До римлян 6
1 Що ж скажемо? чи зостанемось у грісі, щоб благодать помножилась? Нехай не буде (так).
What shall we say then? Shall we continue in sin, that grace may abound?
2 Ми, що померли гріхом, як ще жити мем в йому?
May it never be! We who died to sin, how could we live in it any longer?
3 Хиба не знаєте, що скільки нас у Христа Ісуса охрестилось, у смерть Його охрестились?
Or do not you know that all of us who were baptized into Christ Jesus were baptized into his death?
4 Бо погреблись ми з Ним через хрещеннє у смерть, щоб, як Христос устав із мертвих славою Отця, так і ми в обновленню життя ходили.
We were buried therefore with him through baptism into death, that just as Christ was raised from the dead through the glory of the Father, so we also might walk in newness of life.
5 Коли бо ми з'єднані (з Ним) подобиєм смерти Його, то й (подобиєм) воскресення будемо,
For if we have become united with him in the likeness of his death, we will also be part of his resurrection;
6 знаючи, що давнього нашого чоловіка з Ним розпято, щоб зникло тїло гріховне, щоб не служити нам більш гріху.
knowing this, that our old man was crucified with him, that the body of sin might be done away with, so that we would no longer be in bondage to sin.
7 Хто бо вмер, той визволивсь од гріха.
For he who has died has been freed from sin.
8 Коли ж ми вмерли з Христом, віруємо, що й жити мем з Ним,
But if we died with Christ, we believe that we will also live with him,
9 знаючи, що Христос, уставши з мертвих, уже більш не вмре: смерть над Ним більш не панує.
knowing that Christ, being raised from the dead, dies no more. Death no longer has dominion over him!
10 Бо що вмер, за гріх вмер Він раз, а що живе, Богові живе.
For the death that he died, he died to sin one time; but the life that he lives, he lives to God.
11 Так само й ви думайте, що ви мертві вже гріху, живі ж Богові, у Христі Ісусі, Господі нашім.
Thus consider yourselves also to be dead to sin, but alive to God in Christ Jesus our Lord.
12 Нехай же не царює гріх у смертному вашому тїлї, так щоб коритись йому в похотях його;
Therefore do not let sin reign in your mortal body, that you should obey it in its lusts.
13 анї оддавайте членів ваших гріху, (яко) знаряддє неправді, а оддавайте себе Богові, яко з мертвих оживших, і члени ваші, (яко) знаряддє правди, Богові.
Also, do not present your members to sin as instruments of unrighteousness, but present yourselves to God as alive from the dead, and your members as instruments of righteousness to God.
14 Гріх бо над вами нехай не панує; не під законом бо ви, а під благодаттю.
For sin will not have dominion over you, for you are not under law, but under grace.
15 Що ж? чи будемо грішити, що ми не під законом, а під благодаттю? Нехай не буде.
What then? Shall we sin because we are not under law but under grace? May it never be!
16 Хиба не знаєте, що кому оддаєте себе в слуги на послух, того ви й слуги, кого слухаєте: чи то гріха на смерть, чи слухання на праведність?
Do not you know that when you present yourselves as servants and obey someone, you are the servants of whomever you obey, whether of sin to death, or of obedience to righteousness?
17 Дяка ж Богові, що ви були слугами гріха, та послухали від серця тої науки, якій і піддались.
But thanks be to God that, whereas you were bondservants of sin, you became obedient from the heart to that form of teaching to which you were delivered.
18 Визволивши ся ж од гріха, зробились ви слугами правди.
Being made free from sin, you became bondservants of righteousness.
19 По чоловічи глаголю ради немочи тіла вашого: як ви оддавали члени ваші в слуги нечистоті і беззаконню на беззаконнє, так тепер оддайте члени ваші в слуги правді на сьвятість.
I speak in human terms because of the weakness of your flesh; for as you presented your members as servants to uncleanness and to wickedness upon wickedness, even so now present your members as servants to righteousness for sanctification.
20 Коли бо ви були слугами гріха, вільні (нагі) були від праведності.
For when you were servants of sin, you were free from righteousness.
21 Який же тоді мали ви овощ з того, чого тепер соромитесь? конець бо того - смерть.
What fruit then did you have at that time in the things of which you are now ashamed? For the end of those things is death.
