Від Марка 8
1 Тими днями, як було пребагато народу й не мали що їсти, покликавши Ісус учеників своїх, рече їм:
In those days, when there was a very great multitude, and they had nothing to eat, Yeshua [Salvation] called his disciples to himself, and said to them,
2 Жаль мені народу, що вже три днї пробувають зо мною, і не мають що їсти;
“I have compassion on the multitude, because they have stayed with me now three days, and have nothing to eat.
3 А коли відпущу їх голодних до домівок їх, помлїють в дорозі; деякі бо з них здалека поприходили.
If I send them away fasting to their home, they will faint on the way, for some of them have come a long way.”
4 І відказали Йому ученики Його: Звідкіля ж сих зможе хто тут нагодувати хлібом у пустині?
His disciples answered him, “From where could one satisfy these people with bread here in a deserted place?”
5 І питав їх: Скільки маєте хлібів? Вони ж кажуть: Сїм.
He asked them, “How many loaves do you have?” They said, “Seven.”
6 І звелів Він народові сїдати на землі; і взявши сім хлїбів, оддавши хвалу, ламав і давав ученикам своїм, щоб клали перед ними; і клади перед народом.
He commanded the multitude to sit down on the ground, and he took the seven loaves. Having given thanks, he broke them, and gave them to his disciples to serve, and they served the multitude.
7 І мали рибок кілька; й поблагословивши, казав покласти й те.
They had a few small fish. Having blessed them, he said to serve these also.
8 Їли ж і наситились, і назбирали останків ламаного сім кошів.
They ate, and were filled. They took up seven baskets of broken pieces that were left over.
9 Було ж тих, що їли, з чотири тисячі; і відпустив їх.
Those who had eaten were about four thousand. Then he sent them away.
10 І, зараз увійшовши в човен з учениками своїми, прибув у сторони Далманутанські.
Immediately he entered into the boat with his disciples, and came into the region of Dalmanutha.
11 І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його.
The Pharisees [Separated] came out and began to question him, seeking from him a sign from heaven, and testing him.
12 І зітхнувша Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака.
He sighed deeply in his spirit, and said, “Why does this generation seek a sign? Most certainly I tell you, no sign will be given to this generation.”
13 І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік.
He left them, and again entering into the boat, departed to the other side.
14 І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї.
They forgot to take bread; and they didn’t have more than one loaf in the boat with them.
15 І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового.
He warned them, saying, “Take heed: beware of the yeast of the Pharisees [Separated] and the yeast of Herod [Heroic].”
16 І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо.
They reasoned with one another, saying, “It’s because we have no bread.”
17 І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затверділе маєте серце ваше?
Yeshua [Salvation], perceiving it, said to them, “Why do you reason that it’s because you have no bread? Don’t you perceive yet, neither understand? Is your heart still hardened?
18 Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте?
Having eyes, don’t you see? Having ears, don’t you hear? Don’t you remember?
19 Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять.
When I broke the five loaves among the five thousand, how many baskets full of broken pieces did you take up?” They told him, “Twelve.”
20 Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм.
“When the seven loaves fed the four thousand, how many baskets full of broken pieces did you take up?” They told him, “Seven.”
21 І рече їм: Як же ви не розумієте?
He asked them, “Don’t you understand, yet?”
22 І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся.
He came to Bethsaida. They brought a blind man to him, and begged him to touch him.
23 І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить.
He took hold of the blind man by the hand, and brought him out of the village. When he had spit on his eyes, and laid his hands on him, he asked him if he saw anything.
24 І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять.
He looked up, and said, “I see men; for I see them like trees walking.”
25 Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все.
Then again he laid his hands on his eyes. He looked intently, and was restored, and saw everyone clearly.
26 І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нікому в селї.
He sent him away to his house, saying, “Don’t enter into the village, nor tell anyone in the village.”
27 І вийшов Ісус і ученики Його у села Кесариї Филипової, і дорогою питав учеників своїх, глаголючи їм: Хто я, - кажуть люде?
Yeshua [Salvation] went out, with his disciples, into the villages of Caesarea Philippi [Ruler Loves horses]. On the way he asked his disciples, “Who do men say that I am?”
28 Вони ж одказали: Йоан Хреститель; а инші: Ілия; инші ж: Один з пророків.
They told him, “John [Yah is gracious] the Immerser, and others say Elijah [My God Yah], but others: one of the prophets.”
29 А він рече їм: Ви ж, хто скажете? Озвав ся ж Петр і каже Йому: Ти єси Христос.
He said to them, “But who do you say that I am?” Peter [Rock] answered, “You are the Messiah [Anointed one].”
30 І наказав їм, щоб нікому не казали про Него.
He commanded them that they should tell no one about him.
31 І почав навчати їх, що мусить Син чоловічий багато терпіти, й відцурають ся Його старші, та архиєреї, та письменники, і вбють, і в третій день воскресне Він.
He began to teach them that the Son of Man must suffer many things, and be rejected by the elders, the chief priests, and the Torah-Teachers, and be killed, and after three days rise again.
32 І явно слово гляголав. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому.
He spoke to them openly. Peter [Rock] took him, and began to rebuke him.
33 Він же, обернувшись і поглянувши на учеників своїх, докорив Петру, глаголючи: Іди геть, сатано: бо мислиш не про Боже, а про чоловіче.
But he, turning around, and seeing his disciples, rebuked Peter [Rock], and said, “Get behind me, Satan [Adversary]! For you have in mind not the things of God, but the things of men.”
34 І, прикликавши народ укупі з учениками своїми, рече їм: Хто хоче йти за мною, нехай одречеть ся себе, й візьме хрест свій, та й іде слідом за мною.
He called the multitude to himself with his disciples, and said to them, “Whoever wants to come after me, let him deny himself, and take up his execution-stake, and follow me.
35 Хто бо хоче душу свою спасти, погубить її; хто ж погубить душу свою задля мене та євангелиї, той спасе її.
For whoever wants to save his life will lose it; and whoever will lose his life for my sake and the sake of the Good News will save it.
36 Що бо за користь чоловікові, коли здобуде сьвіт увесь, а занапастить душу свою?
For what does it profit a man, to gain the whole world, and forfeit his life?
37 Або що дасть чоловік у замін душі своєї?
For what will a man give in exchange for his life?
38 Хто бо соромити меть ся мене й моїх словес між кодлом сим перелюбним і грішним, і Син чоловічий соромити меть ся його, як прийде в славі Отця свого з ангелами сьвятими.
For whoever will be ashamed of me and of my words in this adulterous and sinful generation, the Son of Man also will be ashamed of him, when he comes in 'Aviv ·his Father·’s glory, with the holy angels.”
