Від Марка 7
1 І сходять ся до Него Фарисеї та деякі з письменників, прийшовши з Єрусалиму.
Then the Pharisees and some of the scribes gathered together to him, having come from Jerusalem.
2 І, побачивши деяких з учеників Його, що нечистими руками, се єсть немитими, їдять хлїб, судили:
Now when they saw some of his disciples eating bread with defiled, that is unwashed, hands, they found fault.
3 (бо Фарисеї і всі Жиди, поки по локіть не помиють рук, не їдять, додержуючи переказу старших;
(For the Pharisees and all the Jews do not eat unless they wash their hands and forearms, holding to the tradition of the elders.
4 і з торгу, поки не обмиють ся, не їдять; і инщого багацько, що прийняли додержувати: обмиваннє чаш, і глеків, і мідяного посуду, і столів).
They do not eat when they come from the marketplace unless they bathe themselves, and there are many other things which they have received to hold to: washings of cups, pitchers, bronze vessels, and couches.)
5 Тоді питали Його Фарисеї та письменники: Чом ученики Твої не живуть по переказу старших, а їдять хлїб непомитими руками?
The Pharisees and the scribes asked him, “Why do not your disciples walk according to the tradition of the elders, but eat their bread with unwashed hands?”
6 Він же, озвавшись, рече їм: Що добре пророкував Ісаїя про вас, лицемірів, як писано: Сей народ устами мене шанує, серце ж їх далеко від мене.
He answered them, “Well did Isaiah prophesy of you hypocrites, as it is written, ‘This people honors me with their lips, but their heart is far from me.
7 Марно ж покланяють ся мені, навчаючи наук, заповідей чоловічих.
They worship me in vain, teaching as doctrines the commandments of men.’
8 Занехаявши бо заповідь Божу, держите ви переказ чоловічий, обмиваннє глеків та чаш, і иншого подібного такого багато робите.
“For you set aside the commandment of God, and hold tightly to the tradition of men—the washing of pitchers and cups, and you do many other such things.”
9 І рече до них: Добре відкидаєте ви заповідь Божу, щоб переказ ваш хоронити.
He said to them, “Full well do you reject the commandment of God, that you may keep your tradition.
10 Мойсей бо сказав: Поважай батька твого й матір твою; і: Хто налає батька або матір, нехай смертю вмре.
For Moses said, ‘Honor your father and your mother;’ and, ‘He who speaks evil of father or mother, let him be put to death.’
11 Ви ж кажете: Коли скаже чоловік батькові або матері: Корван (що єсть: Дар), чим би ти з мене покористував ся;
But you say, ‘If a man tells his father or his mother, “Whatever profit you might have received from me is Corban,”’” that is to say, given to God,
12 і не даєте йому нічого більше робити батькові своєму, або матері своїй,
“then you no longer allow him to do anything for his father or his mother,
13 обертаючи в нїщо слово Боже переказом вашим, що ви переказали; й подібного такого багато робите.
making void the word of God by your tradition which you have handed down. You do many things like this.”
14 І, покликавши ввесь народ, рече до них: Слухайте мене всї, та й розумійте:
He called all the multitude to himself and said to them, “Hear me, all of you, and understand.
15 Нема нічого осторонь чоловіка, що ввійшовши в него, могло б опоганити його; а що виходить від него, се те, що поганить чоловіка.
There is nothing from outside of the man that going into him can defile him; but the things which proceed out of the man are those that defile the man.
16 Коли хто має уші слухати, нехай слухає.
If anyone has ears to hear, let him hear!”
17 І як увійшов у господа від людей, питали в Него ученики Його про приповість.
When he had entered into a house away from the multitude, his disciples asked him about the parable.
18 І рече до них; Так і ви нерозумливі? Не зрозуміли, що все, що осторонь і входить у чоловіка, не може його опоганити?
He said to them, “Are you also without understanding? Do not you perceive that whatever goes into the man from outside cannot defile him,
19 бо не входить йому в серце, а в живіт, і виходить в одхідник, очищаючи всяку їжу?
because it does not go into his heart, but into his stomach, then into the latrine, making all foods clean?”
20 Рече ж: Що виходить з чоловівіка, те поганить чоловіка.
He said, “That which proceeds out of the man, that defiles the man.
21 З середини бо, з серця чоловіка, думки лихі виходять, перелюбки, блуд, душогубство,
For from within, out of the hearts of men, proceed evil thoughts, adulteries, sexual sins, murders, thefts,
22 злодійства, зажерливість, ледарство, підступ, роспутність, лихе око, хула, гордощі, дурощі:
covetings, wickedness, deceit, lustful desires, an evil eye, blasphemy, pride, and foolishness.
23 все се лихе з середини виходить, і поганить чоловіка.
All these evil things come from within and defile the man.”
24 І, піднявшись ізвідтіля, пійшов на узграниччя Тирські та Сидонські, і ввійшовши в господу, хотів, щоб нїхто не знав; та не міг утаїтись.
From there he arose and went away into the borders of Tyre and Sidon. He entered into a house and did not want anyone to know it, but he could not escape notice.
25 Почувши бо жінка, в котрої дочка її мала духа нечистого, приступила і впала в ноги Йому
For a woman whose little daughter had an unclean spirit, having heard of him, came and fell down at his feet.
26 Була ж жінка Грекиня, родом Сирофиникиянка; й благала Його, щоб вигнав біса з дочки її.
Now the woman was a Greek, a Syrophoenician by race. She begged him that he would cast the demon out of her daughter.
27 Ісус же рече їй: Дай перше наїстись дітям: не добре бо взяти хліб у дїтей, і кинути собакам.
But Jesus said to her, “Let the children be filled first, for it is not appropriate to take the children’s bread and throw it to the dogs.”
28 Вона ж озвалась, та й каже до Него: Так, Господи; тільки ж і собаки під столом їдять кришки від дітей.
But she answered him, “Yes, Lord. Yet even the dogs under the table eat the children’s crumbs.”
29 І рече їй: За се слово йди; вийшов біс із дочки твоєї.
He said to her, “For this saying, go your way. The demon has gone out of your daughter.”
30 І, пійшовши в домівку свою, знайшла, що біс вийшов, і дочка її лежить на постелї.
She went away to her house, and found the child having been laid on the bed, with the demon gone out.
31 І, знов вийшовши з гряниць Тирських та Сидонських, прийшов до моря Галилейського, у гряницї Десятиградські.
Again he departed from the borders of Tyre and Sidon, and came to the sea of Galilee through the middle of the region of Decapolis.
32 І приводять до Него глухого й тяжкомовного; й просять Його, щоб положив на него руку.
They brought to him one who was deaf and had an impediment in his speech. They begged him to lay his hand on him.
33 І, взявши його від народу окреме, вложив пучки свої в уші йому, й сплюнувши, приторкнувсь до язика йому;
He took him aside from the multitude privately and put his fingers into his ears; and he spat and touched his tongue.
34 І, позирнувши на небо, зітхнув і рече до него: Єфата, се єсть: Одчинись.
Looking up to heaven, he sighed, and said to him, “Ephphatha!” that is, “Be opened!”
35 І зараз одчинив ся йому слух, і розімкнулись окови язика його, й заговорив добре.
Immediately his ears were opened, and the impediment of his tongue was released, and he spoke clearly.
36 І наказав їм, щоб нікому не говорили. Що ж більше Він наказував, то надто більше вони проповідували;
He commanded them that they should tell no one, but the more he commanded them, so much the more widely they proclaimed it.
37 І превельми дивувались, кажучи: Гаразд усе вчинив: і глухим дав чути, й німим говорити.
They were astonished beyond measure, saying, “He has done all things well. He makes even the deaf hear and the mute speak!”
