Від Матвія 18

1 Того часу приступили ученики до Ісуса, кажучи: Хто більший у царстві небесному?

The same time the disciples came vnto Iesus, saying, Who is the greatest in the kingdome of heauen?

2 І, покликавши Ісус хлопятко до себе, поставив його серед них,

And Iesus called a litle childe vnto him, and set him in the mids of them,

3 і рече: Істино глаголю вам: Коли не навернетесь, та не станете як діти, то не ввійдете в царство небесне.

And sayd, Verely I say vnto you, except ye be conuerted, and become as litle children, ye shall not enter into the kingdome of heauen.

4 Оце ж, хто смирить ся, як хлопятко се, той більший у царстві небесному.

Whosoeuer therefore shall humble himselfe as this litle childe, the same is the greatest in the kingdome of heauen.

5 І хто прийме одно таке хлопятко в імя моє, мене приймає.

And whosoeuer shall receiue one such litle childe in my name, receiueth me.

6 Хто ж зблазнить одного з сих малих, що вірують у мене, лучче йому, щоб повішено млинове жорно на шию йому, та й утоплено в глибині морській.

But whosoeuer shall offend one of these litle ones which beleeue in me, it were better for him, that a milstone were hanged about his necke, and that he were drowned in the depth of the sea.

7 Горе сьвітові від поблазней! треба бо прийти поблазням, тільки ж горе тому чоловікові, що через него поблазнь приходить!

Wo be vnto the world because of offences: for it must needes be that offences shall come, but wo be to that man by whome the offence commeth.

8 Коли ж рука твоя або нога твоя блазнить тебе, відотни її, та й кинь од себе: лучче тобі ввійти в житте кривим або калїкою, нїж мавши дві руцї чи дві нозї, бути вкинутим ув огонь вічний. (aiōnios g166)

Wherefore, if thy hand or thy foote cause thee to offend, cut them off, and cast them from thee: it is better for thee to enter into life, halt, or maimed, then hauing two hands, or two feete, to be cast into euerlasting fire. (aiōnios g166)

9 І коли око твоє блазнить тебе, вирви його, та й кинь од себе: лучче тобі увійти в життє однооким, анїж мавши дві оці, бути вкинутим ув огняне пекло. (Geenna g1067)

And if thine eye cause thee to offende, plucke it out, and cast it from thee: it is better for thee to enter into life with one eye, then hauing two eyes to be cast into hell fire. (Geenna g1067)

10 Гледїть, щоб не погордувати одним із малих сих: глаголю бо вам: Що ангели їх на небі по всяк час бачять лице Отця мого небесного.

See that ye despise not one of these litle ones: for I say vnto you, that in heauen their Angels alwayes behold the face of my Father which is in heauen.

11 Син бо чоловічий прийшов спасати загублене.

For the Sonne of man is come to saue that which was lost.

12 Як вам здаєть ся? коли буде в якого чоловіка сотня овечок, та заблудить одна з них, чи не покине він девятьдесять і девять, та не пі йде в гори, й не шукати ме заблудної?

How thinke ye? If a man haue an hundreth sheepe, and one of them be gone astray, doeth he not leaue ninetie and nine, and go into the mountaines, and seeke that which is gone astray?

13 І коли доведеть ся знайти її, істино глаголю вам, що веселить ся над нею більше, ніж над девятьдесять і девятьма, що не заблудили.

And if so be that he finde it, verely I say vnto you, he reioyceth more of that sheepe, then of the ninetie and nine which went not astray:

14 Так нема волї перед Отцем вашим, що на небі, щоб загинув один із сих малих.

So is it not ye wil of your Father which is in heauen, that one of these litle ones should perish.

15 Коли ж погрішить проти тебе брат твій, ійди й обличи його між тобою й ним самим. Коли послухає тебе, здобув єси брата твого;

Moreouer, if thy brother trespasse against thee, goe and tell him his fault betweene thee and him alone: if he heare thee, thou hast wonne thy brother.

16 коли ж не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб при устах двох сьвідків, або трьох, стало кожне слово.

But if he heare thee not, take yet with thee one or two, that by the mouth of two or three witnesses euery worde may be confirmed.

17 Коли ж не послухає їх, скажи церкві. Коли ж і церкви не послухає, нехай буде тобі, як поганин і митник.

And if he refuse to heare them, tell it vnto the Church: and if he refuse to heare the Church also, let him be vnto thee as an heathen man, and a Publicane.

18 Істино глаголю вам: Що звяжете на землї, буде звязане на небі; а що розвяжете на землї, буде розвязане на небі.

Verely I say vnto you, Whatsoeuer ye bind on earth, shall be bound in heauen: and whatsoeuer ye loose on earth, shalbe loosed in heauen.

19 Знов глаголю вам: Що коли двоє з вас згодять ся на землї про всяку річ, якої просити муть, станеть ся їм від Отця мого, що на небі.

Againe, verely I say vnto you, that if two of you shall agree in earth vpon any thing, whatsoeuer they shall desire, it shall be giuen them of my Father which is in heauen.

20 Де бо двоє або троє зберуть ся в імя моє, там я посеред них.

For where two or three are gathered together in my Name, there am I in the mids of them.

21 Приступивши тоді Петр до Него, рече: Господи, скільки раз грішити ме проти мене брат мій, і я прощати му йому? до семи раз?

Then came Peter to him, and said, Master, howe oft shall my brother sinne against me, and I shall forgiue him? vnto seuen times?

22 Рече йому Ісус: Не кажу тобі: До семи раз, а: До сїмдесять раз семи.

Iesus said vnto him, I say not to thee, Vnto seuen times, but, Vnto seuentie times seuen times.

23 Тим же то уподобилось царство небесне чоловіку цареві, що схотїв узяти перелїк од слуг своїх.

Therefore is the kingdome of heauen likened vnto a certaine King, which would take an account of his seruants.

24 Як же почав брати, приведено йому одного, що завинив йому десять тисяч талантів.

And when he had begun to reckon, one was brought vnto him, which ought him ten thousand talents.

25 Як же не мав він, що віддати, звелїв пан його продати його, й жінку його, й дітей, і все що мав, та й віддати.

And because he had nothing to pay, his Lord commanded him to be solde, and his wife, and his children, and all that he had, and the dette to be payed.

26 Упавши тодї слуга, поклонив ся йому, кажучи: Пане, потерпи менї, а все тобі віддам.

The seruant therefore fell downe, and worshipped him, saying, Lord, refraine thine anger toward me, and I will pay thee all.

27 Змилосердив ся ж пан слуги того, відпустив його, й простив йому довг.

Then that seruants Lord had compassion, and loosed him, and forgaue him the dette.

28 Слуга ж той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, що завинив йому сотню денариїв; і, вхопивши його, давив, кажучи: Віддай менї, що винен.

But when the seruant was departed, hee found one of his felow seruants, which ought him an hundred pence, and he layde hands on him, and thratled him, saying, Pay me that thou owest.

29 Упавши тодї товариш його в ноги йому, благав його, кажучи: Потерпи менї, і все віддам тобі.

Then his fellow seruant fell downe at his feete, and besought him, saying, Refraine thine anger towards me, and I will pay thee all.

30 Він же не схотїв, а, відійшовши; укинув його в темницю, поки віддасть довг.

Yet he would not, but went and cast him into prison, till he should pay the dette.

31 Бачивши ж товариші його, що сталось, жалкували вельми, й, пійшовши, сказали своєму панові все, що сталось.

And when his other felowe seruants sawe what was done, they were very sory, and came, and declared vnto their Lord all that was done.

32 Тодї, призвавши його пан його, рече йому: Слуго ледачий, увесь довг той простив я тобі, як благав єси мене;

Then his Lord called him vnto him, and sayd to him, O euil seruant, I forgaue thee all that dette, because thou prayedst me.

33 чи не слїд було й тобі помилувати товариша твого, як і я тебе. помилував?

Oughtest not thou also to haue had pitie on thy fellowe seruant, euen as I had pitie on thee?

34 І, розгнівившись пан його; передав його мучителям, аж поки віддасть увесь довг йому.

So his Lord was wroth, and deliuered him to the tormentours, till he should pay all that was due to him.

35 Так і Отець мій небесний робити ме вам, як не прощати мете кожен братові своєму від сердець ваших провин їх.

So likewise shall mine heauenly Father doe vnto you, except ye forgiue from your hearts, eche one to his brother their trespasses.