1 хроніки 19
1 І сталося по то́му, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун.
And it came to pass after this, [that] Naas the king of the children of Ammon died, and Anan his son reigned in his stead.
2 І сказав Давид: „Зроблю́ я ми́лість Ханунові, Нахашевому синові, як ба́тько його зробив був ми́лість мені“. І Давид послав послів, щоб потішити його за його ба́тька. І прибули́ Давидові раби до аммонітського кра́ю, до Хануна, щоб потішити його́.
And David said, I will act kindly toward Anan the son of Naas, as his father acted kindly towards me. And David sent messengers to condole with him on the death of his father. So the servants of David came into the land of the children of Ammon to Anan, to comfort him.
3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: „Чи Давид ша́нує батька твого в оча́х твоїх тим, що послав тобі потіши́телів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб ви́відати, і щоб зни́щити, і щоб ви́шпигувати край?“
And the chiefs of the children of Ammon said to Anan, Is it to honour thy father before thee, that David has sent comforters to thee? Have not his servants come to thee that they might search the city, and to spy out the land?
4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, й обрізав їхню оде́жу в половині аж до сиді́ння, та й відпустив їх...
And Anan took the servants of David, and shaved them, and cut off the half of their garments as far as their tunic, and sent them away.
5 І пішли й доне́сли Давидові про тих мужів, а він послав навпро́ти них, бо ті мужі були дуже осоро́млені. І цар їм сказав: „Сидіть в Єрихо́ні, аж поки відросте́ вам борода, потім пове́рнетесь“.
And there came men to report to David concerning the men: and he sent to meet them, for they were greatly disgraced: and the king said, Dwell in Jericho until your beards have grown, and return.
6 І побачили аммоні́тяни, що вони знена́виджені в Давида. І послав Ханун та аммоні́тяни тисячу тала́нтів срібла, щоб ви́найняти собі колесни́ці та верхівці́в з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови.
And the children of Ammon saw that the people of David were ashamed, and Anan and the children of Ammon sent a thousand talents of silver to hire for themselves chariots and horsemen out of Syria of Mesopotamia, and out of Syria Maacha, and from Sobal.
7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесни́ць, і царя Мааих та наро́д його, — і прийшли й таборува́ли перед Медевою. Також аммоні́тяни зібралися зо своїх міст і прийшли до бо́ю.
And they hired for themselves two and thirty thousand chariots, and the king of Maacha and his people; and they came and encamped before Medaba: and the children of Ammon assembled out of their cities, and came to fight.
8 А коли Давид прочув про це, то послав Йоава та все ві́йсько ли́царів.
And David heard, and sent Joab and all the host of mighty men.
9 І повихо́дили аммоні́тяни, і вставилися до бо́ю при вході до міста. А царі, що прийшли, — вони самі були на полі.
And the children of Ammon came forth, and set themselves in array for battle by the gate of the city: and the kings that were come forth encamped by themselves in the plain.
10 І побачив Йоа́в, що бойови́й фронт став на нього спе́реду та поза́ду, то вибрав зо всього ви́браного в Ізраїлі, та й установи́в їх навпроти сирі́ян.
And Joab saw that they were fronting [him] to fight against him before and behind, and he chose [some] out of all the young men of Israel, and they set themselves in array against the Syrian.
11 А решту наро́ду дав під ру́ку свого брата Ав'шая, й їх установи́ли навпроти аммоні́тян,
And the rest of the people he gave into the hand of his brother Abesai, and they set themselves in array against the children of Ammon.
12 і сказав: „Якщо сирі́яни бу́дуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммоні́тяни будуть сильніші від тебе, то допоможу́ тобі.
And he said, If the Syrian should prevail against me, then shalt thou deliver me: and if the children of Ammon should prevail against thee, then will I deliver thee.
13 Будь мужній, і стіймо міцно за наро́д наш та за міста́ нашого Бога, а Господь нехай зробить, що́ добре в оча́х Його́!“
Be of good courage, and let us be strong, for our people, and for the cities of our God: and the Lord shall do what [is] good in his eyes.
14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сирі́ян до бо́ю, то ті повтікали перед ним.
So Joab and the people that were with him set themselves in battle array against the Syrians, and they fled from them.
15 А аммоні́тяни побачили, що повтікали сирі́яни, то й вони повтікали перед братом його Ав'шаєм, і ввійшли до міста, а Йоа́в прибув до Єрусалиму.
And the children of Ammon saw that the Syrians fled, and they also fled from before Abesai, and from before Joab his brother, and they came to the city: and Joab came to Jerusalem.
16 А коли побачили сирі́яни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели́ сиріян, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового ві́йська, був перед ними.
And the Syrian saw that Israel had defeated him, and he sent messengers, and they brought out the Syrians from beyond the river; and Sophath the commander-in-chief of the forces of Adraazar [was] before them.
17 І було доне́сено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йорда́н та прийшов до них, і вста́вився проти них. І встанови́вся Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.
And it was told David; and he gathered all Israel, and crossed over Jordan, and came upon them, and set the battle in array against them. So David set [his army] in array to fight against the Syrians, and they fought against him.
18 І побігли сирі́яни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сирі́ян сім тисяч колесни́ць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника ві́йська...
And the Syrians fled from before Israel; and David slew of the Syrians seven thousand [riders in] chariots, and forty thousand infantry, and he slew Sophath the commander-in-chief of the forces.
19 А коли Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замири́лися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммоні́тянам.
And the servants of Adraazar saw that they were defeated before Israel, and they made peace with David and served him: and the Syrians would not any more help the children of Ammon.
