Від Матвія 25
1 Тоді уподобить ся царство небесне десяти дівчатам, що, взявши каганці свої, вийшли назустріч женихові.
Then shall the kingdom of heaven be likened unto ten virgins, which took their lamps, and went forth to meet the bridegroom.
2 Пять же були з них розумні, а пять необачні.
And five of them were wise, and five [were] foolish.
3 Котрі необачні, взявши каганці свої, не взяли з собою олїї.
They that [were] foolish took their lamps, and took no oil with them:
4 Розумні ж узяли олії в пляшечки свої з каганцями своїми.
But the wise took oil in their vessels with their lamps.
5 Як же жених барив ся, задрімали всі, та й поснули.
While the bridegroom tarried, they all slumbered and slept.
6 О півночі ж постав крик: Ось жених ійде; виходьте назустріч йому!
And at midnight there was a cry made, Behold, the bridegroom cometh; go ye out to meet him.
7 Тоді повставали всі дівчата тиї, та й украсили каганці свої.
Then all those virgins arose, and trimmed their lamps.
8 Необачні ж казали до розумних: Дайте нам олії вашої, бо каганці наші гаснуть.
And the foolish said unto the wise, Give us of your oil; for our lamps are gone out.
9 Відказали ж розумні, говорячи: Щоб не стало нам і вам; а йдіть лучче до тих, що продають, та. й купіть собі.
But the wise answered, saying, [Not so]; lest there be not enough for us and you: but go ye rather to them that sell, and buy for yourselves.
10 Як же йшли вони купувати, прийшов жених; і що були готові, увійшли з ним на весїлле; і зачинено двері.
And while they went to buy, the bridegroom came; and they that were ready went in with him to the marriage: and the door was shut.
11 Опісля ж приходять і другі дівчата, та й кажуть: Господи, Господи, відчини нам.
Afterward came also the other virgins, saying, Lord, Lord, open to us.
12 Він же, озвавшись, рече: Істино глалолю вам: Не знаю вас.
But he answered and said, Verily I say unto you, I know you not.
13 Отим же то пильнуйте, бо не знаєте дня, нї години, коди Син чоловічий прийде.
Watch therefore, for ye know neither the day nor the hour wherein the Son of man cometh.
14 Бо, як чоловік, від'їжджаючи, прикликав слуги свої, і передав їм достатки свої,
For [the kingdom of heaven is] as a man travelling into a far country, [who] called his own servants, and delivered unto them his goods.
15 і одному дав пять талантів, другому два, иншому ж один, кожному по його сназі, та й відїхав зараз.
And unto one he gave five talents, to another two, and to another one; to every man according to his several ability; and straightway took his journey.
16 Пійшовши ж той, що взяв пять талантів, орудував ними, й придбав других пять талантів.
Then he that had received the five talents went and traded with the same, and made [them] other five talents.
17 Так само й той, що два, придбав і він других два.
And likewise he that [had received] two, he also gained other two.
18 Той же, що взяв один, пійшовши, закопав у землю, і сховав срібло пана свого.
But he that had received one went and digged in the earth, and hid his lord’s money.
19 По довгому ж часу, приходить пан слуг тих, і бере перелік із них.
After a long time the lord of those servants cometh, and reckoneth with them.
20 І, приступивши той, що взяв пять талантів, принїс і других пять талантів, говорячи; Пане, пять талантів менї передав єси; ось других пять талантів придбав я ними.
And so he that had received five talents came and brought other five talents, saying, Lord, thou deliveredst unto me five talents: behold, I have gained beside them five talents more.
21 Рече ж до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
His lord said unto him, Well done, [thou] good and faithful servant: thou hast been faithful over a few things, I will make thee ruler over many things: enter thou into the joy of thy lord.
22 Приступивши ж і той, що взяв два таланти, сказав: Пане, два таланти менї передав єси; ось других два таланти придбав я ними.
He also that had received two talents came and said, Lord, thou deliveredst unto me two talents: behold, I have gained two other talents beside them.
23 Рече до него пан його: Гаразд, слуго добрий і вірний: у малому був єси вірен, над многим поставлю тебе. Увійди в радощі пана твого.
His lord said unto him, Well done, good and faithful servant; thou hast been faithful over a few things, I will make thee ruler over many things: enter thou into the joy of thy lord.
24 Приступивши ж і той, що взяв один талант, сказав: Пане, знав я тебе, що жорстокий єси чоловік, що жнеш, де не сїяв, і збираєш, де не розсипав;
Then he which had received the one talent came and said, Lord, I knew thee that thou art an hard man, reaping where thou hast not sown, and gathering where thou hast not strawed:
25 і, злякавшись, пійшов та сховав твій талант у землї. Оце ж маєш твоє.
And I was afraid, and went and hid thy talent in the earth: lo, [there] thou hast [that is] thine.
26 Озвав ся ж пан його й рече до него: Лукавий слуго й лїнивий, знав єси, що жну, де не сїяв, і збираю, де не розсипав:
His lord answered and said unto him, [Thou] wicked and slothful servant, thou knewest that I reap where I sowed not, and gather where I have not strawed:
27 так треба було оддати срібло моє міняльникам, і, прийшовши, взяв би я своє з лихвою.
Thou oughtest therefore to have put my money to the exchangers, and [then] at my coming I should have received mine own with usury.
28 Візьміть же від него талант, та дайте тому, що має десять талантів.
Take therefore the talent from him, and give [it] unto him which hath ten talents.
29 Кожному бо маючому всюдидасть ся, і надто мати ме; у немаючого ж, і що має, візьметь ся від него.
For unto every one that hath shall be given, and he shall have abundance: but from him that hath not shall be taken away even that which he hath.
30 І викиньте слугу нікчемного у темряву надвірню: там буде плач і скреготаннє зубів.
And cast ye the unprofitable servant into outer darkness: there shall be weeping and gnashing of teeth.
31 Як же прийде Син чоловічий у славі своїй, і всї сьвяті ангели з ним, тодї сяде він на престолї слави своєї;
When the Son of man shall come in his glory, and all the holy angels with him, then shall he sit upon the throne of his glory:
32 і зберуть ся перед него всї народи; й відлучить він їх одних од других, як пастух одлучує овець од козлів;
And before him shall be gathered all nations: and he shall separate them one from another, as a shepherd divideth [his] sheep from the goats:
33 і поставить овець по правицї в себе, а козлів по лївицї.
And he shall set the sheep on his right hand, but the goats on the left.
34 Тодї скаже царь тим, що по правицї в него: Прийдіть, благословенні Отця мого, осягніть царство, приготовлене вам од основання сьвіту.
Then shall the King say unto them on his right hand, Come, ye blessed of my Father, inherit the kingdom prepared for you from the foundation of the world:
35 Бо я голодував, а ви дали менї їсти; жаждував, і напоїли мене; був чуженицею, і прийняли мене;
For I was an hungred, and ye gave me meat: I was thirsty, and ye gave me drink: I was a stranger, and ye took me in:
36 нагий, і з'одягли мене; недугував, і одвідали мене; був у темниці, і прийшли до мене.
Naked, and ye clothed me: I was sick, and ye visited me: I was in prison, and ye came unto me.
37 Озвуть ся тодї до него праведні, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, та й накормили? або і жадного, та й напоїли?
Then shall the righteous answer him, saying, Lord, when saw we thee an hungred, and fed [thee]? or thirsty, and gave thee drink?
38 Коли ж бачили тебе чуженицею, та й прийняли? або нагим, та й з'одягли?
When saw we thee a stranger, and took thee in? or naked, and clothed [thee]?
39 Коли ж бачили тебе недужим або в темницї, та й прийшли до тебе?
Or when saw we thee sick, or in prison, and came unto thee?
40 І озвавшись цар, промовить до них: Істино глаголю вам; Скільки раз ви чинили се одному з сих братів моїх найменших, менї чинили.
And the King shall answer and say unto them, Verily I say unto you, Inasmuch as ye have done [it] unto one of the least of these my brethren, ye have done [it] unto me.
41 Тодї скаже він і до тих, що по лївицї: Ідїть од мене, прокляті, ув огонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його: (aiōnios g166)
Then shall he say also unto them on the left hand, Depart from me, ye cursed, into everlasting fire, prepared for the devil and his angels: (aiōnios g166)
42 бо я голодував, і не дали ви менї їсти; жаждував, і не напоїли мене;
For I was an hungred, and ye gave me no meat: I was thirsty, and ye gave me no drink:
43 був чуженицею, і не прийняли мене; нагим, і не з'одягли мене; недужим і в темницї, і не одвідали мене.
I was a stranger, and ye took me not in: naked, and ye clothed me not: sick, and in prison, and ye visited me not.
44 Тодї озвуть ся до него й сї, кажучи: Господи, коли ми бачили тебе голодного, або жадного, або чуженицею, або нагого, або недужого, або в темницї, та й не послужили тобі?
Then shall they also answer him, saying, Lord, when saw we thee an hungred, or athirst, or a stranger, or naked, or sick, or in prison, and did not minister unto thee?
45 Озветь ся тодї до них і промовить, глаголючи: Істино глаголю вам: Скільки раз не чинили ви сього одному з сих найменших, і менї не чинили.
Then shall he answer them, saying, Verily I say unto you, Inasmuch as ye did [it] not to one of the least of these, ye did [it] not to me.
