все.

Angraenghaih hoi pakoehhaih loe nang khae hoiah ni angzoh; nang loe hmuennawk boih ukkung ah na oh; kaminawk boih na lensak, thacakhaih paek hanah, na ban ah sakthaihaih hoi thacakhaih to oh.

13 А тепер, Боже наш, ми дякуємо Тобі, і славимо Ім'я́ Твоєї ве́личі.

To pongah vaihi, kaicae ih Sithaw, nang to tahamhoihaih kang paek o moe, na hmin lensawkhaih kang pakoeh o.

14 І хто бо я, і хто народ мій, що маємо силу так же́ртвувати, як це? Бо все це — від Тебе, і з Твоєї руки дали́ ми Тобі.

Paek koehhaih palung hoiah hae tih khoek to ka paek o thai hanah, kai hoi kai ih kaminawk loe kawbaktih kami ah maw ka oh o? Hmuen boih loe nang khae hoiah ni angzoh, na ban hoi ka hnuk o ih hmuen ni nang khaeah kang paek o.

15 Бо ми прихо́дьки перед лицем Твоїм та чужи́нці, як усі наші батьки́! Наші дні на землі — мов та тінь, і немає трива́лого!

Kaicae loe kam panawk baktiah na hmaa ah angvin ah ni ka oh o; long ah kaicae hinghaih loe tahlip baktiah ni oh, oep han koi om ai.

16 Господи, Боже наш, уся ця бе́зліч, яку ми нагото́вили на збудува́ння Тобі храму для Ймення Твоєї святости, — із Твоєї руки́ вона, і все це — Твоє!

Aw kaicae ih Angraeng Sithaw, ciimcai na hmin hanah, na im sak ka paroep o haih hae hmuennawk boih loe na ban hoiah ni angzoh, hmuennawk boih loe nang ih ni.

17 І я знаю, Боже мій, що Ти виві́дуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я поже́ртвував це все, а тепер бачу я з радістю наро́д Твій, який знахо́диться тут, що жертвує себе Тобі.

Ka Sithaw, nang loe palung to na khingh moe, toenghaih to nang hoe haih, tiah ka panoek. Kai loe hae hmuennawk boih hae poek toenghaih hoi paek koehhaih palungthin hoiah ni kang paek; vaihi hae ah kaom nangmah ih kaminawk mah paek koehhaih palungthin hoiah nang khaeah paek o ih hmuen hae anghoehaih hoiah ka hnuk boeh.

18 Господи, Боже Авраама, Ісака та Якова, наших батькі́в, — збережи ж навіки цей на́прямок думо́к серця наро́ду Твого, і міцно скеру́й їхнє серце до Себе!

Aw kaicae ampa Abraham, Issak hoi Israel ih Angraeng Sithaw, hae tiah hmuenmae paek koehhaih palungthin hae nangmah ih kaminawk palung thungah omsak poe ah loe, nihcae ih palungthin doeh nang khaeah omsak ah;

19 А моєму синові Соломонові дай серце ці́ле, щоб вико́нувати за́повіді Твої, свідо́цтва Твої та устави Твої, і щоб чинити все, і щоб збудувати цю тверди́ню, яку я пригото́вив!“

na paek ih loknawk, na thuih ih loknawk hoi na lok takroekhaih dannawk to palungthin boih hoiah pazui moe, sak ka tim ih siangpahrang im to a sak pacoeng thai hanah, ka capa Solomon khaeah kakoep palungthin to paek ah, tiah lawkthuih.

20 І сказав Давид до всього збору: „Поблагословіть же Господа, вашого Бога!“І ввесь збір поблагословив Господа, Бога своїх батькі́в, — і нахили́лися, і вклонилися всі до землі Господе́ві й царе́ві!

To pacoengah David mah rangpuinawk khaeah, Na Angraeng Sithaw to tahamhoihaih paek oh, tiah a naa. To pongah kaminawk boih mah ampanawk ih Sithaw to bok o moe, Angraeng hoi siangpahrang hmaa ah akuep o.

21 І прине́сли вони для Господа жертви, і спалили цілопа́лення для Господа другого дня від того дня, — тисячу бичків, тисячу барані́в, тисячу ове́чок, і ливні їхні жертви, і бе́зліч жертов за всього Ізраїля.

Khawnbangah Angraeng khaeah hmuen tathlanghaih to sak o, Angraeng khaeah hmai angbawnhaih to a sak o; maitaw tae sangto, tuu tae sangto, tuucaa sangto, naek koi hmuennawk, angbawnhaih hmuen paekhaihnawk to Israel caanawk boih hanah paek o.

22 І вони їли й пили́ перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге настанови́ли Соломона, Давидового сина, і пома́зали його́ Господе́ві на володаря, а Садо́ка на священика.

To na niah Angraeng hmaa ah anghoehaih hoiah a caak o moe, naek o. To pacoengah a capa Solomon to vai hnetto haih ah, siangpahrang ah suek o let; Angraeng hmaa ah, ukkung ah situi to bawh o moe, tok paek o pacoengah Zadok to qaima ah cak o sak.

23 І сів Соломо́н на Господньому тро́ні за царя на місці свого батька Давида, і щасти́ло йому, і його слухався ввесь Ізра́їль.

To pongah Solomon loe, ampa David zuengah, angraeng tangkhang pongah siangpahrang ah anghnut; a qoengh tahang moe, Israel kaminawk boih mah anih ih lok to tahngaih pae o.

24 І всі князі́ та ли́царі, а також усі сини́ царя Давида піддали́ся під Соломона.

Angraengnawk boih hoi thacak kaminawk, David siangpahrang capanawk boih mah doeh, Solomon siangpahrang khaeah ang paek o.

25 І Господь ви́соко звели́чив Соломона на оча́х усього Ізраїля, і дав на нього вели́чність царства, якої не було перед ним ані на жодному царе́ві над Ізраїлем.

Israel kaminawk boih mikhnukah Angraeng mah Solomon to tapom tahang, Israel siangpahrangnawk mah tawn o vai ai ih lensawk siangpahrang to paek.

26 І Давид, син Єссе́їв, царюва́в над усім Ізра́їлем.

Jesse capa David loe Israel kaminawk boih nuiah siangpahrang ah oh.

27 А дні, що він царював над Ізраїлем, були сорок літ: у Хевро́ні царював він сім років, а в Єрусалимі царював тридцять і три.

Israel kaminawk to saning quipalito uk; Hebron ah saning sarihto uk moe, Jerusalem ah saning quithum, thumto uk.

28 І поме́р він у добрій сивині́, ситий днями, бага́тством та славою, а замість нього зацарював син його Соломо́н.

Anih loe saning kasawkah hing; angraenghaih hoi pakoehhaih hoiah oh moe, mitong naah duek; anih zuengah a capa Solomon to siangpahrang ah oh.

29 А діла́ царя Давида, перші й останні, ось вони описані в історії прови́дця Самуїла, і в історії пророка Ната́на, і в історії прозорли́вця Ґада,

Khenah, David siangpahrang ah oh naah, toksakhaihnawk loe amtonghaih hoi boeng khoek to, tahmaa Samuel, tahmaa Nathan hoi tahmaa Gad ih cabu thung ah oh,

30 ра́зом з усім царством його, і лица́рськістю його́ та часами, що перейшли над ним і над Ізраїлем, та над усіма́ царствами тих країв.

anih ukhaih hoi a lensawkhaih, angmah hoi Israel kaminawk hoiah kalah praenawk nuiah kaom hmuennawk kawng to tarik o.