До Филимона 1
1 Павел, вязник Ісуса Христа, та Тимотей брат, Филимонові, нашому любому і помічникові,
Milý příteli, milost a pokoj ať spočinou na tobě, sestře Apfii, Archipovi a celé tvé domácnosti! Píši ti z vězení, které mne potkalo pro Kristovu věc; je u mne právě Timoteus.
2 та любій Апфиї, та Архипові, товаришеві воїну нашому і домашній твоїй церкві:
3 Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
4 Дякую Богу моєму всякого часу, згадуючи тебе в молитвах моїх,
Stále děkuji v modlitbách Bohu za tvou věrnost Ježíši Kristu a lásku ke všem bratřím. A modlím se, abys poznal, kolik dobrého v nás může vyrůst působením Ježíše Krista.
5 чуючи про любов твою та віру, що маєш до Господа Ісуса і до всїх сьвятих,
6 щоб спільність віри твоя була дїйственна в розумінню всякого добра, яке в вас є через Христа Ісуса.
7 Велику бо маємо радість і утїху з любови твоєї, бо серця сьвятих пізнали одради через тебе, брате.
Tvá láska, bratře, mi způsobila velkou radost a povzbudila mne. Potěšil jsi tím srdce všech věřících.
8 Тим, хоч велику сьміливость маю в Христї, наказувати тобі, що треба,
Chci tě o něco poprosit. Mohl bych ti sice Kristovým jménem přikázat, co máš učinit, ale nebylo by to ode mne příliš laskavé.
9 та ради дюбови лучче благаю, бувши таким, як Павел, старець, тепер же і вязник Ісуса Христа;
Proto dávám přednost prosbě – jsem už starý člověk a teď ještě pro Krista v žaláři.
10 благаю тебе про мого сина, котрого я породив у кайданах моїх, Онисима,
Ta prosba se týká Onezima, kterého jsem zde ve vězení přivedl k víře a mám ho rád jako vlastního syna.
11 колись тобі непотрібного, тепер же тобі й менї вельми потрібного, котрого я послав,
Dosud ti způsobil více škody než užitku, ale nyní nám bude užitečný oběma.
12 ти ж його, чи то серце моє, прийми.
Posílám ti ho nazpět a s ním ti posílám své vlastní srdce.
13 Хотїв був я при собі держати його, щоб замість тебе служив менї в кайданах благовістя;
Rád bych si ho zde ponechal, aby mi ulehčil pobyt ve vězení.
14 та без твоєї волї не хотів я нічого зробити, щоб не мов по неволі добро твоє було, а по волї.
Nechci to však učinit bez tvého souhlasu, aby ten dobrý skutek nebyl vynucen, ale vyšel od tebe.
Snad proto se ti musel Onezimus na krátkou dobu vzdálit, aby byl navždycky tvým – (aiōnios g166)
16 вже не яко слугу, а вище слуги, яко брата любого, найбільше менї, скілько ж більше тобі, і по тілу, і в Господї.
ne otrokem, ale milovaným bratrem. Je-li tak drahý mně, oč víc bude milý i tobě – jako člověk i jako křesťan.
17 Коди ж маєш мене за спільника, прийми його, як мене.
Jestli jsem skutečně tvým přítelem, přijmi ho stejně, jako bych to byl já sám.
18 Коли ж чим обидив тебе, або (чим) винуватий, на менї те полїчи.
Jestli tě nějak poškodil nebo něco ukradl, připiš to na můj účet.
19 Я, Павел, написав рукою моєю: я оддам, щоб не казати тобі, що і сам себе менї завинуватив.
Já, Pavel, zaručuji se zde vlastní rukou, že ti to zaplatím. Nechci ti připomínat, že mi dlužíš celý svůj život.
20 Так, брате, нехай маю потіху з тебе в Господї, звесели серце моє в Господї.
Bratře, mysli na Pána a prokaž mi tu laskavost.
21 Надіявшись на слухняність твою, написав я тобі, знаючи, що і більш, ніж говорю, зробиш.
Nežádal bych tě o to, kdybych si nebyl jist, že uděláš ještě víc, než oč tě prosím.
22 Разом же наготов менї і господу, надіюсь бо, що молитвами вашими буду дарований вам.
Zároveň mi připrav nějaké ubytování. Doufám, že díky vašim modlitbám budu se k vám moci brzo vrátit.
23 Витають тебе Єпафрас, товариш, неволї моєї в Христї Ісусї,
Pozdravuje Epafras, který je tady také se mnou vězněn pro víru,
24 Марко, Аристарх, Димас, Лука, помічники мої.
dále moji spolupracovníci Marek, Aristarchos, Démas a Lukáš.
25 Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим. Амінь.
Milost Pána Ježíše Krista vám přeje Pavel
