Від Луки 5
1 І сталось, як народ товпивсь до Него слухати слово Боже, Він стояв коло озера Генисарецького.
And it came to pass, that, as the people pressed upon him to hear the word of YHWH, he stood by the lake of Gennesaret,
2 І побачив два човни, що стояли край озера, рибалки ж, одійшовши від них, полоскали неводи.
And saw two ships standing by the lake: but the fishermen were gone out of them, and were washing their nets.
3 Ввійшовши ж ув один з човнів, що був Симонів, просив його від землі відчалити трохи. І сівши, навчав народ із човна.
And he entered into one of the ships, which was Simon's, and prayed him that he would thrust out a little from the land. And he sat down, and taught the people out of the ship.
4 Як же перестав глаголати, рече до Симона: Поступи на глибінь, та закиньте неводи ваші на ловитву.
Now when he had left speaking, he said unto Simon, Launch out into the deep, and let down your nets for a draught.
5 І озвавшись Симон, каже Йому: Наставниче, всю ніч трудившись, нїчого не піймали ми; тільки ж, по слову Твоєму, закину невода.
And Simon answering said unto him, Master, we have toiled all the night, and have taken nothing: nevertheless at thy word I will let down the net.
6 І, се зробивши, вловили пребагато риби; роздер ся ж невід їх,
And when they had this done, they inclosed a great multitude of fishes: and their net brake.
7 і махнули вони на товаришів своїх, що були в другому човні, щоб прийшли помогти їм. І прийшли вони, й сповнили обидва човни, так що потопали вони.
And they beckoned unto their partners, which were in the other ship, that they should come and help them. And they came, and filled both the ships, so that they began to sink.
8 Бачивши ж Симон Петр, припав до колїн Ісусових, кажучи: Йди від мене: бо я чоловік грішний. Господи.
When Simon Kepha saw it, he fell down at Yahushua ' knees, saying, Depart from me; for I am a sinful man, O master.
9 Страх бо обняв його і всіх із ним од улову риби, що вловили.
For he was astonished, and all that were with him, at the draught of the fishes which they had taken:
10 Так само й Якова і Йоана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симоновими. І рече до Симона Ісус: Не лякай ся, від нині людей ловити меш.
And so was also James, and John, the sons of Zebedee, which were partners with Simon. And Yahushua said unto Simon, Fear not; from henceforth thou shalt catch men.
11 І пригнавши вони човни свої до берега, та покинувши все, пійшли слідом за Ним.
And when they had brought their ships to land, they forsook all, and followed him.
12 І сталось, як був Він ув однім городі, аж ось чоловік увесь у проказі. І, побачивши Ісуса, упавши на лице, благав Його, кажучи; Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
And it came to pass, when he was in a certain city, behold a man full of leprosy: who seeing Yahushua fell on his face, and besought him, saying, Rabbi, if thou wilt, thou canst make me clean.
13 І простягши Він руку, приторкнувсь до него, глаголючи: Хочу, очистись. І зараз проказа покинула його.
And he put forth his hand, and touched him, saying, I will: be thou clean. And immediately the leprosy departed from him.
14 І наказав Він йому нікому не говорити, а, пійшовши, покажи себе священикові та принеси за очищеннє твоє, як звелїв Мойсей, на сьвідкуваннє їм.
And he charged him to tell no man: but go, and shew thyself to the priest, and offer for thy cleansing, according as Moses commanded, for a testimony unto them.
15 Та слово про Него розійшлось тим більш, і насходилось народу пребагато слухати й сцїлятись у Него від недуг своїх.
But so much the more went there a fame abroad of him: and great multitudes came together to hear, and to be healed by him of their infirmities.
16 Він же виходив у пустиню та молив ся.
And he withdrew himself into the wilderness, and prayed.
17 І сталось одного дня, що Він учив, і сиділи Фарисеї та учителї закону, що; поприходили з усіх сїл Галилейських та Юдейських і з Єрусалиму, й сила Господня була на сцїленнє їх.
And it came to pass on a certain day, as he was teaching, that there were Pharisees and doctors of the law sitting by, which were come out of every town of Galilee, and Judaea, and Jerusalem: and the power of YHWH was present to heal them.
18 І ось мужі принесли на постелї чоловіка, що був розслаблений, і шукали, як би внести його та положити перед Ним.
And, behold, men brought in a bed a man which was taken with a palsy: and they sought means to bring him in, and to lay him before him.
19 І, не знайшовши, як би внести його кріз натовп, вилїзли на хату, й кріз черепяну стелю спустили його з постїллю в середину перед Ісуса.
And when they could not find by what way they might bring him in because of the multitude, they went upon the housetop, and let him down through the tiling with his couch into the midst before Yahushua.
20 І, бачивши віру їх, рече йому: Чоловіче, оставляють ся тобі гріхи твої.
And when he saw their faith, he said unto him, Man, thy sins are forgiven thee.
21 І почали міркувати письменники та Фарисеї, кажучи: Хто сей, що говорить хулу? Хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
And the scribes and the Pharisees began to reason, saying, Who is this which speaketh blasphemies? Who can forgive sins, but Elohim alone?
22 Постерігши ж Ісус думки їх і озвавшись, рече до них: Що ви говорите в серцях ваших?
But when Yahushua perceived their thoughts, he answering said unto them, What reason ye in your hearts?
23 Що легше? сказати: Оставляють ся тобі гріхи твої; або сказати: Встань та й ходи?
Whether is easier, to say, Thy sins be forgiven thee; or to say, Rise up and walk?
24 От же, щоб знали ви, що власть має Син чоловічий на землі оставляти гріхи, розслабленому: Тобі глаголю: Устань, і, взявши постїль твою, йди до дому твого.
But that ye may know that the Son of man hath power upon earth to forgive sins, (he said unto the sick of the palsy, ) I say unto thee, Arise, and take up thy couch, and go into thine house.
25 І зараз уставши перед ними й узявши на чому лежав, пійшов до дому свого, прославляючи Бога.
And immediately he rose up before them, and took up that whereon he lay, and departed to his own house, glorifying YHWH.
26 І острах обняв усїх, і прославляли Бога, й сповнили ся страхом, кажучи: Що бачили предивне сьогодні.
And they were all amazed, and they glorified YHWH, and were filled with fear, saying, We have seen strange things to day.
27 А після сього вийшов, і побачив митника на ймя Левію, сидячого на митниці, і рече йому: Йди слідом за мною.
And after these things he went forth, and saw a publican, named Levi, sitting at the receipt of custom: and he said unto him, Follow me.
28 І, зоставивши все, уставши пійшов слїдом за Ним.
And he left all, rose up, and followed him.
29 і справив гостину велику Левій Йому у господі своїй, і було там багато митників і инших, що свдїли з ними.
And Levi made him a great feast in his own house: and there was a great company of publicans and of others that sat down with them.
30 І нарікали письменники їх та Фарисеї на учеників Його, кажучи: На що з митниками та грішниками їсте й пете?
But their scribes and Pharisees murmured against his disciples, saying, Why do ye eat and drink with publicans and sinners?
31 І озвавшись Ісус, рече до них: Не треба здоровому лікаря, а недужому.
And Yahushua answering said unto them, They that are whole need not a physician; but they that are sick.
32 Не прийшов я кликати праведників, а грішників до покаяння.
I came not to call the righteous, but sinners to repentance.
33 Вони, ж казали до Него: Чого ж ученики Йоанові постять часто й молять ся, так само й Фарисейські, Твої ж їдять і пють?
And they said unto him, Why do the disciples of John fast often, and make prayers, and likewise the disciples of the Pharisees; but thine eat and drink?
34 Він же рече до них: Чи зможете синів весільних, поки жених з ними, заставити постити?
And he said unto them, Can ye make the children of the bridechamber fast, while the bridegroom is with them?
35 Прийдуть же днї, що візьмуть жениха від них, тоді постити муть у ті дні.
But the days will come, when the bridegroom shall be taken away from them, and then shall they fast in those days.
36 Сказав же й приповість до них; Що ніхто латки з одежини нової не пришиває до одежини старої; коли ж нї, то й нову розідре, й старій не личить латка з нового.
And he spake also a parable unto them; No man putteth a piece of a new garment upon an old; if otherwise, then both the new maketh a rent, and the piece that was taken out of the new agreeth not with the old.
37 І ніхто не наливав вина нового в бурдюки старі; коли ж ні, порве нове вино бурдюки, й вино витече, й бурдюки пропадуть.
And no man putteth new wine into old bottles; else the new wine will burst the bottles, and be spilled, and the bottles shall perish.
38 А вино нове в бурдюки нові наливають, то й буде все ціле.
But new wine must be put into new bottles; and both are preserved.
39 Ніхто, пивши старе, не бажав зараз нового; каже бо: Старе лучче.
No man also having drunk old wine straightway desireth new: for he saith, The old is better.
