До Филимона 1
1 Павел, вязник Ісуса Христа, та Тимотей брат, Филимонові, нашому любому і помічникові,
Paulus vinctus Christi Jesu, et Timotheus frater, Philemoni dilecto, et adjutori nostro,
2 та любій Апфиї, та Архипові, товаришеві воїну нашому і домашній твоїй церкві:
et Appiæ sorori carissimæ, et Archippo commilitoni nostro, et ecclesiæ, quæ in domo tua est.
3 Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
Gratia vobis, et pax a Deo Patre nostro, et Domino Jesu Christo.
4 Дякую Богу моєму всякого часу, згадуючи тебе в молитвах моїх,
Gratias ago Deo meo, semper memoriam tui faciens in orationibus meis,
5 чуючи про любов твою та віру, що маєш до Господа Ісуса і до всїх сьвятих,
audiens caritatem tuam, et fidem, quam habes in Domino Jesu, et in omnes sanctos:
6 щоб спільність віри твоя була дїйственна в розумінню всякого добра, яке в вас є через Христа Ісуса.
ut communicatio fidei tuæ evidens fiat in agnitione omnis operis boni, quod est in vobis in Christo Jesu.
7 Велику бо маємо радість і утїху з любови твоєї, бо серця сьвятих пізнали одради через тебе, брате.
Gaudium enim magnum habui, et consolationem in caritate tua: quia viscera sanctorum requieverunt per te, frater.
8 Тим, хоч велику сьміливость маю в Христї, наказувати тобі, що треба,
Propter quod multam fiduciam habens in Christo Jesu imperandi tibi quod ad rem pertinet:
9 та ради дюбови лучче благаю, бувши таким, як Павел, старець, тепер же і вязник Ісуса Христа;
propter caritatem magis obsecro, cum sis talis, ut Paulus senex, nunc autem et vinctus Jesu Christi:
10 благаю тебе про мого сина, котрого я породив у кайданах моїх, Онисима,
obsecro te pro meo filio, quem genui in vinculis, Onesimo,
11 колись тобі непотрібного, тепер же тобі й менї вельми потрібного, котрого я послав,
qui tibi aliquando inutilis fuit, nunc autem et mihi et tibi utilis,
12 ти ж його, чи то серце моє, прийми.
quem remisi tibi. Tu autem illum, ut mea viscera, suscipe:
13 Хотїв був я при собі держати його, щоб замість тебе служив менї в кайданах благовістя;
quem ego volueram mecum detinere, ut pro te mihi ministraret in vinculis Evangelii:
14 та без твоєї волї не хотів я нічого зробити, щоб не мов по неволі добро твоє було, а по волї.
sine consilio autem tuo nihil volui facere, uti ne velut ex necessitate bonum tuum esset, sed voluntarium.
Forsitan enim ideo discessit ad horam a te, ut æternum illum reciperes: (aiōnios g166)
16 вже не яко слугу, а вище слуги, яко брата любого, найбільше менї, скілько ж більше тобі, і по тілу, і в Господї.
jam non ut servum, sed pro servo carissimum fratrem, maxime mihi: quanto autem magis tibi et in carne, et in Domino?
17 Коди ж маєш мене за спільника, прийми його, як мене.
Si ergo habes me socium, suscipe illum sicut me:
18 Коли ж чим обидив тебе, або (чим) винуватий, на менї те полїчи.
si autem aliquid nocuit tibi, aut debet, hoc mihi imputa.
19 Я, Павел, написав рукою моєю: я оддам, щоб не казати тобі, що і сам себе менї завинуватив.
Ego Paulus scripsi mea manu: ego reddam, ut non dicam tibi, quod et teipsum mihi debes:
20 Так, брате, нехай маю потіху з тебе в Господї, звесели серце моє в Господї.
ita, frater. Ego te fruar in Domino: refice viscera mea in Domino.
21 Надіявшись на слухняність твою, написав я тобі, знаючи, що і більш, ніж говорю, зробиш.
Confidens in obedientia tua scripsi tibi: sciens quoniam et super id, quod dico, facies.
22 Разом же наготов менї і господу, надіюсь бо, що молитвами вашими буду дарований вам.
Simul autem et para mihi hospitium: nam spero per orationes vestras donari me vobis.
23 Витають тебе Єпафрас, товариш, неволї моєї в Христї Ісусї,
Salutat te Epaphras concaptivus meus in Christo Jesu,
24 Марко, Аристарх, Димас, Лука, помічники мої.
Marcus, Aristarchus, Demas, et Lucas, adjutores mei.
25 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим. Амінь.
Gratia Domini nostri Jesu Christi cum spiritu vestro. Amen.
