Від Луки 5
1 І сталось, як народ товпивсь до Него слухати слово Боже, Він стояв коло озера Генисарецького.
And it came to pass while the multitude was pressing on him to hear the word of God, and he was standing by the lake of Gennesaret,
2 І побачив два човни, що стояли край озера, рибалки ж, одійшовши від них, полоскали неводи.
that he saw two ships standing by the lake: but the fishermen had gone out of them, and were washing their nets.
3 Ввійшовши ж ув один з човнів, що був Симонів, просив його від землі відчалити трохи. І сівши, навчав народ із човна.
And he entered one of the ships, which was Simon’s, and requested him to push out a little from the land. And he sat down and taught the multitude from the ship.
4 Як же перестав глаголати, рече до Симона: Поступи на глибінь, та закиньте неводи ваші на ловитву.
And when he had made an end of speaking, he said to Simon: Push out into the deep water, and let down your nets for a draught.
5 І озвавшись Симон, каже Йому: Наставниче, всю ніч трудившись, нїчого не піймали ми; тільки ж, по слову Твоєму, закину невода.
And Simon answered and said to him: Master, we have toiled all night and have caught nothing; but at thy command, I will let down the net.
6 І, се зробивши, вловили пребагато риби; роздер ся ж невід їх,
And when they had done this, they inclosed a great number of fishes, and their net began to break;
7 і махнули вони на товаришів своїх, що були в другому човні, щоб прийшли помогти їм. І прийшли вони, й сповнили обидва човни, так що потопали вони.
and they beckoned to their partners who were in the other ship, to come and help them. And they came and filled both the ships, so that they began to sink.
8 Бачивши ж Симон Петр, припав до колїн Ісусових, кажучи: Йди від мене: бо я чоловік грішний. Господи.
And when Simon Peter saw it, he fell down at the knees of Jesus, and said: Depart from me, Lord, for I am a sinful man.
9 Страх бо обняв його і всіх із ним од улову риби, що вловили.
For amazement at the draught of fishes which they had caught had seized upon him and all that were with him;
10 Так само й Якова і Йоана, синів Зеведеєвих, що були спільниками Симоновими. І рече до Симона Ісус: Не лякай ся, від нині людей ловити меш.
and in like manner also upon James and John the sons of Zebedee, who were partners with Simon. And Jesus said to Simon: Fear not; from this time forth you shall catch men.
11 І пригнавши вони човни свої до берега, та покинувши все, пійшли слідом за Ним.
And when they had brought their ships to the land, they left all and followed him.
12 І сталось, як був Він ув однім городі, аж ось чоловік увесь у проказі. І, побачивши Ісуса, упавши на лице, благав Його, кажучи; Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
And it came to pass, that he was in one of their cities; and behold, a man full of leprosy; and when he saw Jesus, he fell on his face and besought him, saying: Lord, if thou wilt, thou canst make me clean.
13 І простягши Він руку, приторкнувсь до него, глаголючи: Хочу, очистись. І зараз проказа покинула його.
And stretching out his hand, he touched him, and said: I will; be clean. And immediately his leprosy departed from him.
14 І наказав Він йому нікому не говорити, а, пійшовши, покажи себе священикові та принеси за очищеннє твоє, як звелїв Мойсей, на сьвідкуваннє їм.
And he charged him to tell no one; but go, show yourself to the priest, and make offering for your cleansing, as Moses commanded, that it may be a testimony to them.
15 Та слово про Него розійшлось тим більш, і насходилось народу пребагато слухати й сцїлятись у Него від недуг своїх.
But his fame went abroad the more; and many multitudes came together to hear, and to be cured by him of their infirmities.
16 Він же виходив у пустиню та молив ся.
And he withdrew to the deserts and prayed.
17 І сталось одного дня, що Він учив, і сиділи Фарисеї та учителї закону, що; поприходили з усіх сїл Галилейських та Юдейських і з Єрусалиму, й сила Господня була на сцїленнє їх.
And it came to pass, on a certain day, that he was teaching, and there were Pharisees and teachers of the law sitting by, who had come from every village of Galilee and Judea and Jerusalem; and the power of the Lord was exerted to heal them.
18 І ось мужі принесли на постелї чоловіка, що був розслаблений, і шукали, як би внести його та положити перед Ним.
And behold, men brought, on a bed, a man who was a paralytic. And they sought how they might bring him in, and lay him before him.
19 І, не знайшовши, як би внести його кріз натовп, вилїзли на хату, й кріз черепяну стелю спустили його з постїллю в середину перед Ісуса.
And finding no way by which they could bring him in, because of the multitude, they went up on the top of the house, and, through the tiling, let him down, with his bed, into the midst before Jesus.
20 І, бачивши віру їх, рече йому: Чоловіче, оставляють ся тобі гріхи твої.
And when he saw their faith, he said to him: Man, your sins are forgiven you.
21 І почали міркувати письменники та Фарисеї, кажучи: Хто сей, що говорить хулу? Хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?
And the scribes and Pharisees began to reason, saying: Who is this that utters impious words? Who can forgive sins but God alone?
22 Постерігши ж Ісус думки їх і озвавшись, рече до них: Що ви говорите в серцях ваших?
But Jesus perceived their reasonings, and answered and said to them: Why are you reasoning in your hearts?
23 Що легше? сказати: Оставляють ся тобі гріхи твої; або сказати: Встань та й ходи?
Which is easier, to say., Your sins are forgiven you; or to say, Arise and walk?
24 От же, щоб знали ви, що власть має Син чоловічий на землі оставляти гріхи, розслабленому: Тобі глаголю: Устань, і, взявши постїль твою, йди до дому твого.
But that you may know that the Son of man on the earth has power to forgive sins, (he said to the paralytic, ) I say to you, Arise, and take up your bed, and go to your house.
25 І зараз уставши перед ними й узявши на чому лежав, пійшов до дому свого, прославляючи Бога.
And he immediately arose before them, took up that on which he had been lying, and went away to his own house, glorifying God.
26 І острах обняв усїх, і прославляли Бога, й сповнили ся страхом, кажучи: Що бачили предивне сьогодні.
And astonishment seized upon all, and they glorified God, and were filled with fear, saying: We have seen strange things to-day.
27 А після сього вийшов, і побачив митника на ймя Левію, сидячого на митниці, і рече йому: Йди слідом за мною.
And after these tilings, he went out and saw a publican named Levi, sitting at the custom-house; and he said to him: Follow me.
28 І, зоставивши все, уставши пійшов слїдом за Ним.
And leaving all, he arose and followed him.
29 і справив гостину велику Левій Йому у господі своїй, і було там багато митників і инших, що свдїли з ними.
And Levi made him a great feast at his own house; and there was a great multitude of publicans and others, who reclined at table with them.
30 І нарікали письменники їх та Фарисеї на учеників Його, кажучи: На що з митниками та грішниками їсте й пете?
And their scribes and the Pharisees murmured against his disciples, saying: Why do you eat and drink with publicans and sinners?
31 І озвавшись Ісус, рече до них: Не треба здоровому лікаря, а недужому.
And Jesus answered arid said to them: They that are well have no need of a physician, but they that are sick.
32 Не прийшов я кликати праведників, а грішників до покаяння.
I have not come to call righteous men, but sinners, to repentance.
33 Вони, ж казали до Него: Чого ж ученики Йоанові постять часто й молять ся, так само й Фарисейські, Твої ж їдять і пють?
And they said to him: Why do the disciples of John fast often, and make prayers, and likewise the disciples of the Pharisees, but yours eat and drink?
34 Він же рече до них: Чи зможете синів весільних, поки жених з ними, заставити постити?
And he said to them: Can you make the sons of the bride-chamber fast, while the bridegroom is with them?
35 Прийдуть же днї, що візьмуть жениха від них, тоді постити муть у ті дні.
But the days will come when the bridegroom shall be taken from them; then shall they fast in those days.
36 Сказав же й приповість до них; Що ніхто латки з одежини нової не пришиває до одежини старої; коли ж нї, то й нову розідре, й старій не личить латка з нового.
And he spoke also a parable to them: No one patches an old garment with a piece taken from a new garment. If so, the new tears it, and the patch from the new suits not the old.
37 І ніхто не наливав вина нового в бурдюки старі; коли ж ні, порве нове вино бурдюки, й вино витече, й бурдюки пропадуть.
And no one puts new wine into old bottles; if so, the new wine will burst the bottles, and it will be spilled, and the bottles will be destroyed.
38 А вино нове в бурдюки нові наливають, то й буде все ціле.
But new wine must be put into new bottles, and both will be preserved.
39 Ніхто, пивши старе, не бажав зараз нового; каже бо: Старе лучче.
And no one, after drinking old wine, immediately desires new; for he says: The old is better.
