1 хроніки 17

1 І сталося, як Давид сидів був у домі своїм, то сказав Давид до пророка Натана: „Ось я сиджу́ в ке́дровому домі, а ковчег Господнього заповіту — під занаві́сами!“

David loe angmah ih im ah oh naah, tahmaa Nathan khaeah, Khenah kai loe sidar thing hoiah sak ih im ah ka oh, Angraeng lokkamhaih thingkhong loe kahni im ah oh sut, tiah thuih.

2 I сказав Ната́н до Давида: „Зроби все, що в серці твоєму, бо Бог із тобою!“

Nathan mah David khaeah, Nang khaeah Sithaw oh pongah, palung thungah na poek ih hmuennawk boih to sah ah, tiah a naa.

3 І сталося тієї ночі, і було́ Боже слово до Натана, говорячи:

To na aqum ah Sithaw ih lok Nathan khaeah angzoh;

4 „Іди, і скажеш Моєму рабові Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені цього храма на перебува́ння.

caeh ah loe ka tamna David khaeah, Angraeng mah, Ka ohhaih im loe nang mah na sah mak ai;

5 Бо Я не сидів у храмі від дня, коли вивів Ізраїля, аж до дня цього, і ходив від шатра́ до шатра́, і від намету до намету.

Izip prae hoi Israel ka zaeh na ni hoi kamtong vaihni ni khoek to im ah ka om ai vop; toe kahni im maeto hoi maeto ah ka caeh moe, ohhaih ahmuen maeto hoi maeto bangah kang puen, tiah thuih, tiah thui paeh.

6 Скрізь, де тільки ходив Я між усім Ізраїлем, чи сказав Я хоч слово котро́му з Ізраїлевих су́ддів, яким наказав Я па́сти народа Мого: Чому́ ви не збудували Мені ке́дрового храма?

Israel caanawk hoi ka caehhaih ahmuen kruekah, kai ih kaminawk to pacah hanah, Israel lokcaekkungnawk khaeah, Tipongah kai han sidar im na sah o ai loe, tiah ka naa vaih maw?

7 А тепер так скажеш рабові Моєму Давидові: Так сказав Господь Савао́т: Я взяв тебе з пасови́ська від ота́ри, щоб став ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем.

To pongah ka tamna David khaeah, misatuh Angraeng mah, Misatuh kaminawk ih Angraeng mah, Kai ih kami Israel caanawk ukkung ah oh hanah, nang hae tuu toephaih tuu khongkha thung hoiah ka lak han,

8 І був Я з тобою скрізь, де́ ти ходив, і ви́нищив Я всіх ворогів Твоїх перед тобою, і зробив Я тобі ім'я́, як ім'я́ тих великих, що на землі.

na caehhaih ahmuen kruekah kang oh thuih moe, na hmaa ih misanawk to kang haek pae boih han; long ah ahmin amthang koek kaminawk baktiah na hmin kang ohsak han.

9 І дав Я місце Моє́му наро́дові Ізраїлеві, і посадив його так, що він перебува́тиме на тому́ самому місці. І він уже не тремті́тиме, а кри́вдники не будуть нищити його, як перше.

Kaimah ih kami Israelnawk hanah ahmuen to ka paek han, nihcae loe angpuen o mak ai boeh, angmacae ohhaih ahmuen ah oh o thai hanah, ka tlingh han; tangsuek ah a oh o ih baktih toengah, kahoih ai kaminawk mah hnaphnae o mak ai boeh,

10 А від днів, коли Я настанови́в су́ддів над Своїм наро́дом, Ізраїлем, то пони́зив усіх ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що Господь збудує тобі дім.

kaimah ih kami Israelnawk nuiah lokcaekkung mah uk nathuem ih baktiah om o mak ai boeh; na misanawk to tha ka zoksak boih han. Angraeng mah ni nang hanah im na sah pae tih, tiah kang thuih.

11 І станеться, коли ви́повняться твої дні, щоб піти до батькі́в своїх, то Я поста́влю по тобі твоє насіння, що буде з синів твоїх, і поставлю міцно його царство.

Nang ih aninawk to boeng moe, nam panawk khae oh hanah na caeh naah, nang khae hoi tacawt caanawk thung ih, na capa maeto ka pathawk moe, anih ukhaih prae to ka sak han.

12 Він збудує Мені храм, а Я поста́влю його тропа міцно аж навіки.

Anih mah ni kai hanah im sah tih, anih ih angraeng tangkhang loe dungzan khoek to ka caksak han.

13 Я бу́ду йому за батька, а він буде Мені за сина, а милости Своєї Я не відійму́ від нього, як відняв Я від того, що був перед тобою.

Kai loe anih ih ampa ah ka oh han, anih loe ka capa ah om tih; na hmaa ah kaom kaminawk khae hoi ka lak pae ih baktih toengah, ka tahmenhaih anih khae hoi ka zuk mak ai boeh.

14 І поставлю його в храмі Своїм та в царстві Своїм аж навіки, і трон його буде міцно стояти навіки“.

Anih to ka im hoi ka prae ah dungzan khoek to ka suek han, anih ih angraeng tangkhang loe dungzan khoek to cak tih, tiah thuih, tiah thui paeh, tiah a naa.

15 За всіма́ цими словами, за всім цим виді́нням, — так говорив Ната́н до Давида.

Hae ah thuih ih loknawk hoi hae hnuksakhaih hmuen baktih toengah, Nathan mah David khaeah thuih pae.

16 І прийшов цар Давид, і сів перед Господнім лицем та й промовив: „Хто́ я, Господи, Боже, і що́ таке дім мій, що Ти довів мене аж сюди?

David siangpahrang loe imthung ah caeh, Angraeng hmaa ah anghnut moe, Aw Angraeng Sithaw, kai loe kawbaktih kami ah maw ka oh moe, ka imthung takoh doeh kawbangmaw ka oh o moe, hae ahmuen khoek to nang zaehhoih?

17 Та й це було мале в оча́х Твоїх, Боже, і Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, і Ти показав мені покоління лю́дське, і підніс мене, Господи Боже!

Toe Aw Sithaw, hae hmuen loe na mikhnukah tetta ah ni oh, kalen parai na tamna imthung takoh hmalam to nang thuih boih boeh; Aw Angraeng Sithaw, kai hae pakoeh koi kaom kasang koek kaminawk baktiah nang khet boeh.

18 Що́ Давид додасть ще до Твого на вшанува́ння Твого раба? А Ти Свого раба знаєш!

Na tamna hae na panoek boeh pongah, David mah timaw thui thai vop tih?

19 Господи, ради Свого раба та за серцем Своїм зробив Ти все це велике, щоб завідо́мити про всі ті великі речі.

Aw Angraeng, na tamna nuiah na koehhaih baktiah, kalen parai hae hmuennawk boih amtuengsak hanah, kalen parai hmuennawk hae na suek boeh.

20 Господи, нема Такого, як Ти, і нема Бога, окрім Тебе, за всім тим, що́ ми чули своїми уши́ма.

Aw Angraeng, nang baktih mi doeh om ai; naa hoi ka thaih o boih ih baktih toengah, nang ai ah loe kalah Sithaw roe om ai.

21 І який є ще один люд на землі, як Твій наро́д, Ізраїль, щоб Бог приходив ви́купити його Собі за наро́да, і щоб установити Собі ймення великих та страшни́х рече́й, щоб ви́гнати наро́ди перед наро́дом Своїм, якого Ти ви́купив із Єгипту?

Izip prae thung hoi na krang ih nangmah ih kaminawk hmaa ah, prae kaminawk haekhaih rang hoiah nang to zitthok kalen ahmin ah suek hanah, Sithaw mah angmah ih kami ah oh hanah akrang ih, nangmah ih kami Israel hoi kanghmong acaeng maeto long nui ah oh maw?

22 І зробив Ти наро́д Свій, Ізраїля, Собі за наро́да аж навіки, і Ти, Господи, став йому́ за Бога!

Nangmah ih kami Israel caanawk loe dungzan khoek to nang ih kami ah oh o thai hanah, na sak boeh, Angraeng, nang loe nihcae ih Sithaw ah na oh.

23 А тепер, Господи, нехай стане певним аж навіки те слово, яке говорив Ти про Свого раба, і зроби, як говорив!

To pongah vaihiah, Angraeng, na thuih ih na tamna hoi a imthung takoh hmuennawk to dungzan khoek to caksak ah; na thuih ih lok baktiah sah ah.

24 А Твоє Ім'я́ нехай буде міцне́, і нехай буде велике аж навіки, щоб казали: Господь Савао́т, Бог Ізраїлів — Бог для Ізраїля, а дім Твого раба Давида поста́влений міцно перед лицем Твоїм.

Na hmin dungzan khoek to len hanah, to tiah cak nasoe; misatuh kaminawk ih Angraeng, Israel Sithaw loe, Israel kaminawk ih Sithaw ah oh; na tamna David ih im loe na hmaa ah cak nasoe, tiah thuih.

25 Бо Ти, Боже мій, об'явив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитися перед лицем Твоїм.

Aw ka Sithaw, nang hanah im kang sak pae han, tiah na tamna khaeah nang thuih pongah, na tamna loe na hmaa ah lawkthuih koehhaih palungthin a tawnh.

26 А тепер, Господи, Ти Той Бог, і сказав про Свого раба оце добре.

Aw Angraeng, nang loe Sithaw ah na oh! Na tamnanawk khaeah hae lokkamhaih hae na suek boeh.

27 А тепер був Ти ласка́вий поблагословити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, Господи, поблагословив, — і він поблагосло́влений навіки!“

To pongah vaihi na hmaa ah dungzan ah oh thaih moe, na tamna ih im tahamhoihaih paek hanah, anghoehaih palungthin tawn rae ah; Aw Angraeng, tahamhoihaih nang paek boeh pongah, dungzan khoek to tahamhoihaih to hnu tih boeh, tiah lawkthuih.