Від Матвія 15
1 Тоді прийшли до Ісуса письменники та Фарисеї з Єрусалиму, кажучи:
ここにパリサイ人・學者ら、エルサレムより來りてイエスに言ふ、
2 Чого Твої ученики переступають переказ старших? бо не миють рук своїх, як їдять хлїб.
『なにゆゑ汝の弟子は、古への人の言傳を犯すか、食事のときに手を洗はぬなり』
3 Він же, озвавшись, рече до них: Чого ж се й ви переступаєте заповідь Божу ради переказу вашого?
答へて言ひ給ふ『なにゆゑ汝らは、また汝らの言傳によりて神の誡命を犯すか。
4 Бог бо заповідав, глаголючи: Поважай батька твого й матір, і: Хто лає батька або матір, нехай умре смертю.
即ち神は「父 母を敬へ」と言ひ「父または母を罵る者は必ず殺さるべし」と言ひたまへり。
5 Ви ж кажете: Хто скаже батькові або матері: Се дар (Божий), чим би ти з мене мав покористуватись,
然るに汝らは「誰にても父または母に對ひて、我が負ふ所のものは供物となりたりと言はば、
6 той може не поважати батька свого або матери своєї. І знівечили ви заповідь Божу ради переказу вашого.
父または母を敬ふに及ばず」と言ふ。斯くその言傳によりて神の言を空しうす。
7 Лицеміри, добре прорік про вас Ісаія, глаголючи:
僞善者よ、宜なる哉、イザヤは汝らに就きて能く預言せり。曰く、
8 Народ сей приближуєть ся до мене губами своїми, й устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
「この民は口唇にて我を敬ふ、されど其の心は我に遠ざかる。
9 Та марно вони поклоняють ся мені, навчаючи наук заповідей чоловічих.
ただ徒らに我を拜む。人の訓誡を教とし教へて」』
10 І, прикликавши людей, рече до них: Слухайте та й розумійте:
かくて群衆を呼び寄せて言ひたまふ『聽きて悟れ。
11 Не те, що входить в уста, сквернить чоловіка, а що виходить із уст те сквернить чоловіка.
口に入るものは人を汚さず、されど口より出づるものは、これ人を汚すなり』
12 Приступивши тоді ученики, рекли до Него: Чи знаєш, що Фарисеї, чувши слово, поблазнились?
ここに弟子たち御許に來りていふ『御言をききてパリサイ人の躓きたるを知り給ふか』
13 Він же, озвавшись, рече: Усяка рослина, що не насаджував Отець мій небесний, викоренить ся.
答へて言ひ給ふ『わが天の父の植ゑ給はぬものは、みな拔かれん。
14 Не вважайте на них: проводирі вони слїпі слїпих. А коли слїпий веде слїпого, обидва впадуть у яму.
彼らを捨ておけ、盲人を手引する盲人なり、盲人もし盲人を手引せば、二人とも穴に落ちん』
15 Озвав ся ж Петр і каже до Него: Виясни нам сю приповість.
ペテロ答へて言ふ『その譬を我らに解き給へ』
16 Ісус же рече: Чи й ви ще без розуму?
イエス言ひ給ふ『なんぢらも今なほ悟りなきか。
17 Чи ще не зрозуміли, що те, що входить в уста, йде в живіт, і звергаєть ся в одхідник;
凡て口に入るものは腹にゆき、遂に厠に棄てらるる事を悟らぬか。
18 а те, що виходить із уст, береть ся з серця, і воно сквернить чоловіка.
されど口より出づるものは心より出づ、これ人を汚すものなり。
19 Бо з серця беруть ся ледачі думки, душогубства, перелюбки, бдуд, крадїж, криве сьвідкуваннє, хула.
それ心より惡しき念いづ、すなはち殺人・姦淫・淫行・竊盜・僞證・誹謗、
20 Оце, що сквернить чоловіка; а їсти, непомивши рук, се не сквернить чоловіка.
これらは人を汚すものなり、されど洗はぬ手にて食する事は人を汚さず』
21 Вийшов тодї Ісус ізвідтіля, і перейшов у Тирські та в Сидонські сторони.
イエスここを去りてツロとシドンとの地方に往き給ふ。
22 Коли се жінка Канаанка прийшла з тих гряниць, і кричала до Него, кажучи: Помилуй мене, Господи, сину Давидів; дочка моя тяжко біснуєть ся.
視よ、カナンの女その邊より出できたり、叫びて『主よ、ダビデの子よ、我を憫み給へ、わが娘、惡鬼につかれて甚く苦しむ』と言ふ。
23 Він же не відказав їй нї слова. І, приступивши ученики Його, благали Його, кажучи: Відпусти її, бо кричить за нами.
されどイエス一言も答へ給はず。弟子たち來り請ひて言ふ『女を歸したまへ、我らの後より叫ぶなり』
24 Він же, озвавшись, рече: Послано мене тільки до загублених овечок дому Ізраїлевого.
答へて言ひたまふ『我はイスラエルの家の失せたる羊のほかに遣されず』
25 Вона ж, приступивши, поклонилась Йому, кажучи: Господи, поможи мені.
女きたり拜して言ふ『主よ、我を助けたまへ』
26 Він же, озвавшись, рече: Не годить ся взяти в дїтей хлїб, і кинути собакам.
答へて言ひたまふ『子供のパンをとりて小狗に投げ與ふるは善からず』
27 А вона каже: Так, Господи; тільки ж і собаки їдять кришки, що падають із стола в господаря їх.
女いふ『然り、主よ、小狗も主人の食卓よりおつる食屑を食ふなり』
28 Тоді озвавсь Ісус і рече до неї: Жінко, велика віра твоя: нехай станеть ся тобі, як бажаєш. І одужала дочка її з того часу.
ここにイエス答へて言ひたまふ『をんなよ、汝の信仰は大なるかな、願のごとく汝になれ』娘この時より癒えたり。
29 І, перейшовши Ісус ізвідтіля, прийшов близько до моря Галилейського, й, зійшовши на гору, сів там.
イエス此處を去り、ガリラヤの海邊にいたり、而して山に登り、そこに坐し給ふ。
30 І поприходило до Него пребагато людей, маючи з собою кривих, слїпих, німих, калїк і багацько инших, та й клали їх у ногах в Ісуса, й сцїлив їх,
大なる群衆、跛者・不具・盲人・唖者および他の多くの者を連れ來りて、イエスの足下に置きたれば、醫し給へり。
31 так що люде дивувались, бачивши, що нїмі говорять, калїки здорові, криві ходять, а слїпі бачять; і прославляли Бога Ізраїлевого.
群衆は、唖者の物いひ、不具の癒え、跛者の歩み、盲人の見えたるを見て之を怪しみ、イスラエルの神を崇めたり。
32 Ісус же, покликавши учеників своїх, рече: Жаль менї людей, бо вже вони три днї пробувають зо мною, й не мають що їсти; а не хочу відпустити їх голодних, щоб не помлїли на дорозі.
イエス弟子たちを召して言ひ給ふ『われ此の群衆をあはれむ、既に三日われと偕にをりて食ふべき物なし。飢ゑたるままにて歸らしむるを好まず、恐らくは途にて疲れ果てん』
33 І кажуть Йому ученики Його: Де ж нам узяти стільки хлїба в пустині, щоб нагодувати стільки народу?
弟子たち言ふ『この寂しき地にて、斯く大なる群衆を飽かしむべき多くのパンを、何處より得べき』
34 І рече їм Ісус: Скільки хлїбів маєте ви? Вони ж кажуть: Сїм, та кілька рибок.
イエス言ひ給ふ『パン幾つあるか』彼らいふ『七つ、また小き魚すこしあり』
35 І звелїв народові посідати на землї.
イエス群衆に命じて地に坐せしめ、
36 І, взявши сім хлїбів та рибу, оддав хвалу, ламав і давав ученикам своїм, а ученики народові.
七つのパンと魚とを取り、謝して之をさき弟子たちに與へ給へば、弟子たちこれを群衆に與ふ。
37 І їли всї, й понаїдались; і назбирали останків ламаного сїм повних кошів.
凡ての人くらひて飽き、裂きたる餘を拾ひしに、七つの籃に滿ちたり。
38 А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіка, опріч жінок та дітей.
食ひし者は、女と子供とを除きて四千 人なりき。
39 І, відпустивши народ, увійшов у човен, та й прибув у гряниці Магдалські.
イエス群衆をかへし、舟に乘りてマガダンの地方に往き給へり。
