До римлян 3
1 Чим же переважує Жидовин? або яка користь з обрізання?
τι ουν το περισσον του ιουδαιου η τις η ωφελεια της περιτομης
2 Велика на всякий спосіб: найперше бо, що їм були звірені словеса Божі.
πολυ κατα παντα τροπον πρωτον μεν γαρ οτι επιστευθησαν τα λογια του θεου
3 Що бо, що не увірували деякі? Хиба невірство їх віру Божу оберне в нїщо?
τι γαρ ει ηπιστησαν τινες μη η απιστια αυτων την πιστιν του θεου καταργησει
4 Нехай не буде (так). Нї, (нехай буде) Бог правдивий, усякий же чоловік омана, яко ж писано: Щоб оправдив ся Ти в словах Твоїх, і побідив, як судити меш ся.
μη γενοιτο γινεσθω δε ο θεος αληθης πας δε ανθρωπος ψευστης καθως γεγραπται οπως αν δικαιωθης εν τοις λογοις σου και νικησης εν τω κρινεσθαι σε
5 Коли ж неправда наша Божу правду викликав, що скажемо? Хиба неправеден Бог, що посилав кару? (яко чоловік глаголю.)
ει δε η αδικια ημων θεου δικαιοσυνην συνιστησιν τι ερουμεν μη αδικος ο θεος ο επιφερων την οργην κατα ανθρωπον λεγω
6 Нехай не буде (так). Як же бо мав би Бог судити сьвіт?
μη γενοιτο επει πως κρινει ο θεος τον κοσμον
7 Коли бо істина Божа через мрю оману ще побагатшала на славу Його, чого ж іще й менї, яко грішникові, осудженим бути?
ει γαρ η αληθεια του θεου εν τω εμω ψευσματι επερισσευσεν εις την δοξαν αυτου τι ετι καγω ως αμαρτωλος κρινομαι
8 А не (так тому бути), як нас хулять, і як говорять деякі, нїби ми кажемо, що нумо робити лихе, щоб прийшло добре? Праведний суд на таких.
και μη καθως βλασφημουμεθα και καθως φασιν τινες ημας λεγειν οτι ποιησωμεν τα κακα ινα ελθη τα αγαθα ων το κριμα ενδικον εστιν
9 Що ж? ми луччі? Ніяк (не луччі); попереду бо укорили ми й Жидів і Греків, що вони всі під гріхом,
τι ουν προεχομεθα ου παντως προητιασαμεθα γαρ ιουδαιους τε και ελληνας παντας υφ αμαρτιαν ειναι
10 яко ж писано: що нема праведного нікого,
καθως γεγραπται ουκ εστιν δικαιος ουδε εις
11 нема, хто розумів би, нема, хто шукав би Бога,
ουκ εστιν ο συνιων ουκ εστιν ο εκζητων τον θεον
12 всі відхилились, вкупі нікчемні стали; нема, хто робив би добро, нема аж до одного.
παντες εξεκλιναν αμα ηχρειωθησαν ουκ εστιν ποιων χρηστοτητα ουκ εστιν εως ενος
13 Гріб відчинений горло їх, язиками своїми підводили; отрута гадюча під губами їх;
ταφος ανεωγμενος ο λαρυγξ αυτων ταις γλωσσαις αυτων εδολιουσαν ιος ασπιδων υπο τα χειλη αυτων
14 котрих уста клятьби і гіркости повні;
ων το στομα αρας και πικριας γεμει
15 скорі ноги їх проливати кров;
οξεις οι ποδες αυτων εκχεαι αιμα
16 руїна та здиднї на дорогах їх,
συντριμμα και ταλαιπωρια εν ταις οδοις αυτων
17 а дороги мирної не пізнали.
και οδον ειρηνης ουκ εγνωσαν
18 Нема страху Божого перед очима їх.
ουκ εστιν φοβος θεου απεναντι των οφθαλμων αυτων
19 Знаємо ж, що скільки закон говорить, тим, що під законом, говорить, щоб усякі уста загородились, і винен був увесь сьвіт Богові;
οιδαμεν δε οτι οσα ο νομος λεγει τοις εν τω νομω λαλει ινα παν στομα φραγη και υποδικος γενηται πας ο κοσμος τω θεω
20 тим що дїлами закону не справдить ся всяке тїло перед Ним; через закон бо познаннє гріха.
διοτι εξ εργων νομου ου δικαιωθησεται πασα σαρξ ενωπιον αυτου δια γαρ νομου επιγνωσις αμαρτιας
21 Тепер же окреме закону правда Божа явилась, сьвідкована від закону й пророків;
νυνι δε χωρις νομου δικαιοσυνη θεου πεφανερωται μαρτυρουμενη υπο του νομου και των προφητων
22 правда ж Бога через віру Ісус. Христову усім і на всїх віруючих-нема бо ріжницї:
δικαιοσυνη δε θεου δια πιστεως ιησου χριστου εις παντας και επι παντας τους πιστευοντας ου γαρ εστιν διαστολη
23 всі бо згрішили, і лишені слави Божої,
παντες γαρ ημαρτον και υστερουνται της δοξης του θεου
24 оправдають ся (ж) дарма благодаттю Його, викупленнєм, що в Христї Ісусї,
δικαιουμενοι δωρεαν τη αυτου χαριτι δια της απολυτρωσεως της εν χριστω ιησου
25 котрого предложив Бог на вблагальну жертву через віру в кров Його, щоб з'ясувати правду свою одпущеннєм прежнїх гріхів у довготерпінню Божому,
ον προεθετο ο θεος ιλαστηριον δια της πιστεως εν τω αυτου αιματι εις ενδειξιν της δικαιοσυνης αυτου δια την παρεσιν των προγεγονοτων αμαρτηματων εν τη ανοχη του θεου
26 щоб з'ясувати (кажу) правду свою нинішнього часу, щоб був Він праведний і оправдуючий, хто з віри Ісусової.
προς ενδειξιν της δικαιοσυνης αυτου εν τω νυν καιρω εις το ειναι αυτον δικαιον και δικαιουντα τον εκ πιστεως ιησου
27 Де ж величаннє? Виключене. Которим законом? учинків? Нї, а законом віри.
που ουν η καυχησις εξεκλεισθη δια ποιου νομου των εργων ουχι αλλα δια νομου πιστεως
28 Думаємо оце, що чоловік оправ дуєть ся вірою, без учинків по закону.
λογιζομεθα ουν πιστει δικαιουσθαι ανθρωπον χωρις εργων νομου
29 Або Жидам Бог тільки, а й не поганам? Так, і поганам;
η ιουδαιων ο θεος μονον ουχι δε και εθνων ναι και εθνων
30 яко ж бо один Бог, що оправдує обрізаннє з віри і необрізаннє вірою.
επειπερ εις ο θεος ος δικαιωσει περιτομην εκ πιστεως και ακροβυστιαν δια της πιστεως
31 То ми оце руйнуємо закон вірою? Нехай не буде (так). Нї, ми утверджуємо закон.
νομον ουν καταργουμεν δια της πιστεως μη γενοιτο αλλα νομον ιστωμεν
