Від Марка 10
1 І, вставши звідтіля, приходить у гряницї Юдейська через той бік Йордану; і знов сходять ся люде до Него, й своїм звичаєм знов навчав їх.
And he arose from thence, and went into the coastes of Iudea by the farre side of Iordan, and the people resorted vnto him againe, and as he was wont, he taught them againe.
2 І приступивши Фарисеї, питали! Його: Чи годить ся чоловікові з жінкою розводитись? спокушуючи Його.
Then the Pharises came and asked him, if it were lawfull for a man to put away his wife, and tempted him.
3 Він же, озвавшись, рече їм: Що заповідав вам Мойсей?
And he answered, and sayde vnto them, What did Moses commaund you?
4 Вони ж сказали: Мойсей дозволив написати розвідний лист, та й відпустити.
And they sayd, Moses suffered to write a bill of diuorcement, and to put her away.
5 І озвавшись Ісус, рече їм: Ради жорстокости серця вашого написав вам заповідь сю.
Then Iesus answered, and sayd vnto them, For the hardnesse of your heart he wrote this precept vnto you.
6 З почину ж творення - чоловіком і жінкою створив їх Бог.
But at the beginning of the creation God made them male and female:
7 Тим покине чоловік батька свого й матір, і пригорнеть ся до жінки своєї,
For this cause shall man leaue his father and mother, and cleaue vnto his wife.
8 і будуть у двох тіло одно; то вже їх більш не двоє, а одно тіло.
And they twaine shalbe one flesh: so that they are no more twaine, but one flesh.
9 Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучуе.
Therefore, what God hath coupled together, let not man separate.
10 А в господї знов ученики Його про се питали Ного.
And in the house his disciples asked him againe of that matter.
11 І рече їм: Хто розведеть ся з жінкою своєю, і оженить ся з иншою, робить перелюб з нею.
And he sayd vnto them, Whosoeuer shall put away his wife and marrie another, committeth adulterie against her.
12 І коли жінка розведеть ся з чоловіком своїм, та вийде за иншого, робить перелюб.
And if a woman put away her husband, and be married to another, she committeth adulterie.
13 І приношено Йому дїтей, щоб приторкнувсь до них; ученики ж заказували тим, що приносили.
Then they brought litle children to him, that he should touch them, and his disciples rebuked those that brought them.
14 Побачивши ж Ісус, прогнівив ся, і рече їм: Дайте дітям приходити до мене, й не бороніть їм; таких бо царство Боже.
But when Iesus sawe it, he was displeased, and said to them, Suffer the litle children to come vnto me, and forbid them not: for of such is the kingdome of God.
15 Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як мала дитина, не ввійде в него.
Verely I say vnto you, Whosoeuer shall not receiue the kingdome of God as a litle childe, he shall not enter therein.
16 І, обнявши їх, положив руки на них, і благословив їх.
And he tooke them vp in his armes, and put his hands vpon them, and blessed them.
17 І, як виходив Він у дорогу, прибіг один, і втавши перед Ним на коліна, питав Його: Учителю благий, що робити менї, щоб життє вічне наслїдувати? (aiōnios g166)
And when hee was gone out on the way, there came one running, and kneeled to him, and asked him, Good Master, what shall I doe, that I may possesse eternall life? (aiōnios g166)
18 Ісус же рече йому: Чого мене звеш благим? Ніхто не благий, тільки один, Бог.
Iesus sayde to him, Why callest thou me good? there is none good but one, euen God.
19 Заповідї знаєш: Не роби перелюбу. Не вбивай. Не кради. Не сьвідкуй криво. Не обижай. Поважай батька твого й матір.
Thou knowest the comandements, Thou shalt not commit adulterie. Thou shalt not kill. Thou shalt not steale. Thou shalt not beare false witnesse. Thou shalt hurt no man. Honour thy father and mother.
20 Він же, озвавшись, каже Йому: Учителю, се все я хоронив з малку мого.
Then he answered, and said to him, Master, all these things I haue obserued from my youth.
21 Ісус же, поглянувши на него, уподобав його, й рече йому: Одного тобі не достає: ійди, що маєш, продай і дай убогим, і мати меш скарб на небі; і прийди, та й іди слїдом за мною, взявши хрест.
And Iesus looked vpon him, and loued him, and sayde vnto him, One thing is lacking vnto thee. Go and sell all that thou hast, and giue to the poore, and thou shalt haue treasure in heauen, and come, follow me, and take vp the crosse.
22 Він же, зажурившись од слова сього, пійшов сумуючи: мав бо достатки великі.
But hee was sad at that saying, and went away sorowfull: for he had great possessions.
23 І позирнувши Ісус округи, рече ученикам своїм: Як тяжко багацтва маючим у царство Боже ввійти!
And Iesus looked round about, and sayd vnto his disciples, Howe hardly doe they that haue riches, enter into the kingdome of God!
24 Ученики ж вжахнулись од словес Його. Ісус же, знов озвавшись, рече їм: Діти, як тяжко вповаючим на багацтва в царство Боже ввійти!
And his disciples were afraide at his words. But Iesus answered againe, and sayd vnto them, Children, how hard is it for them that trust in riches, to enter into the kingdome of God!
25 Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, ніж багатому в царство Боже ввійти.
It is easier for a camel to goe through the eye of a needle, then for a riche man to enter into the kingdome of God.
26 Вони ж, надто здивувались, говорячи між собою: То хто ж може спастись?
And they were much more astonied, saying with themselues, Who then can be saued?
27 Споглянувши ж на них Ісус, рече: У людей неможливе, та не в Бога; все бо можливе в Бога.
But Iesus looked vpon them, and sayd, With men it is impossible, but not with God: for with God all things are possible.
28 І почав Петр говорити Йому: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою.
Then Peter began to say vnto him, Loe, we haue forsaken all, and haue folowed thee.
29 Озвав ся ж Ісус і рече: Істино глаголю вам: Нема чоловіка, що покинув домівку, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дїтей, або поля ради мене і євангелиї,
Iesus answered, and sayd, Verely I say vnto you, there is no man that hath forsaken house, or brethren, or sisters, or father, or mother, or wife, or children, or lands for my sake and the Gospels,
31 Многі ж перві будуть останнї, а останні перві.
But many that are first, shall be last, and the last, first.
32 Були ж вони в дорозї, ідучи в Єрусалим, і випередив їх Ісус; й вжахнули ся вони; і, йдучи за ним, лякались. І, взявши знов дванайцятьох, почав їм глаголати, що Йому станеть ся:
And they were in the way going vp to Hierusalem, and Iesus went before them and they were troubled, and as they followed, they were afraide, and Iesus tooke the twelue againe, and began to tell them what things should come vnto him,
33 Що ось ідемо в Єрусалим, і Син чоловічий буде виданий архиєреям та письменникам, і осудять вони Його на смерть, і видадуть Його поганам;
Saying, Beholde, we goe vp to Hierusalem, and the Sonne of man shall be deliuered vnto the hie Priests, and to the Scribes, and they shall condemne him to death, and shall deliuer him to the Gentiles.
34 і насьміхати муть ся з Него, й бити муть Його, й плювати муть на Него, і вбють Його; й третього дня воскресне.
And they shall mocke him, and scourge him, and spit vpon him, and kill him: but the third day he shall rise againe.
35 І приступають до Него Яков та Иоан, сини Зеведеєві, кажучи: Учителю, хочемо, щоб, про що просити мем, зробив нам.
Then Iames and Iohn the sonnes of Zebedeus came vnto him, saying, Master, we would that thou shouldest doe for vs that we desire.
36 Він же рече їм: Що хочете, щоб зробив вам?
And he sayd vnto them, What would ye I should doe for you?
37 Вони ж кажуть Йому: Дай нам, щоб один по правицї в Тебе, а один по лївицї в Тебе сидїли ми в славі Твоїй.
And they said to him, Graunt vnto vs, that we may sit, one at thy right hand, and the other at thy left hand in thy glory.
38 Ісус же рече їм: Не знаєте, чого просите. Чи зможете пити чашу, яку я пю, і хрещеннєм, яким я хрещу ся, хрестити ся?
But Iesus sayd vnto them, Ye knowe not what ye aske. Can ye drinke of the cup that I shall drinke of, and be baptized with the baptisme that I shall be baptized with?
39 Вони ж кажуть Йому: Можемо. Ісус же рече їм: Ви-то чашу, яку я пю, пити мете, й хрещеннєм, яким я хрещусь, хрестити метесь;
And they said vnto him, We can. But Iesus sayd vnto them, Ye shall drinke in deede of the cup that I shall drinke of, and be baptized with the baptisme wherewith I shalbe baptized:
40 тільки ж, щоб сидїти вам по правицї в мене й по лївицї в мене, се не єсть моє дати, а кому приготовлено.
But to sit at my right hand, and at my left, is not mine to giue, but it shalbe giuen to them for whome it is prepared.
41 І почувши десять, почали ремствувати на Якова та Иоана.
And when the ten heard that, they began to disdaine at Iames and Iohn.
42 Ісус же, покликавши їх, рече їм: Ви знаєте, що котрі, здаєть ся, князюють над поганами, панують над ними, й великі їх управляють ними.
But Iesus called them vnto him, and sayd to them, Ye know that they which are princes among the Gentiles, haue domination ouer them, and they that be great among them, exercise authoritie ouer them.
43 Не так же буде в вас; нї, хто хоче стати ся великим між вами, нехай буде слугою вам;
But it shall not be so among you: but whosoeuer will be great among you, shall be your seruant.
44 і хто хоче між вами стати ся першим, нехай буде усїм рабом.
And whosoeuer will be chiefe of you, shall be the seruant of all.
45 Бо й Син чоловічий не прийшов, щоб служено Йому, а служити й дати душу свою викуп за многих.
For euen the Sonne of man came not to be serued, but to serue, and to giue his life for the raunsome of many.
46 І приходять у Єрихон; і як виходив Він із Єрихону, й ученики Його, й багато народу, син Тимеїв, Вартимей слїпий, сидїв над шляхом, просячи.
Then they came to Iericho: and as he went out of Iericho with his disciples, and a great multitude, Bartimeus the sonne of Timeus, a blinde man, sate by the wayes side, begging.
47 І, почувши, що се Ісус Назарянин, почав кричати й казати: Сину Давидів Ісусе, помилуй мене.
And when hee heard that it was Iesus of Nazareth, he began to crye, and to say, Iesus the Sonne of Dauid, haue mercy on me.
48 І сварили на него многі, щоб мовчав; він же ще більше кричав: Сину Давидів, помилуй мене.
And many rebuked him, because he should holde his peace: but hee cryed much more, O Sonne of Dauid, haue mercy on me.
49 І, зупинившись Ісус, звелїв його покликати. І покликали сліпого, говорячи йому: Бодрись, устань; кличе тебе.
Then Iesus stood still, and commanded him to be called: and they called the blind, saying vnto him, Be of good comfort: arise, he calleth thee.
50 Він же, скинувши одежу свою, встав і приступив до Ісуса.
So he threwe away his cloke, and rose, and came to Iesus.
51 І, озвавшись, рече йому Ісус: Що хочеш, щоб зробив тобі? Слїпий же каже Йому: Учителю, щоб прозрів.
And Iesus answered, and said vnto him, What wilt thou that I doe vnto thee? And the blinde sayd vnto him, Lord, that I may receiue sight.
52 Ісусже рече йому: Іди, віра твоя спасла тебе. І зараз прозрів він, й пійшов слідом за Ісусом дорогою.
Then Iesus sayde vnto him, Goe thy way: thy fayth hath saued thee. And by and by, he receiued his sight, and folowed Iesus in the way.
