До Филимона 1
1 Павел, вязник Ісуса Христа, та Тимотей брат, Филимонові, нашому любому і помічникові,
παυλος δεσμιος χριστου ιησου και τιμοθεος ο αδελφος φιλημονι τω αγαπητω και συνεργω ημων
2 та любій Апфиї, та Архипові, товаришеві воїну нашому і домашній твоїй церкві:
και απφια τη αγαπητη και αρχιππω τω συστρατιωτη ημων και τη κατ οικον σου εκκλησια
3 Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
χαρις υμιν και ειρηνη απο θεου πατρος ημων και κυριου ιησου χριστου
4 Дякую Богу моєму всякого часу, згадуючи тебе в молитвах моїх,
ευχαριστω τω θεω μου παντοτε μνειαν σου ποιουμενος επι των προσευχων μου
5 чуючи про любов твою та віру, що маєш до Господа Ісуса і до всїх сьвятих,
ακουων σου την αγαπην και την πιστιν ην εχεις προς τον κυριον ιησουν και εις παντας τους αγιους
6 щоб спільність віри твоя була дїйственна в розумінню всякого добра, яке в вас є через Христа Ісуса.
οπως η κοινωνια της πιστεως σου ενεργης γενηται εν επιγνωσει παντος αγαθου του εν υμιν εις χριστον ιησουν
7 Велику бо маємо радість і утїху з любови твоєї, бо серця сьвятих пізнали одради через тебе, брате.
χαραν γαρ εχομεν πολλην και παρακλησιν επι τη αγαπη σου οτι τα σπλαγχνα των αγιων αναπεπαυται δια σου αδελφε
8 Тим, хоч велику сьміливость маю в Христї, наказувати тобі, що треба,
διο πολλην εν χριστω παρρησιαν εχων επιτασσειν σοι το ανηκον
9 та ради дюбови лучче благаю, бувши таким, як Павел, старець, тепер же і вязник Ісуса Христа;
δια την αγαπην μαλλον παρακαλω τοιουτος ων ως παυλος πρεσβυτης νυνι δε και δεσμιος ιησου χριστου
10 благаю тебе про мого сина, котрого я породив у кайданах моїх, Онисима,
παρακαλω σε περι του εμου τεκνου ον εγεννησα εν τοις δεσμοις μου ονησιμον
11 колись тобі непотрібного, тепер же тобі й менї вельми потрібного, котрого я послав,
τον ποτε σοι αχρηστον νυνι δε σοι και εμοι ευχρηστον ον ανεπεμψα
12 ти ж його, чи то серце моє, прийми.
συ δε αυτον τουτ εστιν τα εμα σπλαγχνα προσλαβου
13 Хотїв був я при собі держати його, щоб замість тебе служив менї в кайданах благовістя;
ον εγω εβουλομην προς εμαυτον κατεχειν ινα υπερ σου διακονη μοι εν τοις δεσμοις του ευαγγελιου
14 та без твоєї волї не хотів я нічого зробити, щоб не мов по неволі добро твоє було, а по волї.
χωρις δε της σης γνωμης ουδεν ηθελησα ποιησαι ινα μη ως κατα αναγκην το αγαθον σου η αλλα κατα εκουσιον
ταχα γαρ δια τουτο εχωρισθη προς ωραν ινα αιωνιον αυτον απεχης (aiōnios g166)
16 вже не яко слугу, а вище слуги, яко брата любого, найбільше менї, скілько ж більше тобі, і по тілу, і в Господї.
ουκετι ως δουλον αλλ υπερ δουλον αδελφον αγαπητον μαλιστα εμοι ποσω δε μαλλον σοι και εν σαρκι και εν κυριω
17 Коди ж маєш мене за спільника, прийми його, як мене.
ει ουν εμε εχεις κοινωνον προσλαβου αυτον ως εμε
18 Коли ж чим обидив тебе, або (чим) винуватий, на менї те полїчи.
ει δε τι ηδικησεν σε η οφειλει τουτο εμοι ελλογει
19 Я, Павел, написав рукою моєю: я оддам, щоб не казати тобі, що і сам себе менї завинуватив.
εγω παυλος εγραψα τη εμη χειρι εγω αποτισω ινα μη λεγω σοι οτι και σεαυτον μοι προσοφειλεις
20 Так, брате, нехай маю потіху з тебе в Господї, звесели серце моє в Господї.
ναι αδελφε εγω σου οναιμην εν κυριω αναπαυσον μου τα σπλαγχνα εν κυριω
21 Надіявшись на слухняність твою, написав я тобі, знаючи, що і більш, ніж говорю, зробиш.
πεποιθως τη υπακοη σου εγραψα σοι ειδως οτι και υπερ ο λεγω ποιησεις
22 Разом же наготов менї і господу, надіюсь бо, що молитвами вашими буду дарований вам.
αμα δε και ετοιμαζε μοι ξενιαν ελπιζω γαρ οτι δια των προσευχων υμων χαρισθησομαι υμιν
23 Витають тебе Єпафрас, товариш, неволї моєї в Христї Ісусї,
ασπαζονται σε επαφρας ο συναιχμαλωτος μου εν χριστω ιησου
24 Марко, Аристарх, Димас, Лука, помічники мої.
μαρκος αρισταρχος δημας λουκας οι συνεργοι μου
25 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим. Амінь.
η χαρις του κυριου ημων ιησου χριστου μετα του πνευματος υμων αμην [ προς φιλημονα εγραφη απο ρωμης δια ονησιμου οικετου ]
