Від Матвія 14
1 Того часу Ірод четверовластник почув чутку про Ісуса,
At that time, Herod the tetrarch heard the report concerning Yeshua,
2 і рече до слуг своїх: Се Йоан Хреститель; він устав з мертвих, то й чудеса дїють ся від него,
and said to his servants, “This is Yochanan the Immerser. He is risen from the dead. That is why these powers work in him.”
3 Бо Ірод піймав був Йоана, звязав його, і вкинув у темницю за Іродияду, жінку брата свого Филипа.
For Herod had arrested Yochanan, bound him, and put him in prison for the sake of Herodias, his brother Philip’s wife.
4 Бо казав йому Иоан: Не годить ся тобі мати її.
For Yochanan said to him, “It is not lawful for you to have her.”
5 І, хотїв його стратити, та опасувась народу; бо мали його за пророка.
When he would have put him to death, he feared the multitude, because they counted him as a prophet.
6 У день же родин Іродових, дочка Іродиядвна танцювала перед ними й догодила Іродові.
But when Herod’s birthday came, the daughter of Herodias danced amongst them and pleased Herod.
7 За се обіцяв він, клянучись, що дасть їй, чого просити ме.
Therefore he promised with an oath to give her whatever she should ask.
8 Вона ж, наперед навчена від матері: Дай менї, каже, тут на блюдї голову Иоана Хрестителя.
She, being prompted by her mother, said, “Give me here on a platter the head of Yochanan the Immerser.”
9 І засумів Ірод; однак, задля клятьби й задля тих, що сиділи з ним за столом, звелїв дати.
The king was grieved, but for the sake of his oaths and of those who sat at the table with him, he commanded it to be given,
10 І, пославши, стяв Йоана в темниці.
and he sent and beheaded Yochanan in the prison.
11 І принесено голову його на блюдї, й дано дївчинї, вона ж віднесла матері своїй.
His head was brought on a platter and given to the young lady; and she brought it to her mother.
12 І прийшли ученики його, і взяли тїло, й поховали його, й прийшовши, сповістили Ісуса.
His disciples came, took the body, and buried it. Then they went and told Yeshua.
13 Почувши про се Ісус, поплив звідтіля човном у пустиню сам один; і почувши народ, піишов слідом за Ним пішки з городів.
Now when Yeshua heard this, he withdrew from there in a boat to a deserted place apart. When the multitudes heard it, they followed him on foot from the cities.
14 І, вийшовши Ісус, побачив багато народу, й жалкував над ними, й сцїлив недужих їх.
Yeshua went out, and he saw a great multitude. He had compassion on them and healed their sick.
15 Як же настав вечір, приступили до Него ученики Його, говорячи: Тут пустиня, і час уже минув; відошли народ, нехай іде в села, та накупить харчі собі.
When evening had come, his disciples came to him, saying, “This place is deserted, and the hour is already late. Send the multitudes away, that they may go into the villages, and buy themselves food.”
16 Ісус же рече їм: Не треба їм ійти; дайте ви їм їсти.
But Yeshua said to them, “They don’t need to go away. You give them something to eat.”
17 Вони ж кажуть Йому: Не маємо тут, як тільки пять хлїбів та дві рибі.
They told him, “We only have here five loaves and two fish.”
18 Він же рече: Принесіть менї їх сюди.
He said, “Bring them here to me.”
19 І звелїв народові посідати на траві, і, взявши пять хлїбів та дві рибі, й поглянувши на небо, поблагословив, і, ламлючи, подавав хлїби ученикам, а ученики людям.
He commanded the multitudes to sit down on the grass; and he took the five loaves and the two fish, and looking up to heaven, he blessed, broke and gave the loaves to the disciples; and the disciples gave to the multitudes.
20 І їли вони всї, й понаїдались; і назбирали окрушин, що позоставались, дванайцять повних кошів.
They all ate and were filled. They took up twelve baskets full of that which remained left over from the broken pieces.
21 А тих, що їли, було тисяч із пять чоловіка, опріч жінок та дітей.
Those who ate were about five thousand men, in addition to women and children.
22 І примусив зараз Ісус учеників своїх увійти в човен, і плисти поперед Него на той бік, поки Він одпустить народ.
Immediately Yeshua made the disciples get into the boat and go ahead of him to the other side, while he sent the multitudes away.
23 А відпустивши народ, зійшов на гору самотою молитись; і як настав вечір, був там один.
After he had sent the multitudes away, he went up into the mountain by himself to pray. When evening had come, he was there alone.
24 Човен же був уже серед моря, і било його филями; бо вітер був противний.
But the boat was now in the middle of the sea, distressed by the waves, for the wind was contrary.
25 У четверту ж сторожу ночи, прийшов до них Ісус, ідучи по морю.
In the fourth watch of the night, Yeshua came to them, walking on the sea.
26 І побачивши ученики, що Він іде по морю, стрівожились, кажучи, що се мара, й кричали з переляку.
When the disciples saw him walking on the sea, they were troubled, saying, “It’s a ghost!” and they cried out for fear.
27 Ісус же заговорив зараз до них, глаголючи: Спокойте ся: се я: не лякайтесь.
But immediately Yeshua spoke to them, saying, “Cheer up! It is I! Don’t be afraid.”
28 Петр же, озвавшись, каже до Него: Господи, коли се Ти, зведи менї йти то Тебе по водї.
Peter answered him and said, “Lord, if it is you, command me to come to you on the waters.”
29 Він же рече: Іди. І вийшов Петр із човна, й пійшов по водї, щоб ійти до Ісуса.
He said, “Come!” Peter stepped down from the boat and walked on the waters to come to Yeshua.
30 Та, бачивши сильний вітер, злякавсь, і, почавши тонути, кричав, говорячи: Господи, спаси мене.
But when he saw that the wind was strong, he was afraid, and beginning to sink, he cried out, saying, “Lord, save me!”
31 Ісус же простяг зараз руку, вхопив його, й рече до него: Маловіре, чого всумнив ся єси?
Immediately Yeshua stretched out his hand, took hold of him, and said to him, “You of little faith, why did you doubt?”
32 І як увійшли вони в човен, утих вітер.
When they got up into the boat, the wind ceased.
33 А ті, що були в човнї, приступивши, поклонились Йому, кажучи: Істино Божий Син єси.
Those who were in the boat came and worshipped him, saying, “You are truly the Son of God!”
34 І, попливши, прибули вони в землю Генисарецьку.
When they had crossed over, they came to the land of Gennesaret.
35 І дознавши Його тамешні люде, послали по всій тій околиці, і приводили до Него всіх недужих;
When the people of that place recognised him, they sent into all that surrounding region and brought to him all who were sick;
36 і благали Його, щоб тільки приторкнутись їм до краю одежі Його; й скільки їх доторкувалось, одужували.
and they begged him that they might just touch the fringe of his garment. As many as touched it were made whole.
