До римлян 14

1 Немогаючого ж у вірі приймайте не на розбіраннє думок.

Tistega, ki je v veri slaboten, sprejmite, toda ne k dvomljivim pričkanjem.

2 Один вірує, (що можна) їсти все, а знемогаючий зїллє (нехай) їсть.

Kajti nekdo veruje, da lahko jé vse stvari; drug, ki je šibek, jé zelišča.

3 Хто їсть, нехай тому, хто не їсть, не докоряє, а хто не їсть, нехай того, хто їсть, не осуджує; Бог бо його прийняв.

Naj tisti, ki jé, ne prezira tistega, ki ne jé; in kdor ne jé, naj ne sodi tistega, ki jé; kajti Bog ga je sprejel.

4 Ти хто єси, що судиш чужого слугу? своєму панові стоїть він, або падає. Устоїть же, бо здолїе Бог поставити його.

Kdo si ti, da sodiš služabnika drugega moža? Svojemu lastnemu gospodarju stoji ali pade. Da, obdržan bo pokonci; kajti Bog ga je zmožen postaviti pokonci.

5 Инший шанує (один) день над (другий) день; инший же судить про всякий день Кожен у своїй мислї нехай буде певен.

Nek človek čisla en dan nad drugim, drugi čisla vsak dan enako. Naj bo vsak v svojem lastnem mišljenju popolnoma prepričan.

6 Хто вважає на день, Господові вважає; і хто не вважає на день, Господеві не вважає. Хто їсть, Господеві їсть, бо дякує Богу; і хто не їсть, Господеві не їсть, та й дякує Богу.

Kdor upošteva dan, ga upošteva za Gospoda; kdor pa dneva ne upošteva, ga ne upošteva Gospodu. Kdor jé, jé za Gospoda, kajti zahvale daje Bogu; kdor pa ne jé, ne jé Gospodu in zahvalo daje Bogu.

7 Нїхто бо з нас собі не живе, і нїхто собі не вмирає.

Kajti nihče izmed nas ne živi zase in noben človek ne umira zase.

8 Бо коли живемо, Господеві живемо; й коли вмираємо, Господеві вмираємо; то, чи живемо, чи вмираємо, ми Господнї.

Kajti če živimo, živimo za Gospoda; in če umremo, umremo za Gospoda. Če torej živimo ali umremo, smo Gospodovi.

9 На се бо Христос і вмер, і воскрес, і ожив, щоб і над мертвими, й над живими панувати.

Kajti zato je Kristus tako umrl kakor vstal in oživel, da bi bil lahko Gospod tako mrtvih kakor živih.

10 Ти ж чого судиш брата твого? або й ти, чого докоряєш брата твого? Усї бо станемо перед судищем Христовим.

Toda zakaj sodiš svojega brata? Ali zakaj zasmehuješ svojega brata? Kajti vsi bomo stali pred Kristusovim sodnim stolom.

11 Писано бо: Як живу, глаголе Господь, що передо мною поклонить ся всяке колїно, і всякий язик визнавати ме Бога.

Kajti pisano je: ›Kakor jaz živim, govori Gospod, bo vsako koleno pokleknilo k meni in vsak jezik bo priznal Boga.‹

12 Тим же кожен э нас за себе позалїк дасть Богу.

Tako bo potem vsak izmed nas Bogu dal obračun o sebi.

13 Оце ж більш один одного не осуджуймо, а лучче розсуджуйте, як би не класти спотикання брату, або поблазнї.

Torej ne sodimo več drug drugega, temveč raje sodimo to, da noben človek ne postavi kamna spotike ali priložnosti, da pade, na pot svojega brata.

14 Знаю я і впевнивсь у Христї Ісусї, що нїщо нескверне само собою; тільки, хто думає, що воно скверне, тому й скверне.

Vem in po Gospodu Jezusu sem prepričan, da ni nič sámo po sebi nečisto; toda temu, ki mêni, da je karkoli nečisto, je to zanj nečisto.

15 Коли ж через їжу брат твій сумує, то вже не по любови ходиш. Не погубляй їжею твоєю того, за кого Христос умер.

Toda če je tvoj brat užaloščen s tvojo jedjo, torej ne živiš v ljubezni. S svojo jedjo ne uničuj tega, za kogar je Kristus umrl.

16 Нехай же не ганить ся ваше добре.

Naj se potem o vašem dobrem ne govori zlo,

17 Бо царство Боже не їжа і питте, а правда, і впокій, і радощі в Дусі сьвятім.

kajti Božje kraljestvo ni hrana in pijača, temveč pravičnost in mir in radost v Svetem Duhu.

18 Хто бо в сьому служить Христу, той любий Богові і шануваний між людьми.

Kajti kdor v teh stvareh služi Kristusu, je sprejemljiv za Boga in potrjen od ljudi.

19 Тому ж отеє побиваймось. за тим, що для впокою і для збудовання спільного.

Prizadevajmo si torej za stvari, ki delajo za mir in za stvari, s katerimi lahko eden izgrajuje drugega.

20 Ради їжи не руйнуй діла Божого. Все чисте, тільки лихо чоловікові, що їсть із спотиканнєм.

Zaradi hrane ne uničuj Božjega dela. Vse stvari so zares čiste; toda zlo je za tistega človeka, ki jé s spotiko.

21 Добре не їсти мясива, анї пити вина, нї (такого), від чого брат твій спотикаєть ся або блазнить ся, або знемогає.

Dobro je ne jesti mesa niti piti vina niti katerekoli stvari, s čimer se tvoj brat spotika ali je užaljen ali je postal slaboten.

22 Ти маєш віру? май (її) собі перед Богом. Блажен, хто не осуджує себе в тому, що похваляв.

Imaš vero? Imej jo zase pred Bogom. Srečen je, kdor sebe ne obsoja v tej stvari, ki jo on dopušča.

23 Хто ж сумнить ся, чи їсти, осудить ся, бо (їсть) не по вірі; все ж, що не по вірі, гріх.

Kdor pa dvomi, je obsojen če jé, ker ne jé iz vere; kajti karkoli ni iz vere, je greh.