Від Матвія 27
1 Як же настав ранок, зробили раду всі архиєреї й старші людські
夜明けになりて、凡ての祭司長・民の長老ら、イエスを殺さんと相 議り、
2 і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
遂に之を縛り、曳きゆきて總督ピラトに付せり。
3 Тоді, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшині,
ここにイエスを賣りしユダ、その死に定められ給ひしを見て悔い、祭司長・長老らに、かの三十の銀をかへして言ふ、
4 кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що дам до того? ти побачиш.
『われ罪なきの血を賣りて罪を犯したり』彼らいふ『われら何ぞ干らん、汝みづから當るべし』
5 І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
彼その銀を聖所に投げすてて去り、ゆきて自ら縊れたり。
6 Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се ціна крові.
祭司長らその銀をとりて言ふ『これは血の價なれば、宮の庫に納むるは可からず』
7 Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
かくて相 議り、その銀をもて陶工の畑を買ひ、旅人らの墓地とせり。
8 Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
之によりて其の畑は、今に至るまで血の畑と稱へらる。
9 Тоді справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, ціну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
ここに預言者エレミヤによりて云はれたる言は成就したり。曰く『かくて彼ら値積られしもの、即ちイスラエルの子らが値積りし者の價の銀 三十をとりて、
10 і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
陶工の畑の代に之を與へたり。主の我に命じ給ひし如し』
11 Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
さてイエス、總督の前に立ち給ひしに、總督 問ひて言ふ『なんぢはユダヤ人の王なるか』イエス言ひ給ふ『なんぢの言ふが如し』
12 А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нічого.
祭司長・長老ら訴ふれども、何をも答へ給はず。
13 Тоді каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
ここにピラト彼に言ふ『聞かぬか、彼らが汝に對して如何におほくの證據を立つるを』
14 І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
されど總督の甚く怪しむまで、一言をも答へ給はず。
15 На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.
祭の時には、總督 群衆の望にまかせて、囚人 一人を之に赦す例あり。
16 Мали ж тоді знаного вязника, на прізвище Вараву.
ここにバラバといふ隱れなき囚人あり。
17 Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
されば人々の集れる時、ピラト言ふ『なんぢら我が誰を赦さんことを願ふか。バラバなるか、キリストと稱ふるイエスなるか』
18 Знав бо, що через зависть видали Його.
これピラト彼らのイエスを付ししは嫉に因ると知る故なり。
19 Як же сидів він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через него.
彼なほ審判の座にをる時、その妻、人を遣して言はしむ『かの義人に係ることを爲な、我けふ夢の中にて彼の故にさまざま苦しめり』
20 Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
祭司長・長老ら、群衆にバラバの赦されん事を請はしめ、イエスを亡さんことを勸む。
21 Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
總督こたへて彼らに言ふ『二人の中いづれを我が赦さん事を願ふか』彼らいふ『バラバなり』
22 Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на призвіще Христом? Кажуть йому всі: Нехай буде рознятий.
ピラト言ふ『さらばキリストと稱ふるイエスを我いかにすべきか』皆いふ『十字架につくべし』
23 Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде рознятий.
ピラト言ふ『かれ何の惡事をなしたるか』彼ら烈しく叫びていふ『十字架につくべし』
24 Бачивши ж Пилат, що нічого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
ピラトは何の效なく反つて亂にならんとするを見て、水をとり群衆のまへに手を洗ひて言ふ『この人の血につきて我は罪なし、汝 等みづから當れ』
25 І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на діти наші.
民みな答へて言ふ『其の血は、我らと我らの子孫とに歸すべし』
26 Тоді відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
ここにピラト、バラバを彼らに赦し、イエスを鞭うちて、十字架につくる爲に付せり。
27 Тоді воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
ここに總督の兵卒ども、イエスを官邸につれゆき、全 隊を御許に集め、
28 І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
その衣をはぎて、緋色の上衣をきせ、
29 і, сплівши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на коліна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
茨の冠冕を編みて、その首に冠らせ、葦を右の手にもたせ、且その前に跪づき、嘲弄して言ふ『ユダヤ人の王、安かれ』
30 І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
また之に唾し、かの葦をとりて其の首を叩く。
31 І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпятє.
かく嘲弄してのち、上衣を剥ぎて、故の衣をきせ、十字架につけんとて曳きゆく。
32 Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
その出づる時、シモンといふクレネ人にあひしかば、強ひて之にイエスの十字架をおはしむ。
33 І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
かくてゴルゴタといふ處、即ち髑髏の地にいたり、
34 дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотів пити.
苦味を混ぜたる葡萄酒を飮ませんとしたるに、嘗めて、飮まんとし給はず。
35 Розпявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
彼らイエスを十字架につけてのち、籤をひきて其の衣をわかち、
36 І, посідавши, стерегли Його там;
且そこに坐して、イエスを守る。
37 і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
その首の上に『これはユダヤ人の王イエスなり』と記したる罪標を置きたり。
38 Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
ここにイエスとともに二人の強盜、十字架につけられ、一人はその右に、一人はその左におかる。
39 Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
往來の者どもイエスを譏り、首を振りていふ、
40 і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
『宮を毀ちて三日のうちに建つる者よ、もし神の子ならば己を救へ、十字架より下りよ』
41 Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
祭司長らもまた同じく、學者・長老らとともに嘲弄して言ふ、
42 Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
『人を救ひて己を救ふこと能はず。彼はイスラエルの王なり、いま十字架より下りよかし、さらば我ら彼を信ぜん。
43 Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його, казав бо: Я Син Божий.
彼は神に依り頼めり、神かれを愛しまば今すくひ給ふべし「我は神の子なり」と云へり』
44 Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
ともに十字架につけられたる強盜どもも、同じ事をもてイエスを罵れり。
45 Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
晝の十二 時より地の上あまねく暗くなりて、三時に及ぶ。
46 Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій. Боже мій, чом мене покинув єси?
三時ごろイエス大聲に叫びて『エリ、エリ、レマ、サバクタニ』と言ひ給ふ。わが神、わが神、なんぞ我を見 棄て給ひしとの意なり。
47 Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
そこに立つ者のうち或 人々これを聞きて『彼はエリヤを呼ぶなり』と言ふ。
48 І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
直ちにその中の一人はしりゆきて海綿をとり、酸き葡萄酒を含ませ、葦につけてイエスに飮ましむ。
49 Останні ж казали: Нехай: побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
その他の者ども言ふ『まて、エリヤ來りて彼を救ふや否や、我ら之を見ん』
50 Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
イエス再び大聲に呼はりて息 絶えたまふ。
51 І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
視よ、聖所の幕、上より下まで裂けて二つとなり、また地震ひ、磐さけ、
52 і гроби порозкривались; і многі тіла сьвятих усопших повставали,
墓ひらけて、眠りたる聖徒の屍體おほく活きかへり、
53 і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
イエスの復活ののち墓をいで、聖なる都に入りて、多くの人に現れたり。
54 Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.
百卒長および之と共にイエスを守りゐたる者ども、地震とその有りし事とを見て甚く懼れ『實に彼は神の子なりき』と言へり。
55 Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
その處にて遙に望みゐたる多くの女あり、イエスに事へてガリラヤより從ひ來りし者どもなり。
56 Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
その中には、マグダラのマリヤ、ヤコブとヨセフとの母マリヤ、及びゼベダイの子らの母などもゐたり。
57 Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
日 暮れて、ヨセフと云ふアリマタヤの富める人きたる。彼もイエスの弟子なるが、
58 Сей, приступивши до Пилата просив тіла Ісусового. Тоді Пилат і звелїв оддати тіло.
ピラトに往きてイエスの屍體を請ふ。ここにピラト之を付すことを命ず。
59 І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
ヨセフ屍體をとりて淨き亞麻 布につつみ、
60 положив його у новім своїм гробі, що висік у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу одійшов.
岩にほりたる己が新しき墓に納め、墓の入口に大なる石を轉しおきて去りぬ。
61 Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
其處にはマグダラのマリヤと他のマリヤと墓に向ひて坐しゐたり。
62 Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
あくる日、即ち準備 日の翌日、祭司長らとパリサイ人らとピラトの許に集りて言ふ、
63 кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
『主よ、かの惑すもの生き居りし時「われ三日の後に甦へらん」と言ひしを、我ら思ひいだせり。
64 Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
されば命じて三日に至るまで墓を固めしめ給へ、恐らくはその弟子ら來りて之を盜み、「彼は死人の中より甦へれり」と民に言はん。然らば後の惑は前のよりも甚だしからん』
65 Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
ピラト言ふ『なんぢらに番兵あり、往きて力 限り固めよ』
66 Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
乃ち彼らゆきて石に封印し、番兵を置きて墓を固めたり。
