Від Матвія 11
1 І сталось, як скінчив Ісус, наказуючи дванайцятьом ученикам своїм, пійшов звіділя навчати й проповідувати по городах їх.
Et factum est, cum consummasset Jesus, præcipiens duodecim discipulis suis, transiit inde ut doceret, et prædicaret in civitatibus eorum.
2 Почувши ж Йоан у темниці про дїла Христові, дослав двох учеників своїх,
Joannes autem cum audisset in vinculis opera Christi, mittens duos de discipulis suis,
3 сказати Йому: Чи ти грядущий, чи иншого ждати нам?
ait illi: Tu es, qui venturus es, an alium exspectamus?
4 Одказав Ісус і рече їм: Ійдїть та сповістіть Йоана про все, що чули й бачили:
Et respondens Jesus ait illis: Euntes renuntiate Joanni quæ audistis, et vidistis.
5 сліпі бачять, і криві ходять, прокажеш очищають ся, і глухі чують, мертві встають, і вбогі проповідують благовістє.
Cæci vident, claudi ambulant, leprosi mundantur, surdi audiunt, mortui resurgunt, pauperes evangelizantur:
6 І щасливий, хто не поблазнить ся мною.
et beatus est, qui non fuerit scandalizatus in me.
7 Як же вони відходили, почав Ісус говорити людям про Йоана: Чого виходили ви в пустиню дивитись? На тростину, що вітер колише?
Illis autem abeuntibus, cœpit Jesus dicere ad turbas de Joanne: Quid existis in desertum videre? arundinem vento agitatam?
8 Або чого виходили ви дивитись? На чоловіка одягненого в мяку одежу? ось ті, що носять мяку одежу, вони в царських будинках.
Sed quid existis videre? hominem mollibus vestitum? Ecce qui mollibus vestiuntur, in domibus regum sunt.
9 Або чого виходили ви дивитись? На пророка? Так, глаголю вам: І більше пророка.
Sed quid existis videre? prophetam? Etiam dico vobis, et plus quam prophetam.
10 Се ж бо той, про кого писано: Ось посилаю ангела мого перед лицем твоїм, що приготовить дорогу твою перед тобою.
Hic est enim de quo scriptum est: Ecce ego mitto angelum meum ante faciem tuam, qui præparabit viam tuam ante te.
11 Істино глаголю вам: Не явив ся між нарожденими від жінок більший од Йоана Хрестителя; найменший же у царстві небесному більший од него.
Amen dico vobis, non surrexit inter natos mulierum major Joanne Baptista: qui autem minor est in regno cælorum, major est illo.
12 І від часів Йоана Хрестителя та й до сього дня царство небесне здобуваєть ся силою, і хто здобуває, той силоміць бере його.
A diebus autem Joannis Baptistæ usque nunc, regnum cælorum vim patitur, et violenti rapiunt illud.
13 Бо всї пророки й закон пророкували до Йоана
Omnes enim prophetæ et lex usque ad Joannem prophetaverunt:
14 І коли хочете прийняти, він єсть Ілия, що має прийти.
et si vultis recipere, ipse est Elias, qui venturus est.
15 Хто має уші слухати, нехай слухає.
Qui habet aures audiendi, audiat.
16 Кому ж я уподоблю рід сей? Подібен він тим дітям, що сидять на торгу, та гукають до своїх товаришів,
Cui autem similem æstimabo generationem istam? Similis est pueris sedentibus in foro: qui clamantes coæqualibus
17 та кажуть: Ми вам сурмили, а ви не скакали; ми вам жалібно приговорювали, а ви не плакали.
dicunt: Cecinimus vobis, et non saltastis: lamentavimus, et non planxistis.
18 Бо прийшов Йоан, не їсть і не пє, а вони кажуть: Диявола має.
Venit enim Joannes neque manducans, neque bibens, et dicunt: Dæmonium habet.
19 Прийшов Син чоловічий, їсть і пє, а вони кажуть: Ось чоловік прожора та пяниця, друг митникам та грішникам. І оправдилась премудрість од дїтей своїх.
Venit Filius hominis manducans, et bibens, et dicunt: Ecce homo vorax, et potator vini, publicanorum et peccatorum amicus. Et justificata est sapientia a filiis suis.
20 Тоді почав докоряти городам, де стало ся найбільше чудес Його, що не покаялись:
Tunc cœpit exprobrare civitatibus, in quibus factæ sunt plurimæ virtutes ejus, quia non egissent pœnitentiam:
21 Горе тобі, Хоразине! горе тобі, Витсаїдо! бо коди б чудеса, що стали ся в вас, стались у Тирі та Сидонї, давно були б вони покаялись у веретищі та попелї.
Væ tibi Corozain, væ tibi Bethsaida: quia, si in Tyro et Sidone factæ essent virtutes quæ factæ sunt in vobis, olim in cilicio et cinere pœnitentiam egissent.
22 Тільки ж глаголю вам: Одраднїще буде Тирові та Силонові суднього дня, ніж вам.
Verumtamen dico vobis: Tyro et Sidoni remissius erit in die judicii, quam vobis.
23 І ти, Капернауме, що піднявсь аж під небо, провадиш ся в саме пекло; бо коли б чудеса, що стали ся в тобі, стали ся в Содомі, зостав ся б він аж і досі. (Hadēs g86)
Et tu Capharnaum, numquid usque in cælum exaltaberis? usque in infernum descendes, quia si in Sodomis factæ fuissent virtutes quæ factæ sunt in te, forte mansissent usque in hanc diem. (Hadēs g86)
24 Тим то глаголю вам: Що одраднїще буде землї Содомській суднього дня, нїж тобі.
Verumtamen dico vobis, quia terræ Sodomorum remissius erit in die judicii, quam tibi.
25 І озвав ся Ісус того часу знов і рече: Хвалю Тебе, Отче, Господи неба й землї, що Ти втаїв се від премудрих і розумних, а відкрив сеє те недоліткам.
In illo tempore respondens Jesus dixit: Confiteor tibi, Pater, Domine cæli et terræ, quia abscondisti hæc a sapientibus, et prudentibus, et revelasti ea parvulis.
26 Так, Отче: бо так воно вподобалось тобі.
Ita Pater: quoniam sic fuit placitum ante te.
27 Все передане менї від Отця мого, й нїхто не знає Сина, тільки Oтець; анї Отця нїхто не знає, тільки Син, та кому хоче Син одкрити.
Omnia mihi tradita sunt a Patre meo. Et nemo novit Filium, nisi Pater: neque Patrem quis novit, nisi Filius, et cui voluerit Filius revelare.
28 Прийдіть до мене, всї знеможені та отягчені, я впокою вас.
Venite ad me omnes qui laboratis, et onerati estis, et ego reficiam vos.
29 Візьміть ярмо мов на себе, й навчіть ся від мене: бо я тихий і смирний серцем; то й знайдете відпочинок душам вашим.
Tollite jugum meum super vos, et discite a me, quia mitis sum, et humilis corde: et invenietis requiem animabus vestris.
30 Бо ярмо моє любе, й тягар мій легкий.
Jugum enim meum suave est, et onus meum leve.
