< До римлян 3 >
1 Чим же переважує Жидовин? або яка користь з обрізання?
2 Велика на всякий спосіб: найперше бо, що їм були звірені словеса Божі.
3 Що бо, що не увірували деякі? Хиба невірство їх віру Божу оберне в нїщо?
4 Нехай не буде (так). Нї, (нехай буде) Бог правдивий, усякий же чоловік омана, яко ж писано: Щоб оправдив ся Ти в словах Твоїх, і побідив, як судити меш ся.
5 Коли ж неправда наша Божу правду викликав, що скажемо? Хиба неправеден Бог, що посилав кару? (яко чоловік глаголю.)
6 Нехай не буде (так). Як же бо мав би Бог судити сьвіт?
7 Коли бо істина Божа через мрю оману ще побагатшала на славу Його, чого ж іще й менї, яко грішникові, осудженим бути?
8 А не (так тому бути), як нас хулять, і як говорять деякі, нїби ми кажемо, що нумо робити лихе, щоб прийшло добре? Праведний суд на таких.
9 Що ж? ми луччі? Ніяк (не луччі); попереду бо укорили ми й Жидів і Греків, що вони всі під гріхом,
10 яко ж писано: що нема праведного нікого,
11 нема, хто розумів би, нема, хто шукав би Бога,
12 всі відхилились, вкупі нікчемні стали; нема, хто робив би добро, нема аж до одного.
13 Гріб відчинений горло їх, язиками своїми підводили; отрута гадюча під губами їх;
14 котрих уста клятьби і гіркости повні;
15 скорі ноги їх проливати кров;
16 руїна та здиднї на дорогах їх,
17 а дороги мирної не пізнали.
18 Нема страху Божого перед очима їх.
19 Знаємо ж, що скільки закон говорить, тим, що під законом, говорить, щоб усякі уста загородились, і винен був увесь сьвіт Богові;
20 тим що дїлами закону не справдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха.
21 Тепер же окреме закону правда Божа явилась, сьвідкована від закону й пророків;
22 правда ж Бога через віру Ісус. Христову усім і на всїх віруючих-нема бо ріжницї:
23 всі бо згрішили, і лишені слави Божої,
24 оправдають ся (ж) дарма благодаттю Його, викупленнєм, що в Христї Ісусї,
25 котрого предложив Бог на вблагальну жертву через віру в кров Його, щоб з'ясувати правду свою одпущеннєм прежнїх гріхів у довготерпінню Божому,
26 щоб з'ясувати (кажу) правду свою нинішнього часу, щоб був Він праведний і оправдуючий, хто з віри Ісусової.
27 Де ж величаннє? Виключене. Которим законом? учинків? Нї, а законом віри.
28 Думаємо оце, що чоловік оправ дуєть ся вірою, без учинків по закону.
29 Або Жидам Бог тільки, а й не поганам? Так, і поганам;
30 яко ж бо один Бог, що оправдує обрізаннє з віри і необрізаннє вірою.
31 То ми оце руйнуємо закон вірою? Нехай не буде (так). Нї, ми утверджуємо закон.