Від Марка 7
1 І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.
Pea toki fakataha kiate ia ʻae kau Fālesi mo e niʻihi ʻi he kau tangata tohi, naʻe haʻu mei Selūsalema.
2 І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:
Pea ʻi heʻenau mamata ki he niʻihi ʻi heʻene kau ākonga ʻoku nau kai mā ʻi he nima ʻuli, ko e pehē, ko e [nima ]taʻefanofano, naʻa nau hanu ai.
3 (бо Фарисеї і всі Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;
He ko e kau Fālesi, mo e kakai Siu fulipē, ʻoku ʻikai te nau kai, ʻo kapau ʻe ʻikai te nau fuofua fanofano nima, ko e tokanga ki he talatupuʻa ʻae mātuʻa.
4 і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і инщого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).
Pea ʻi [heʻenau haʻu ]mei he faianga fakatau, ʻoku ʻikai te nau kai, ʻo kapau ʻe ʻikai te nau kaukau. Pea ʻoku ai mo e ngaahi meʻa kehekehe, kuo nau maʻu ke fai, ko e fufulu ʻoe ngaahi ipu inu, mo e ngaahi ipu fua, mo e ngaahi ipu kapa, mo e ngaahi tokotoʻanga.
5 Тоді питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?
Pea fehuʻi kiate ia ʻe he kau Fālesi mo e kau tangata tohi, “Ko e hā ʻoku ʻikai ai ke fai ʻe hoʻo kau ākonga ʻo hangē ko e talatupuʻa ʻae mātuʻa, ka ʻoku nau kai mā mo e nima taʻefanofano?”
6 Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
Pea leaange ʻe ia, ʻo pehē kiate kinautolu, “Neʻineʻi fakahā ʻe ʻIsaia kiate kimoutolu, ko e kau mālualoi, ʻo hangē ko ia kuo tohi, ‘ʻOku fakaʻapaʻapa ʻae kakai ni kiate au ʻaki honau loungutu, ka ʻoku mamaʻo honau loto ʻiate au.
7 Марно ж покланяють ся мені, навчаючи наук, заповідей чоловічих.
Ka ʻoku taʻeʻaonga ʻenau hū kiate au, he ko e ngaahi akonaki ʻoku nau ako ʻaki, ko e ngaahi fekau ʻae tangata.’
8 Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.
“He kuo mou siʻaki ʻae fekau ʻae ʻOtua, kae maʻu ʻae talatupuʻa ʻae tangata, ko e fufulu ʻoe ngaahi ipu fua mo e ngaahi ipu inu: pea ʻoku lahi mo e ngaahi meʻa pehē ʻoku mou fai.
9 І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.
Pea pehē ʻe ia kiate kinautolu, “Ha meʻa ʻe lelei ko hoʻomou liʻaki ʻae fekau ʻae ʻOtua, ka mou fai ʻae talatupuʻa ʻamoutolu.
10 Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матір твою; і: Хто налає батька або матір, нехай смертю вмре.
He naʻe pehē ʻe Mōsese, ‘Fakaʻapaʻapa ki hoʻo tamai mo hoʻo faʻē;’ pea, ‘Ko ia ʻoku kape ki [heʻene ]tamai pe ko [ʻene ]faʻē, tuku ke mate tāmateʻi ia.’
11 Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;
Ka ʻoku mou pehē, ‘Kapau ʻe lea ha tangata ki heʻene tamai pe ko ʻene faʻē, [ʻo pehē], “Ko ʻeku meʻa kotoa pē ʻoku ʻaonga kiate koe, ko e Kopano ia,”’ ʻaia ko e foaki tapu; [ʻe ʻataʻatā ia].
12 і не даєте йому нічого більше робити батькові своєму, або матері своїй,
Pea ʻoku mou taʻofi haʻane toe fai ha meʻa maʻa ʻene tamai pe ko ʻene faʻē;
13 обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.
ʻO fakataʻeʻaonga ʻae folofola ʻae ʻOtua ʻaki hoʻomou talatupuʻa, ʻaia ʻoku mou enginakiʻaki: pea ʻoku lahi ʻae meʻa pehē ʻoku mou fai.”
14 І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:
Pea ʻi heʻene ui mai ʻae kakai kotoa pē, naʻa ne pehē kiate kinautolu, “Fanongo kotoa pē kiate au, pea ʻilo.
15 Нема нічого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.
ʻOku ʻikai ha meʻa ʻituʻa ʻi he tangata, pea hū ki ai, te ne faʻa fakaʻuliʻi ia: ka ko e ngaahi meʻa ʻoku haʻu meiate ia, ko ia ia ʻoku fakaʻuliʻi ʻae tangata.
16 Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
Ko e tangata ʻoku telinga ke ongo, ke ongoʻi ia.”
17 І як увійшов у господа від людей, питали в Него ученики Його про приповість.
Pea kuo hū ia ki he fale mei he kakai, naʻe fehuʻi ʻe heʻene kau ākonga kiate ia ki he fakatātā.
18 І рече до них; Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити?
Pea pehē ʻe ia kiate kinautolu, “He ʻoku pehē hoʻomou taʻeʻilo foki? ʻOku ʻikai te mou ʻilo, ko e meʻa kotoa pē mei tuʻa, ʻoku ʻalu ki he tangata, ʻoku ʻikai faʻa fakaʻuli ia ʻe ia;
19 бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?
Koeʻuhi ʻoku ʻikai ke ʻalu ia ki hono loto, ka ki he kete, ʻoku fakamaʻa ai ʻae meʻakai kotoa pē, kae [toki ]ʻalu kituʻa ʻae meʻa taʻeʻaonga?”
20 Рече ж: Що виходить з чоловівіка, те поганить чоловіка.
Pea pehē ʻe ia, “Ko ia ʻoku haʻu mei he tangata, ko ia ia ʻoku fakaʻuliʻi ʻae tangata.
21 З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,
He ʻoku mei loto, mei he loto ʻoe tangata, ʻae mahalo kovi, mo e tonoʻi fefine mo e feʻauaki, mo e fakapō,
22 злодійства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:
Mo e kaihaʻa, mo e manumanu, mo e angahala, mo e kākā, mo e anga fakalielia, mo e mata kovi, mo e lea kovi, mo e laukau, mo e vale:
23 все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.
Ko e ngaahi meʻa kovi ni kotoa pē ʻoku haʻu mei he loto, ʻoku fakaʻuliʻi ʻae tangata.”
24 І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотів, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.
Pea tuʻu hake ia ʻi ai, ʻo ʻalu ki he potu ʻo Taia mo Saitoni, pea ne hū ki he fale, ʻo ne loto ke ʻoua naʻa ʻilo [ia ]ʻe ha taha: ka naʻe ʻikai faʻa fakapuli ia.
25 Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому
He naʻe ongoa atu ia ki ha fefine naʻe ai ʻene taʻahine siʻi naʻe ʻi ai ʻae laumālie ʻuli, pea haʻu ia, ʻo tōmapeʻe ʻi hono vaʻe:
26 Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.
Ko e Kiliki ʻae fefine ni, mei he puleʻanga ko Sailofinisia: pea naʻa ne kole kiate ia, ke ne kapusi kituʻa ʻae tēvolo ʻi heʻene taʻahine.
27 Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дітям: не добре бо взяти хліб у дїтей, і кинути собакам.
Ka naʻe pehē ʻe Sisu kiate ia, “ʻOua ke tomuʻa mākona ʻae fānau: he ʻoku ʻikai ngali ke toʻo ʻae mā ʻae fānau, mo lī ki he fanga kulī.”
28 Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дітей.
Pea leaange ʻe ia, ʻo pehē kiate ia, “Ko e moʻoni, ʻEiki: ka ʻoku kai ʻe he fanga kulī, ʻi he lalo keinangaʻanga, ʻae momo ʻoe meʻakai ʻae fānau.”
29 І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.
Pea pehē ʻe ia kiate ia, “Koeʻuhi ko e lea ni ke ke ʻalu; kuo ʻalu kituʻa ʻae tēvolo ʻi hoʻo taʻahine.”
30 І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.
Pea kuo hoko ia ki hono fale, pea ne ʻilo kuo ʻalu kituʻa ʻa e tēvolo, kae tokoto ʻene taʻahine ʻi he mohenga.
31 І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.
Pea naʻe toe ʻalu ia mei he potu ʻo Taia mo Saitoni, ʻo haʻu ʻi he potu fonua ʻo Tikapolisi, ki he tahi ʻo Kāleli.
32 І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.
Pea nau ʻomi kiate ia ha tokotaha naʻe tuli, pea ʻikai ke faʻa lea; pea naʻa nau kole kiate ia ke ne hilifaki hono nima ki ai.
33 І, взявши його від народу окреме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;
Pea naʻa ne fakaafe ia mei he kakai, ʻo ne ʻai hono tuhu ki hono telinga, pea ʻaʻanu, mo ne ala ki hono ʻelelo;
34 І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.
Pea hanga hake ia ki he langi, ʻo mafulu, mo ne pehē kiate ia, “ʻEfata,” ko e pehē ia, “Ke ava.”
35 І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.
Pea naʻe ava leva hono telinga, pea vete ʻae noʻo ʻo hono ʻelelo, pea ne lea totonu.
36 І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;
Pea ne fekau kiate kinautolu ke ʻoua naʻa nau fakahā ki ha taha: ka ʻi heʻene fekau lahi kiate kinautolu, ne ʻāsili ai ʻo lahi ʻenau fanongonongo [ia];
37 І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дав чути, й німим говорити.
Pea naʻa nau ofo ʻo lahi ʻaupito, ʻo pehē, “Kuo ne fai ʻae ngaahi meʻa kotoa pē ʻo lelei: ʻoku ne ngaohi ʻae tuli ke ongo, mo e noa ke lea.”
