До римлян 7

1 Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?

Knowe yee not, brethren, (for I speake to them that knowe the Lawe) that the Lawe hath dominion ouer a man as long as he liueth?

2 Бо мужня жона з живим мужем звязана законом, як же вмре муж її, тоді вона відзволена від мужа.

For the woman which is in subiection to a man, is bound by the Lawe to the man, while he liueth: but if the man bee dead, shee is deliuered from the lawe of the man.

3 Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коди ж умре муж Її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.

So then, if while the man liueth, she taketh another man, she shalbe called an adulteresse: but if the man be dead, she is free from the Law, so that shee is not an adulteresse, though shee take another man.

4 Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тілом Христовим, щоб бути вам иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.

So yee, my brethren, are dead also to the Law by ye body of Christ, that ye should be vnto an other, euen vnto him that is raised vp from the dead, that we should bring foorth fruite vnto God.

5 Як були бо ми в тїдї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смерті.

For when we were in ye flesh, the affections of sinnes, which were by the Law, had force in our members, to bring foorth fruit vnto death.

6 Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.

But now we are deliuered from the Lawe, he being dead in whom we were holden, that we should serue in newnesse of Spirite, and not in the oldnesse of the letter.

7 Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.

What shall we say then? Is the Lawe sinne? God forbid. Nay, I knewe not sinne, but by the Lawe: for I had not knowen lust, except the Lawe had sayd, Thou shalt not lust.

8 Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.

But sinne tooke an occasion by ye commandement, and wrought in me all maner of concupiscence: for without the Lawe sinne is dead.

9 Я ж колись жив окреме закому; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.

For I once was aliue, without the Law: but when the commandement came, sinne reuiued,

10 І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.

But I died: and the same commandement which was ordeined vnto life, was found to be vnto me vnto death.

11 Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.

For sinne tooke occasion by the commandement, and deceiued me, and thereby slewe me.

12 Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.

Wherefore the Lawe is holy, and that commandement is holy, and iust, and good.

13 Хиба ж добро принесло мені смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.

Was that then which is good, made death vnto me? God forbid: but sinne, that it might appeare sinne, wrought death in me by that which is good, that sinne might be out of measure sinfull by the commandement.

14 Знаємо бо, що закон духовний, я ж тілесний, проданий під гріх.

For we knowe that the Law is spirituall, but I am carnall, solde vnder sinne.

15 Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.

For I alow not that which I do: for what I would, that do I not: but what I hate, that do I.

16 Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.

If I doe then that which I woulde not, I consent to the Lawe, that it is good.

17 Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в мені.

Nowe then, it is no more I, that doe it, but sinne that dwelleth in me.

18 Знаю бо, що не живе в мені (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотіннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).

For I know, that in me, that is, in my flesh, dwelleth no good thing: for to wil is preset with me: but I find no meanes to perform that which is good.

19 Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.

For I doe not the good thing, which I would, but the euil, which I would not, that do I.

20 Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже. не я те роблю, а гріх, що домує в мені.

Nowe if I do that I would not, it is no more I that doe it, but the sinne that dwelleth in me.

21 Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.

I finde then that when I would doe good, I am thus yoked, that euill is present with me.

22 Бо я кохаюсь у законі Божому по нутряному чоловікові,

For I delite in the Law of God, concerning the inner man:

23 бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і иідневолюе мене законові гріха, що в членах моїх.

But I see another Law in my members, rebelling against the Lawe of my minde, and leading me captiue vnto the lawe of sinne, which is in my members.

24 Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тіла смерти сієї?

O wretched man that I am, who shall deliuer me from the body of this death!

25 Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тілом же закону гріховному.

I thanke God through Iesus Christ our Lord. Then I my selfe in my minde serue the Lawe of God, but in my flesh the lawe of sinne.