Від Матвія 10
1 І, прикликавши дванайцять учеників своїх, дав їм власть над нечистими духами, щоб виганяли їх, і сцїляли всяку болїсть і всяку неміч.
Pea kuo ne ui ke haʻu kiate ia ʻene kau ākonga ʻe toko hongofulu ma toko ua, naʻa ne tuku kiate kinautolu ʻae mālohi, ke nau kapusi ʻae ngaahi laumālie taʻemaʻa, pea ke nau fakamoʻui ʻae mahaki kotoa pē, mo e hangatāmaki kotoa pē.
2 На ймя ж дванайцять апостолів були: первий Симон, що прозвано Петром, та Андрій брат його; Яков Заведеїв, та Иоан брат його;
Pea ko e hingoa eni ʻoe kau ʻaposetolo ʻe toko hongofulu ma toko ua; Ko e ʻuluaki, ko Saimone, ʻoku ui ko Pita, mo ʻAnitelū ko hono tokoua; ko Semisi ko e [foha ]ʻo Sepeti, mo Sione ko hono tokoua;
3 Филип, та Вартоломей; Тома, та Маттей митник: Яков Алфеїв, та Леввій, на прізвище Тадей;
Ko Filipe, mo Pātolomiu; ko Tōmasi, mo Mātiu ko e tānaki tukuhau; ko Semisi ko e [foha ]ʻo ʻAlefiusi, mo Lepiusi, naʻe ui ko Tatiusi;
4 Симон Хананець, та Юда Іскариотський, що й зрадив Його.
Ko Saimone ko e Kēnani, mo Siutasi ʻIsikaliote, ʻaia ne lavakiʻi ia.
5 Сих дванайцятьох послав Ісус, і наказав їм, глаголючи: Не йдїть шляхом поган, і не ввіходьте в город Самаряньский;
Ko e toko hongofulu ma toko ua eni naʻe tuku atu ʻe Sisu, ʻo ne fekauʻi ʻakinautolu, ʻo pehē, “ʻOua naʻa mou ʻalu ʻi ha hala ʻoe Senitaile, pea ʻoua naʻa mou hū ki ha kolo ʻoe kakai Samēlia:
6 а раднїщ ійдїть до загублених овечок дому Ізраїлевого,
Ka mou ʻalu muʻa ki he fanga sipi hē ʻoe fale ʻo ʻIsileli.
7 а ходячи проповідуйте, глаголючи: Царство небесне наближилось.
Pea ka mou ka ʻalu, mou malanga, ʻo pehē, ‘ʻOku ofi ʻae puleʻanga ʻoe langi.’
8 Сцїляйте недужих, очищайте прокажених, воскрешайте мертвих, виганяйте біси; дармо прийняли, дармо й давайте.
Fakamoʻui ʻae mahaki, fakamaʻa ʻae kilia, fokotuʻu ʻae mate, kapusi ʻae kau tēvolo: kuo mou maʻu taʻetotongi, pea ʻoatu taʻetotongi.
9 Не беріть собі нї золота, нї срібла, нї грошей у череси ваші,
ʻOua naʻa tokonaki ki homou noʻo ha koula, pe ha siliva, pe ha kapa.
10 анї торбини на дорогу, анї двох одежин, нї обувя, нї палиці: бо робітник достоєн харчі своєї.
pe ha kato ki he fononga, pe ha kofutuʻa ʻe ua, pe ha topuvaʻe, pe ha tokotoko: he ʻoku taau mo e tangata ngāue ke ne maʻu ʻe ia haʻa ne tauhi.
11 І в який город чи село ввійдете, роспитайте, хто там є достойний; там і пробувайте, аж поки вийдете.
“Pea ko e kolo mo e potu kakai kotoa pē te mou hū ki ai, mou fehuʻi pe ko hai ʻi ai ʻoku angalelei; pea mou nofo ai kaeʻoua ke mou toki ʻalu.
12 А як увійдете в яку господу, витайте її, кажучи: Мир сїй господі.
Pea ka mou ka hū ki he fale, tāpuakiʻi ia.
13 І, коли господа достойна, нехай упокій ваш зійде на неї. Коли ж вона недостойна, то нехай упокій ваш вернеть ся до вас.
Pea kapau ʻoku lelei ʻae fale, ʻe hoko ki ai hoʻomou tāpuaki: pea kapau ʻoku ʻikai lelei, ʻe foki mai hoʻomou tāpuaki kiate kimoutolu.
14 А хто вас не прийме й не слухати ме словес ваших, то, виходячи з такого дому чи города того, отрусіть і порох із ніг ваших.
Pea ko ia ʻe ʻikai maʻu ʻakimoutolu, pe fanongo ki hoʻomou lea, ʻoka mou ka ʻalu mei he fale pe ko e kolo ko ia, mou tūtuuʻi ʻae efu mei homou vaʻe.
15 Істинно глаголю вам: Легше буде землї Содомській та Гоморській суднього дня, нїж городові тому.
ʻOku ou tala moʻoni kiate kimoutolu, ʻE kātakingofua ʻae fonua ko Sotoma mo Komola ʻi he ʻaho fakamaau, ʻi he kolo ko ia.
16 Оце я посилаю вас, як овечок між вовки; тим бувайте мудрі, як вужі, та тихі, як голуби.
“Vakai, ʻoku ou fekau atu ʻakimoutolu ʻo hangē ko e fanga sipi ʻi he lotolotonga ʻoe fanga ulofi: ko ia ke mou poto ʻo hangē ko e ngata, pea angalelei ʻo hangē ko e lupe.
17 Та й стережіть ся людей: бо вони видавати муть вас у судові зборища, й в школах своїх бити вас будуть;
Kae vakai ki he kakai: he te nau tukuange ʻakimoutolu ki he kau fakamaau, pea te nau haha ʻakimoutolu ʻi honau ngaahi falelotu;
18 і водити муть вас перед старших та перед царів за мене, на сьвідкуваннє їм і поганам.
Pea ʻe taki ʻakimoutolu ki he ʻao ʻoe kau pule mo e ngaahi tuʻi koeʻuhi ko au, ko e fakamoʻoni kiate kinautolu mo e Senitaile.
19 Як же видавати муть вас, не дбайте про те, як і що вам казати; бо дасть ся вам того часу, що вам казати.
Pea ka nau ka tuku atu ʻakimoutolu, ʻoua naʻa mou feinga pe fēfē pe ko e hā te mou lea ʻaki: koeʻuhi ʻe foaki kiate kimoutolu ʻi he feituʻulaʻā ko ia, ʻaia te mou lea ʻaki.
20 Не ви бо промовляти мете, а дух Отця вашого промовляти ме в вас.
He ʻoku ʻikai ko kimoutolu ʻoku lea, ka ko e Laumālie ʻo hoʻomou Tamai ʻoku lea ʻiate kimoutolu.
21 Видавати ж ме брат брата на смерть, і батько дитину, і вставати муть діти на родителїв, і вбивати муть їх.
“Pea ʻe tuku atu ʻe he tangata [hono ]tokoua ki he mate, mo e tamai ʻene tamasiʻi: pea ʻe tuʻu hake ʻae fānau ki he mātuʻa, ʻo pule ke mate ʻakinautolu.
22 І ненавидіти муть вас усі за ймя моє; хто ж видержить до кінця, той спасеть ся.
Pea ʻe fehiʻanekina ʻakimoutolu ʻi he kakai kotoa pē koeʻuhi ko hoku hingoa: ka ko ia ʻe kātaki ʻo aʻu ki he ngataʻanga ʻe moʻui ia.
23 Коли ж вас гонити муть у тому городї, втікайте в инший: істинно бо глаголю вам: Не перейдете ще городів Ізраїлевих, доки Син чоловічий прийде.
Pea ka nau ka fakatanga ʻakimoutolu ʻi ha kolo, mou feholaki ki ha [kolo ]kehe; he ʻoku ou tala moʻoni atu kiate kimoutolu, ʻE teʻeki ai te mou ʻosiki ʻae ngaahi kolo ʻo ʻIsileli [ʻi hoʻomou ʻalu, ]ka kuo hoko mai ʻae Foha ʻoe tangata.
24 Ученик не старший од учителя свого, анї слуга од пана свого.
“ʻOku ʻikai lahi hake ʻae ākonga ʻi [heʻene ]akonaki, pe ko e tamaioʻeiki ʻi heʻene ʻeiki.
25 Доволі з ученика, коли буде, як учитель його, а слуга, як пан його. Коли господаря дому названо Вельзевулом, то як більше домашніх його?
ʻOku lahi ki he ākonga ke na tatau mo ʻene akonaki, pea mo e tamaioʻeiki mo ʻene ʻeiki. Kapau kuo nau ui ʻae ʻeiki ʻoe fale ko Pelisipupe, ʻikai ʻe lahi hake kiate kinautolu ʻi hono fale?
26 Тим же то не лякайтесь їх: нема бо нїчого закритого, що не відкриєть ся, анї захованого, що не виявить ся.
Ko ia ʻoua naʻa manavahē kiate kinautolu: he ʻoku ʻikai ha meʻa ʻoku ʻufiʻufi ʻe taʻefakahā; pea fufū, ʻe taʻeʻiloa.
27 Що я кажу вам потемки, кажіть повидну; й що чуєте на ухо, проповідуйте на домах.
“Ko ia ʻoku ou tala kiate kimoutolu ʻi he poʻuli, mou lea ʻaki ia ʻi he maama: pea ko ia ʻoku mou ongoʻi ʻi he telinga, mou malangaʻaki ia ʻi he tuʻa fale.
28 І не лякайтесь тих, що вбивають тіло, душі ж не здолїють убити; а лякайтесь більше того, хто зможе погубити і душу й тіло в пеклї. (Geenna g1067)
Pea ʻoua naʻa manavahē kiate kinautolu ʻoku tāmateʻi ʻae sino, ka ʻoku ʻikai faʻa tāmateʻi ʻae laumālie: kae manavahē muʻa kiate ia ʻoku mafai ke fakaʻauha ʻae laumālie mo e sino ʻi heli. (Geenna g1067)
29 Хиба не два горобці продають ся за шага? а нї один з них не впаде на землю без Отця вашого.
ʻIkai ʻoku fakatau ʻae hikiʻi manupuna ʻe ua ʻaki ʻae paʻanga siʻi ʻe taha? Ka ʻe ʻikai haʻana taha ʻe tō ki he kelekele ka ʻi [he loto ʻo ]hoʻomou Tamai.
30 У вас же і все волоссє на голові перелїчене.
Ka ko e ngaahi tuʻoni louʻulu ʻo homou ʻulu kuo lau kotoa pē.
31 Оце же не лякайтесь: ви дорожчі многих горобців.
Ko ia ke ʻoua naʻa mou manavahē, [he ]ʻoku mou mahuʻinga lahi ʻi he fanga hikiʻi manu lahi.
32 От же всякий, хто мене визнавати ме перед людьми, того й я визнавати му перед Отцем моїм, що на небі.
“Pea ko ia ia ʻe fakahā au ʻi he ʻao ʻoe kakai, te u fakahā foki ia ʻi he ʻao ʻo ʻeku Tamai ʻoku ʻi he langi.
33 А хто відречеть ся мене перед людьми, того й я відречусь перед Отцем моїм, що на небі.
Ka ko ia te ne liʻaki au ʻi he ʻao ʻoe kakai, te u liʻaki foki ia ʻi he ʻao ʻo ʻeku Tamai ʻoku ʻi he langi.
34 Не думайте, що я прийшов послати впокій на землю; не прийшов я послати впокій, а меч.
“ʻOua naʻa mou mahalo kuo u haʻu ke ʻomi ʻae melino ki māmani: naʻe ʻikai te u haʻu ke ʻomi ʻae melino, ka ko e heletā.
35 Бо прийшов я, щоб поставити чоловіка різно проти батька його, й дочку проти матери її, й невістку проти свекрухи її.
He kuo u haʻu ke ‘fakafehiʻa ʻae tangata ki heʻene tamai, mo e taʻahine ki heʻene faʻē, mo e taʻahine ʻi he fono ki heʻene faʻē ʻi he fono.’
36 І будуть ворогами чоловікові домашні його.
Pea ‘ko e fili ʻoe tangata ʻakinautolu ʻoku nofo mo ia ʻi hono fale.’
37 Хто любить батька або матір більш мене, недостоєн мене; й хто любить сина або дочку більш мене, недостоєн мене.
Ko ia ʻoku ʻofa lahi hake ki he tamai pe ko e faʻē ʻiate au, ʻoku ʻikai taau mo ia ke ne maʻu au: pea ko ia ʻoku ʻofa lahi hake ki [hono ]foha pe ʻofefine ʻiate au, ʻoku ʻikai taau mo ia ke ne maʻu au.
38 І хто не візьме хреста свого, й не пійде слідом за мною, недостоея мене.
Pea ko ia ʻoku ʻikai toʻo hake ʻene ʻakau māfasia ʻo muimui ʻiate au, ʻoku ʻikai taau mo ia ke ne maʻu au.
39 Хто б знайшов душу свою, погубить її; а хто б згубив душу свою задля мене, знайде її.
Ko ia ʻoku kalofaki ʻene moʻui, ʻe mole ia ʻiate ia: ka ko ia ʻoku mole ʻene moʻui koeʻuhi ko au, ʻe maʻu ʻe ia ia.
40 Хто приймав вас, мене приймає; а хто приймав мене, приймає Того, хто послав мене.
“Ko ia ʻoku ne maʻu ʻakimoutolu ʻoku ne maʻu au, pea ko ia ʻoku ne maʻu au ʻoku ne maʻu ʻaia naʻa ne fekau au.
41 Хто приймає пророка в імя пророка, одержить нагороду пророчу; й хто приймав праведника в імя праведника, одержить нагороду праведничу.
Ko ia ʻoku ne maʻu ha palōfita ʻi he hingoa ʻoe palōfita, ʻe maʻu ʻe ia ʻae totongi ʻoe palōfita; pea ko ia ʻoku ne maʻu ʻae tangata māʻoniʻoni ʻi he hingoa ʻoe tangata māʻoniʻoni, ʻe maʻu ʻe ia ʻae totongi ʻoe tangata māʻoniʻoni.
42 І хто напоїть одного з сих малих тільки чашею холодної води, в імя ученика, істино глаголю вам: Не втеряє нагороди своєї.
Pea ko ia te ne foaki ki ha taha ʻiate kinautolu ni ʻoku siʻi ha ipu vai momoko ke inu ai, ʻi he hingoa pe ʻoe ākonga, ko ʻeku tala moʻoni atu kiate kimoutolu, ʻe ʻikai ʻaupito mole ʻiate ia hono totongi.”
