Від Матвія 27
1 Як же настав ранок, зробили раду всі архиєреї й старші людські
Now when morning had come, all the chief priests and the elders of the people took counsel against Jesus to put him to death.
2 і, звязавши Його, повели тай передали Його Понтийському Пилату, ігемонові.
They bound him, led him away, and delivered him up to Pontius Pilate, the governor.
3 Тоді, побачивши Юда, зрадник Його, що Його осуджено, розкаяв ся, і вернув трийцять срібняків архиєреям та старшині,
Then Judas, who betrayed him, when he saw that Jesus was condemned, felt remorse, and brought back the thirty pieces of silver to the chief priests and elders,
4 кажучи: Згрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали: Що дам до того? ти побачиш.
saying, “I have sinned in that I betrayed innocent blood.” But they said, “What is that to us? You see to it.”
5 І, покинувши він срібняки в церкві, вийшов і відійшовши, повісив ся.
He threw down the pieces of silver in the sanctuary and departed. Then he went away and hanged himself.
6 Архиєреї ж, взявши срібняки, сказали: Не годить ся класти їх у скарбоню, бо се ціна крові.
The chief priests took the pieces of silver and said, “It’s not lawful to put them into the treasury, since it is the price of blood.”
7 Зробивши ж раду, купили за них ганчарське поле, щоб ховати на йому захожих.
They took counsel, and bought the potter’s field with them to bury strangers in.
8 Через се зветь ся поле се Кріваве Поле по сей день.
Therefore that field has been called “The Field of Blood” to this day.
9 Тоді справдилось, що сказав Єремія пророк, глаголючи: І взяли вони трийцять срібняків, ціну цїненного, котрого цїнено з синів Ізраїля,
Then that which was spoken through Jeremiah the prophet was fulfilled, saying, “They took the thirty pieces of silver, the price of him upon whom a price had been set, whom some of the children of Israel priced,
10 і дали їх на ганчарське поле, як повелїв менї Господь.
and they gave them for the potter’s field, as the Lord commanded me.”
11 Ісус же стояв перед ігемоном; і питав Його ігемон, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Ісус же рече йому: Ти сказав єси.
Now Jesus stood before the governor; and the governor asked him, saying, “Are you the King of the Jews?” Jesus said to him, “So you say.”
12 А, як винуватили Його архиєреї та старші, не відказував нічого.
When he was accused by the chief priests and elders, he answered nothing.
13 Тоді каже до Него Пилат: Хиба не чуєш, скільки сьвідкують на Тебе?
Then Pilate said to him, “Do not you hear how many things they testify against you?”
14 І не відказав Він йому нї на одно слово, так що ігемон вельми дивував ся.
He gave him no answer, not even one word, so that the governor marveled greatly.
15 На сьвято ж звик був ігемон одпускати народові одного вязника, которого вони хотіли.
Now at the feast the governor was accustomed to release to the multitude one prisoner whom they desired.
16 Мали ж тоді знаного вязника, на прізвище Вараву.
They had then a notable prisoner called Barabbas.
17 Як же вони зібрались, сказав їм Пилат: Кого хочете, щоб одпустив вам: Вараву, чи Ісуса, на прізвище Христа?
When therefore they were gathered together, Pilate said to them, “Whom do you want me to release to you? Barabbas, or Jesus who is called Christ?”
18 Знав бо, що через зависть видали Його.
For he knew that because of envy they had delivered him up.
19 Як же сидів він на судищі, прислала до него жінка його кажучи: Нїчого тобі й праведнику сьому; багато бо терпіла я сьогоднї вві снї через него.
While he was sitting on the judgment seat, his wife sent to him, saying, “Have nothing to do with that righteous man, for I have suffered many things today in a dream because of him.”
20 Архиєреї ж і старші наустили народ, щоб випросили Вараву, Ісуса ж убили.
Now the chief priests and the elders persuaded the multitudes to ask for Barabbas and destroy Jesus.
21 Озвав ся ж ігемон і рече до них: Кого хочете з двох, щоб випустив вам? Вони ж сказали: Вараву.
But the governor answered them, “Which of the two do you want me to release to you?” They said, “Barabbas!”
22 Каже до них Пилат: Що ж оце робити му з Ісусом, на призвіще Христом? Кажуть йому всі: Нехай буде рознятий.
Pilate said to them, “What then shall I do to Jesus who is called Christ?” They all said to him, “Let him be crucified!”
23 Ігемон же каже: Що бо злого зробив? Вони ж кричали ще гірш: Нехай буде рознятий.
But the governor said, “Why? What evil has he done?” But they cried out exceedingly, saying, “Let him be crucified!”
24 Бачивши ж Пилат, що нічого не врадить, а ще більш росте буча, взявши води, помив руки перед народом, і каже: Невинен я крові праведника сього; ви побачите.
So when Pilate saw that nothing was being gained, but rather that a disturbance was starting, he took water and washed his hands before the multitude, saying, “I am innocent of the blood of this righteous person. You see to it.”
25 І, озвавшись увесь народ, сказав: Кров Його на нас і на діти наші.
All the people answered, “May his blood be on us and on our children!”
26 Тоді відпустив їм Вараву; Ісуса ж, побивши, передав, щоб розпято Його.
Then he released Barabbas to them, but Jesus he flogged and delivered to be crucified.
27 Тоді воїни ігемонові, взявши Ісуса на судище, зібрали на Него всю роту.
Then the governor’s soldiers took Jesus into the Praetorium, and gathered the whole garrison together against him.
28 І, роздягнувши Його, накинули на Него червоний плащ;
They stripped him and put a scarlet robe on him.
29 і, сплівши вінець із тернини, положили на голову Йому, а тростину в правицю Його; і кидаючись на коліна перед Ним, насьміхались із Него, кажучи: Радуй ся, царю Жидівський!
They braided a crown of thorns and put it on his head, and a reed in his right hand; and they kneeled down before him and mocked him, saying, “Hail, King of the Jews!”
30 І, плюючи на Него, брали тростину, й били по голові Його.
They spat on him, and took the reed and struck him on the head.
31 І, як насьміялись із Него, зняли з Него плащ, і надїли на Него одежу Його, й повели Його на розпятє.
When they had mocked him, they took the robe off him, and put his clothes on him, and led him away to crucify him.
32 Виходячи ж, знайшли чоловіка Киринейського, на ймя Симона; сього заставили нести хрест Його,
As they came out, they found a man of Cyrene, Simon by name, and they compelled him to go with them, that he might carry his cross.
33 І прийшовши на врочище (місце) Голгота, чи то б сказати Черепове місце,
When they came to a place called “Golgotha”, that is to say, “The place of a skull,”
34 дали Йому пити оцту, змішаного з жовчю; і, покуштувавши, не хотів пити.
they gave him sour wine to drink mixed with gall. When he had tasted it, he would not drink.
35 Розпявши ж Його, поділили одежу Його, кинувши жереб, щоб справдилось, що сказав пророк: Поділили собі шати мої, й на одежу мою кинули жереб.
When they had crucified him, they divided his clothing among them, casting lots,
36 І, посідавши, стерегли Його там;
and they sat and watched him there.
37 і прибили над головою Його написану вину Його: Се Ісус, цар Жидівський.
They set up over his head the accusation against him written, “THIS IS JESUS, THE KING OF THE JEWS.”
38 Тодї розпято з Ним двох розбійників, одного по правицї, а другого по лївицї.
Then there were two robbers crucified with him, one on his right hand and one on the left.
39 Мимойдучі ж хулили Його, киваючи головами своїми,
Those who passed by blasphemed him, wagging their heads
40 і кажучи: Ти, що руйнуєш церкву, й за три днї будуєш її, спаси ся сам. Коли ти Син Божий, зійди з хреста.
and saying, “You who destroy the temple and build it in three days, save yourself! If you are the Son of God, come down from the cross!”
41 Так само ж і архиєреї, насьміхаючись із письменниками та старшими, казали:
Likewise the chief priests also mocking with the scribes, the Pharisees, and the elders, said,
42 Инших спасав, а себе не може спасти. Коли Він царь Ізраїлський, нехай тепер зійде з хреста, й ввіруємо в Него;
“He saved others, but he cannot save himself. If he is the King of Israel, let him come down from the cross now, and we will believe in him.
43 Він уповав на Бога; нехай тепер визволить Його, коли хоче Його, казав бо: Я Син Божий.
He trusts in God. Let God deliver him now, if he wants him; for he said, ‘I am the Son of God.’”
44 Так само й розбійники, що були розпяті з Ним, докоряли Йому.
The robbers also who were crucified with him cast on him the same reproach.
45 Від шестої ж години настала темрява по всїй землї до години девятої.
Now from the sixth hour there was darkness over all the land until the ninth hour.
46 Коло девятої ж години покликнув Ісус великим голосом, глаголючи: Ілі, Ілі лама савахтані; те єсть: Боже мій. Боже мій, чом мене покинув єси?
About the ninth hour Jesus cried with a loud voice, saying, “Eli, Eli, lima sabachthani?” That is, “My God, my God, why have you forsaken me?”
47 Деякі ж, що там стояли, почувши, казали: Що Ілию кличе сей.
Some of them who stood there, when they heard it, said, “This man is calling Elijah.”
48 І зараз, побігши один із них, і взявши губку, сповнивши оцтом і, настромивши на тростину, поїв Його.
Immediately one of them ran and took a sponge, filled it with vinegar, put it on a reed, and gave him a drink.
49 Останні ж казали: Нехай: побачимо, чи прийде Ілия спасати Його.
The rest said, “Let him be. Let’s see whether Elijah comes to save him.”
50 Ісус же, знов покликнувши великим голосом, зітхнув духа.
Jesus cried again with a loud voice, and yielded up his spirit.
51 І ось завіса церковня роздерлась надвоє од верху до низу, й земля затрусилась, і скелї порозпадались;
Behold, the veil of the temple was torn in two from the top to the bottom. The earth quaked and the rocks were split.
52 і гроби порозкривались; і многі тіла сьвятих усопших повставали,
The tombs were opened, and many bodies of the saints who had fallen asleep were raised;
53 і, вийшовши з гробів після воскресення Його, поприходили у сьвятий город, і показались многим.
and coming out of the tombs after his resurrection, they entered into the holy city and appeared to many.
54 Сотник же да ті, що були з ним і стерегли Ісуса, побачивши трус і те, що сталось, полякались тяжко, кажучи: Справді, Божий Син був сей.
Now the centurion and those who were with him watching Jesus, when they saw the earthquake and the things that were done, were terrified, saying, “Truly this was the Son of God!”
55 Було там багато й жінок, що оддалеки дивились, котрі прийшли слїдом за Ісусом із Галилеї, служачи Йому.
Many women were there watching from afar, who had followed Jesus from Galilee, serving him.
56 Між ними була Мария Магдалина, й Мария, мати Яковова та Йосиїна, й мати синів Зеведеєвих.
Among them were Mary Magdalene, Mary the mother of James and Joses, and the mother of the sons of Zebedee.
57 Як же настав вечір, прийшов чоловік заможний з Ариматеї, на ймя Йосиф, що й сам учив ся в Ісуса.
When evening had come, a rich man from Arimathaea named Joseph, who himself was also Jesus’ disciple, came.
58 Сей, приступивши до Пилата просив тіла Ісусового. Тоді Пилат і звелїв оддати тіло.
This man went to Pilate and asked for Jesus’ body. Then Pilate commanded the body to be given up.
59 І взявши тїло Йосиф, обгорнув його плащеницею чистою,
Joseph took the body and wrapped it in a clean linen cloth
60 положив його у новім своїм гробі, що висік у скелї; й прикотивши великого каменя до дверей гробу одійшов.
and laid it in his own new tomb, which he had cut out in the rock. Then he rolled a large stone against the door of the tomb, and departed.
61 Була ж там Мария Магдалина й друга Мария, і сидїли навпроти гроба.
Mary Magdalene was there, and the other Mary, sitting opposite the tomb.
62 Завтрішнього ж дня, що після пятницї, зібрались архиєреї та Фарисеї до Пилата,
Now on the next day, which was the day after the Preparation Day, the chief priests and the Pharisees were gathered together to Pilate,
63 кажучи: Пане, згадали ми, що той обманщик казав, ще живий: Через три днї встану.
saying, “Sir, we remember what that deceiver said while he was still alive: ‘After three days I will rise again.’
64 Звели ж оце стерегти гроба до третього дня, щоб прийшовши ученики Його в ночі, не вкрали Його, й не сказали народові: Устав із мертвих; і буде остання омана гірша первої.
Command therefore that the tomb be made secure until the third day, lest perhaps his disciples come at night and steal him away, and tell the people, ‘He is risen from the dead;’ and the last deception will be worse than the first.”
65 Сказав же їм Пилат: Маєте сторожу: йдїть забезпечте, як знаєте.
Pilate said to them, “You have a guard. Go, make it as secure as you can.”
66 Вони ж, пійшовши, забезпечили гріб, запечатавши камінь, із сторожею.
So they went with the guard and made the tomb secure, sealing the stone.
